Постанова

від 30.09.2015 по справі 805/4214/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 р. Справа № 805/4214/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Конекс»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 5040,47 гривень

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Конекс» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 5040,47 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Конекс» знаходиться на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекцій Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків. Станом на 06 серпня 2015 року за відповідачем через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань існує податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 5070,47 гривень за період: з квітня по червень 2015 року згідно наданої декларації за 2015 рік. Відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 03 березня 2015 року № 131-25. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб.

Через канцелярію суду позивачем надано клопотання про розгляд справи в письмовому проваджені без участі представника інспекції.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Конекс» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 31754182, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5-11), перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків з 18 січня 2002 року за № 473/02, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 08 травня 2015 року № 1505141400415 (а.с. 12).

Відповідачем надано до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період 2015 рік, якою було визначено щомісячну суму орендної плати за землі державної або комунальної власності з січня по листопад 2015 року по 1681,76 гривень, а у грудні 2015 року - 1681,73 гривень (а.с. 13-15).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Наявною в матеріалах справи податковою декларацією (а.с. 13-15) підтверджено визначення відповідачем зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб в сумі 5040,47 гривень за період з квітня по червень 2015 року.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки за відповідачем станом на 31 липня 2015 року обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 10085,75 гривень (а.с. 17, 28).

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

03 березня 2015 року Костянтинівською об'єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформована податкова вимога форми «Ю» № 131-25, яка отримана відповідачем 03 березня 2015 року, про що свідчить підпис ОСОБА_1, на податкові вимозі (а.с. 19).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Конекс» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 5040,47 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Конекс» (код ЄДРПОУ 31754182) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 5040 (п'ять тисяч сорок ) гривень 47 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 30 вересня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.