Постанова

від 06.03.2012 по справі 2а-3527/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 2a-3527/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

за участю секретаря Дубінської І.В.

представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства "Раут"

про стягнення податкового боргу в сумі 22243,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2011 року Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Раут" (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 22243,38 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати самостійно задекларованих сум з податку на прибуток та податку на додану вартість в загальному розмірі 22243,38 гривень. Просив стягнути зазначений податковий борг з відповідача в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач, в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 26.04.1994 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради здійснено державну реєстрацію юридичної особи -Приватного підприємства "Раут", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 6-7). Відповідача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську. Відповідач являється платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори -податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно пункту 49.18 цього ж Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що 20.04.2011року та 20.05.2011року відповідачем подано позивачу податкові декларації з податку на прибуток відповідно до яких відповідачем самостійно задекларовано та не сплачено податок на загальну суму 6877,46гривень, у зв"язку з несвоєчасною сплатою податку на додану вартість застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 462,00 гривень, нараховано пеню в сумі 198,78гривень.

Загальна сума несплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 7538,24 гривень.

Крім того, згідно поданих позивачу декларацій з податку на додану вартість відповідачем самостійно визначено податок на загальну суму 14600,96гривень у зв"язку з несвоєчасною сплатою податку, щодо відповідача застосовано пеню в розмірі 104,18 гривень. Загальна сума несплаченого податку становить 14705,14 гривень.

Відповідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання з сплати самостійно задекларованих вказаних податків, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою.

Відповідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата відповідачем податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних фінансових санкцій, застосованих за порушення граничних строків сплати таких податків, в загальному розмірі 22243,38 гривень, є порушенням підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та застосованих штрафних фінансових санкцій застосованих за порушення граничних строків сплати таких податків в загальному розмірі 22243,38 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Приватного підприємства "Раут" про стягнення податкового боргу в сумі 22243,38 гривень, є обгрунтованим, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Сягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки приватного підприємства "Раут" (код ЄДРПОУ 20548409) кошти на погашення податкового боргу в розмірі 22243 (двадцять дві тисячі двісті сорок три) гривні 38 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 12.03.2012 року.