Рішення

від 24.09.2015 по справі 904/7725/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.15р. Справа № 904/7725/15

За позовом публічного акціонерного товариства " БАНК ФОРУМ", м.Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Гарант", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2 - довіреність № 10/03-08 від 16.06.15р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач-1) та до приватного підприємства "Гарант", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 587190,43грн. (з яких 137444,60грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 346593,84грн. поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів; 10254,74грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 42897,24грн. сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами).

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 10635/12 від 21.08.2015р. ухвалою суду від 31.08.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 16.09.2015р.

Суд розгляд справи відкладав з 16.09.2015р. до 24.09.2015р.;

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 16.09.2015р.

Відповідач-1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 16.09.2015р.

Відповідач-2 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 16.09.2015р.

24.09.2015р. повноважний представник позивача в судовому засіданні вказує на те, що суму заборгованості зменшено, у зв'язку з оплатою відповідача, крім того, 17.09.15р. подав довідку та клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Повноважний представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Повноважний представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

На думку суду неявка у судове засідання представника(ів) відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - 1, 2, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2013р. між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (далі по тексту - позивач, кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач-1, позичальник) укладено кредитний договір №6-0066/13/14-LTf (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого кредитор надає позичальнику кредитні кошти (далі по тексту - кредит) на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах та на умовах визначених в п. 1.2 цього договору, а позичальник зобов’язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору визначаються основні умови, на яких надається кредит:

Розмір та валюта кредиту - 800000,00грн.;

Кінцевий термін повернення кредиту - шосте жовтня дві тисячі шістнадцятого року включно;

Проценти - тип процентної ставки - фіксована;

розмір процентної ставки - 22 проценти річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

Цільове призначення кредиту - придбання основних засобів;

Комісія за видачу кредиту - 1,0 процент % від розміру кредиту, що становить - 8000,00грн.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором кредитор укладає/приймає договір поруки з ОСОБА_3 та приватним підприємством "Гарант" (далі по тексту - поручителі) (підпункт 1.3.1 договору).

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування кредитором грошових коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, з наступним переказом коштів на цілі, визначені у пункті 1.2 цього договору, за наданим позичальником розрахунковим документом (платіжне доручення) (пункт 2.3 кредитного договору).

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 кредитного договору сторони домовилися, що кредитор здійснює надання кредиту (перераховує кредитні кошти на поточний рахунок позичальника) в день укладення цього договору. У разі, якщо надання кредиту (перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позивачальника) відбувається в інший день, то таке перерахування здійснюється на підставі письмової заяви позичальника.

Пунктом 2.4 кредитного договору визначено, що днем (моментом) надання кредиту вважається день перерахування кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, в сумі та валюті, вказаній у пункті 1.2 цього договору.

Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами не раніше 1-го та не пізніше 20-го числа (включно) відповідно до орієнтовного графіку повернення кредиту (далі по тексту - графік), що наведений в додатку №1 до договору і є його невід'ємною частиною.

Повернення кредиту здійснюється позичальником на відкритий йому рахунок для погашення кредиту та процентів (далі по тексту - транзитний рахунок) в ПАТ "Банк ФОРУМ".

Якщо останній день платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем платежу вважається перший банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів.

Датою повернення кредиту вважається дата зарахування коштів на транзитний рахунок, якщо зарахування відбулося протягом операційного часу та дата наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час.

Пунктом 3.1 кредитного договору визначено, що сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, при цьому за перший місяць користування кредитом проценти нараховуються з дня отримання кредитних коштів до останнього календарного дня місяця, в подальшому - з першого по останній календарний день кожного місяця, в останній місяць користування кредитом - з першого календарного дня місяця до дня, що передує дню повернення кредиту у повному обсязі.

При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в пункті 1.2 цього договору та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів для кредиту в гривні та 360 днів у відповідному році умовно - для кредиту в іноземній валюті (підпункт 3.1.1 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом позичальник сплачує самостійно на транзитний рахунок щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, не раніше 1-го та не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів за користування кредитом позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних або святкових днів (підпункт 3.1.2 кредитного договору).

Датою сплати процентів за користування кредитом вважається дата зарахування коштів на транзитний рахунок, якщо зарахування відбулося протягом операційного часу та дата наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час (підпункт 3.1.3 кредитного договору).

При повному остаточному погашенні заборгованості за кредитом проценти за користування кредитом нараховуються кредитором до дати повного остаточного погашення заборгованості за кредитом (кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом зазначений у пункті 1.2 договору) (підпункт 3.1.4 кредитного договору).

Проценти за прострочену заборгованість за кредитом, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном, який визначено згідно з пунктом 1.2 цього договору, або наступного за днем, який встановлений у відповідній вимозі кредитора як кінцевий термін для здійснення дострокового погашення заборгованості за цим договором, нараховуються кредитором щоденно і переноситимуться на рахунки обліку прострочених процентів за кредитором в день їх нарахування (підпункт 3.1.5 кредитного договору).

Згідно пункту 8.2 кредитного договору визначено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього договору.

Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє позичальника від виконання відповідних зобов'язань (обов'язків) за договором (пункт 8.5 кредитного договору).

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору визначено дії, події та обставини, які вважаються випадками порушення зобов'язань, а саме позичальник не виконав або виконав неналежним чином будь-який свій обов'язок (платіжний чи неплатіжний) за договором (зокрема, не здійснив погашення заборгованості, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з кредитором, а також, у разі наявності, поручитель/поручителі порушив (ли) будь-який свій обов'язок (платіжний чи неплатіжний) за будь-яким договором фінансування, що укладений або буде укладений ним з кредитором .(підпункт 7.1.1 кредитного договору).

При настанні випадку порушення зобов'язань кредитом, на свій розсуд, має право зокрема вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати відправлення кредитором відповідного письмового повідомлення (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 кредитного договору).

25.10.2013р. між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (далі по тексту - позивач, кредитор) та приватним підприємством "Гарант" (далі по тексту - відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки №3-0329/13/14-Р (далі по тексту - договір поруки), відповідно до пункту 1.1 умов якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором №6-0066/13/14-LTf від 25.10.2013р. (далі по тексту - кредитний договір), а саме повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

З підписання цього договору поручитель надає згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як-то зміну розміру кредиту, зміну розміру процентної ставки та/або розміру комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та ін.), внаслідок якої, в тому числі, може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя, зазначеного у статті 2 цього договору.

Відповідальність у збільшеному обсязі, як це зазначено вище, поручитель приймає на себе в повному обсязі та на умовах солідарності з боржником.

Отримання додаткової згоди поручителя на зміну кредитного договору на умовах, визначених в цьому пункті договору, не є обов'язковим.

У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-якого з них окремо.

Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме:

- повернення кредиту у сумі 800000,00грн. з графіком погашення (зниження ліміту заборгованості) відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 06 жовтня 2016 року, або протягом іншого строку / в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором;

- сплату процентів за користування кредитом у розмірі 22 (двадцять два) процентів річних з можливим збільшенням їх розміру на 2 (два) проценти річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема внаслідок порушення боржником відповідних своїх обов'язків за кредитним договором;

- сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором;

- сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором;

- відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за кредитним договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин:

- виконання (у тому числі дострокового) боржником забезпеченого порукою зобов'язання, визначеного у статті 2 цього договору;

- погашення поручителем всієї заборгованості боржника за кредитним договором у порядку та строки визначені цим договором.

- також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, не пред'явить вимоги до поручителя (пункт 4 статті 559 Цивільного кодексу України) (пункт 5.9 договору поруки).

На виконання вимог чинного законодавства України та умов укладеного кредитного договору позивач протягом всього строку дії кредитного договору надавав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується відповідним меморіальним ордером №509691 від 25.10.2013р. на суму 800000,00грн. (а.с.29).

Відповідач-1 протягом дії кредитного договору постійно порушував виконання своїх обов'язків щодо сплати кредиту та процентів, що призвело до прострочення кредиту.

Враховуючи, що досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаних результатів позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно з частиною другою статті 4 3 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників позивача та відповідача - 1, 2 в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 137444,60грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів підлягають задоволенню у розмірі 319219,30грн., з урахуванням того, що після порушення провадження у справі відповідач-1 частково погасив заборгованість, отже в частині стягнення 181774,70грн. провадження підлягає припиненню.

В частині солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 346593,84грн. поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, провадження підлягає припиненню з огляду на той факт, що після порушення провадження у справі відповідач-1 частково погасив існуючу заборгованість.

В частині солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 10254,74грн. та суми пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами у розмірі 42897,24грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Факт отримання відповідачем кредиту підтверджується матеріалами справи, а саме меморіальним ордером №509691 від 25.10.2013р. на суму 800000,00грн. (а.с.29).

Зобов'язання відповідача-1 належним чином виконувати умови кредитного договору чітко визначені укладеним між сторонами кредитним договором.

З огляду на положення пункту 7.2 кредитного договору, строк оплати погашення кредиту є таким, що настав.

Пунктом 1.1 договору поруки чітко визначено, що обов'язок поручителя та боржника, тобто відповідача-1 та відповідача-2 відповідати перед кредитором, тобто позивачем є солідарним.

Господарський суд вважає, що відповідач-1 визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Доказів повного погашення існуючої заборгованості перед позивачем ні відповідач-1, ні відповідач-2 суду не надали, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростували.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.47 Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» , комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно частини 2 ст.1048 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частини 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Нормами ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача-1 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 5371,90грн.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача-2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 5371,90грн.

До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.47 Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» , ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 559, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Оранжерейна, буд.10; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та приватного підприємства "Гарант" (49098, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31037444) на користь публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) 319219,30грн. (триста дев'ятнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 30 коп.) простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 10254,74грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят чотири грн. 74 коп.) простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 42897,24грн. (сорок дві тисячі вісімсот дев'яносто сім грн. 24 коп.) суми пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами, видати наказ.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Оранжерейна, буд.10; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» ) 5371,90грн. (п'ять тисяч триста сімдесят одна грн. 90 коп.) судового збору, видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства "Гарант" (49098, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31037444) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» ) 5371,90грн. (п'ять тисяч триста сімдесят одна грн. 90 коп.) судового збору, видати наказ.

В частині солідарного стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Оранжерейна, буд.10; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та приватного підприємства "Гарант" (49098, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31037444) на користь публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) 181774,70грн. (сто вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн. 70 коп.) простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 346593,84грн. (триста сорок шість тисяч п'ятсот дев'яносто три грн. 84 коп.) поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів провадження припинити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

28.09.2015 року

Суддя ОСОБА_4