Рішення

від 21.09.2015 по справі 904/6439/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.15р. Справа № 904/6439/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського району Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Приватного підприємства "Снек-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 165 059,39 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 15 від 30.04.2015)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської із позовом до відповідача-1: Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського району Дніпропетровського міського управління юстиції та відповідача-2: Приватного підприємства "Снек-Дніпро", яким просить суд:

- зобов'язати відповідача-1 зняти арешт з коштів у розмірі 165 059,39 грн.;

- стягнути з відповідача-2 безпідставно набуті кошти у розмірі 165 059,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2015 позивачем помилково було перераховано відповідачу-2 суму грошових коштів у розмірі 165 059,39 грн. Позивач зазначає, що перераховані ним кошти відповідачу у сумі 165 059,39 грн. є безпідставно отриманими в силу ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Відповідачем-1 в рамках виконавчого провадження ВП № 45664343 було накладено арешт на розрахункові рахунки відповідача-2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 25.08.2015 у на 07.09.2015 та з 07.09.2015 на 21.09.2015.

18.09.2015 представник відповідача-2 надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що визнає позовні вимоги у повному обсязі, підтверджує ті обставини, на які посилається позивач.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" (покупець) та Приватним підприємством "Снек-Дніпро" (постачальник) було укладено договір поставки № СТМ 864 (а.с.9), відповідно до умов пункту 1.3 якого постачальник зобов'язується у порядку та строки, встановлені даним договором, здійснити поставку та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору.

19.06.2015 позивачем згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 на розрахунковий рахунок відповідача-2 було перераховано грошові кошти у розмірі 250 000,00 грн., призначенням платежу згідно якого є „оплата за ТМЦ згідно договору № СТМ 864 від 17.05.2013В» (а.с.23).

Відповідач-2 листом № 1-11/1921 від 25.06.2015 (а.с.26) повідомив позивача, що відповідачем-1 22.12.2014 на рахунку відповідача-2 була заблокована сума у розмірі 165 059,39 грн. відповідно до постанови про арешт коштів № ВП 45664343 (а.с.36).

Між позивачем (сторона-2) та відповідачем-2 (сторона-1) було підписано акт про залік взаємних однорідних вимог від 16.07.2015 (а.с.34), відповідно до якого сторона-1 винна стороні-2 250 000,00 грн. у зв'язку з помилковим перерахуванням коштів згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 від 19.06.2015. Сторона-2 винна стороні-1 84 700,00 грн., заборгованість, що виникла на підставі договору про надання зворотної фінансової допомоги № 13/07/ФП від 13.07.2015. Зобов'язання сторони 1 перед стороною-2 щодо помилково отриманих коштів зменшуються на 84 700,00 грн. Зобов'язання сторони-2 перед стороною-1 на суму 84 700,00 грн. припиняються.

Позивачем 21.08.2015 на адресу відповідача-2 була направлена вимога № 21 про повернення безпідставно перерахованих коштів у розмірі 165 300,00 грн. (а.с.45), де позивач зазначає, що 19.06.2015 ним помилково було перераховану відповідачу-2 грошові кошти у розмірі 250 000,00 грн., актом про залік взаємних однорідних вимог від 16.07.2015 суму зменшено на 84 700,00 грн., залишок заборгованості складає 165 300,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача-2 суму грошових коштів у розмірі 165 059,39 грн., оскільки вони є безпідставно отриманими відповідачем-2 в силу ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Наявними в матеріалах справах доказами підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача-2 грошових коштів в сумі 250 000,00 грн.

Доказів наявності правових підстав для перерахування позивачем вказаних грошових коштів на користь відповідача-2 суду не надано. Відповідач-2 підтверджує те, що грошові кошти були перераховані позивачем помилково.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідач-2 доказів повернення грошових коштів в сумі 165 059,39 грн. не надав, визнав позов у повному обсязі.

Частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 165 059,39 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача до відповідача-1, суд зазначає наступне.

Постановою державного виконавця Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 12.12.2014 про арешт коштів боржника було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку боржника у межах суми 165 059,39 грн. (а.с.36-37).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Таким чином, відповідачем-1 вчинені дії передбачені чинним законодавством з примусового виконання, тому суд не вбачає в чому саме дії відповідач-1 порушують права позивача.

Статтею 184 Цивільного кодексу України встановлено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Грошові кошти є речами, що визначені родовими ознаками, а тому є замінними. Тому відповідач-2 може повернути позивачу будь-які грошові кошти у певній сумі, а не виключно ті, на які було накладено арешт.

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача-1 зняти арешт з коштів у розмірі 165 059,39 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача-2 становить 3 301,13 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Снек-Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2; ідентифікаційний код 36841025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 15; ідентифікаційний код 30982361) - 165 056,39 грн. безпідставно набуті грошові кошти, 3 301,13 грн. судовий збір, про що видати наказ.

У позові до Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського району Дніпропетровського міського управління юстиції відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.09.2015

Суддя ОСОБА_2