Рішення

від 28.09.2015 по справі 907/842/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.2015 Справа № 907/842/15

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом дочірнього підприємства „Голланд ОСОБА_1 УкраїнаВ» товариства з обмеженою відповідальністю „Смартвей сістем ЛТДВ»

до фермерського господарства „Урочище Толока-МВ»

про стягнення суми 45051,07 грн. в т.ч. 4679,82 грн. - 3% річних та 40371,25грн. - інфляційних нарахувань.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, представник по довіреності від 07.07.2015; ОСОБА_3, представник по довіреності від 05.01.2015;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: дочірнім підприємством „Голланд ОСОБА_1 УкраїнаВ» товариства з обмеженою відповідальністю „Смартвей сістем ЛТДВ» заявлено позов до фермерського господарства „Урочище Толока-МВ» про стягнення суми 45051,07 грн. в т.ч. 4679,82 грн. - 3% річних та 40371,25грн. - інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні 28.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд стягнути з відповідача суму 45051,07 грн. в т.ч. 4679,82 грн. - 3% річних та 40371,25грн. - інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовує доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідачем не було виконано рішення господарського суду від 06.08.2009 по справі №18/75, у зв'язку з чим, позивачем на підставі 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачеві за період з 01.10.2013 по 30.06.2015 суму 40371,25 грн. інфляційних нарахувань та за період з 01.08.2012 по 31.07.2015 суму 4679,82 грн. три проценти річних.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, явку уповноваженого представника на засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштової кореспонденції з ухвалою суду про порушення провадження у справі міститься в матеріалах справи, а.с. 4). Інша поштова кореспонденція з ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 21.08.2015 до суду не поверталася.

Письмових пояснень по суті спору з доказами в обґрунтування відповідач не подав, у зв'язку з чим справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

СУД ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.08.2009 року у справі № 18/75, позов Дочірнього підприємства „ОСОБА_1 УкраїнаВ» Товариства з обмеженою відповідальністю „Смартвей Сістем ЛТДВ» задоволено частково та стягнуто з Фермерського господарства „Урочище Толока-МВ» суму 52128,98 грн., а також суму 513,14 грн. держмита та 113,05 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Вказаним рішенням встановлено, що на виконання договору сторін від 05.11.2007р. позивач відпустив відповідачу товар на суму 51 988грн., а останній за поставлений товар не розрахувався.

У відповідності до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду від час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання рішення судом було видано наказ, який позивачем неодноразово пред'являвся до виконання (постанови органу ДВС містяться в матеріалах справи). Станом на день подання позову за твердженням позивача рішення суду не виконано у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013, №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Виходячи з вищевикладеного, за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за відпущений товар, позивач правомірно нарахував за період з 01.10.2013 по 30.06.2015 суму 40371,25 грн. інфляційних нарахувань та за період з 01.08.2012 по 31.07.2015 суму 4679,82 грн. три проценти річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за період з 01.10.2013 по 30.06.2015 суму 40371,25 грн. інфляційних нарахувань та за період з 01.08.2012 по 31.07.2015 суму 4679,82 грн. три проценти річних, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1827 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Урочище Толока-МВ» (90132, Закарпатська область, Іршавський район, с. Білки, вуд.Західна, 35, код ЄДРПОУ 33874896) на користь Дочірнього підприємства „ОСОБА_1 УкраїнаВ» Товариства з обмеженою відповідальністю „Смартвей Сістем ЛТДВ» (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тернівці, вул. Концівська,17, код ЄДРПОУ 32737647) суму 45051,07 грн. (сорок п'ять тисяч п'ятдесят одна гривня 07 коп.) в т.ч. 4679,82 грн. - 3% річних та 40371,25грн. - інфляційних нарахувань, а також суму 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.09.2015.

Суддя Н.М. Ващиліна