ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.09.2015 Справа № 905/1000/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.
при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«АГРОМЕТСЕРВІСВ» , м. Маріуполь
про стягнення заборгованості в сумі 61904,43 гривень
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 3052-К-О від 21.07.2014р.
від відповідача: не з'явився
Позивач, публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«АГРОМЕТСЕРВІСВ» , м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 61904,43 гривень, з яких 27886,13 гривень - заборгованість за кредитом, 16142,97 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14544,17 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3331,16 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах норм ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України і полягають в тому, що 10.03.2011р. відповідачем було підписано і подано до ПАТ КБ «Приватбанк» заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 10.03.2011р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 260000540000220 та встановлено кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг". Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом, відсотками та комісіями, також за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, відповідачу нарахована пеня.
В судовому засіданні 21.09.2015 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
10.03.2011р. відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку. Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до В«Умов та правил надання банківських послугВ» (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 10.03.2011р.
Відповідно до договору б/н від 10.03.2011р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000054000220 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.
Дослідивши заяву відповідача від 10.03.2011р., Умови та правила надання банківських послуг (Умови), ОСОБА_2, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 10.03.2011р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, кредитний договір між сторонами у даній справі складається із заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Умов і правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним.
Приписами п. 3.2.1.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
За умовами п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.
Пункт 3.2.1.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п.3.2.1.1.8 Умов).
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
За змістом п. 3.2.1.2.2. Умов клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.2, п. 3.2.1.4.1.3 Умов).
Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8; відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3 Умов).
Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.
За приписами п. 3.2.1.4.5 Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода оплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату визначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.
Згідно наданої представником позивача довідки вих. № 08.7.0.0.0/150615172322 від 15.06.2015р. клієнту встановлено кредитний ліміт в наступних розмірах: 10.03.2011р. - 10000,00 грн., 23.03.2011р. - 1000,00 грн., 23.05.2011р. - 20000,00 грн., 27.02.2012р. - 50000,00 грн., 04.02.2013р. - 62500,00 грн., 01.03.2014р. - 62500,00 грн., 02.03.2014р. - 32500,00 грн.
Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позивач наполягає, що відповідач прийняті на себе зобовязання належним чином не виконував, у звязку з чим на адресу відповідача направлена претензія від 30.10.2014 р. про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом,комісіями (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).
Позивачем надані банківські виписки, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.06.2015р. по кредиту в розмірі 27886,13 грн., по процентам за користування кредитом в розмірі 16142,97 грн., по комісії за користування кредитом в розмірі 3331,16 грн.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував. З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 27886,13 грн., по процентам за користування кредитом в розмірі 16142,97 грн., по комісії за користування кредитом в розмірі 3331,16 грн. є обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами і розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення пені в розмірі в розмірі 14544,17 грн. нарахованої за період з 06.04.2011р. по 09.06.2015р. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 3.2.1.5.1 Умов, яким передбачено, у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення.
За умовами договору (п. 3.2.1.5.4) нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом.
Відповідно до п. 3.2.1.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Маріуполь, де проводив свою господарську діяльність відповідач.
05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014р. № 1053-р».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, на даний час дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною (недійсною).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.
Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.
Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Маріуполь, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Більш того, проведення антитерористичної операції на території Донецької області є загальновідомим фактом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕТСЕРВІС», зареєстровано за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Георгіївська, будинок 79.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, вимоги щодо стягнення пені в сумі 14544,17 гривень за період з 06.04.2011 р. по 09.06.2015 р. підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 242,79 гривень за період 06.04.2011 р. по 13.04.2014 р.
Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕТСЕРВІС», м. Маріуполь (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Георгіївська, будинок 79, код ЄДРПОУ 32609120) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 27886,13 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 16142,97 гривень, пеню в сумі 242,79 гривень, заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 3331,16 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕТСЕРВІС», м. Маріуполь (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Георгіївська, будинок 79, код ЄДРПОУ 32609120) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 1404,92 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 28.09.2015 р.
Суддя Ю.В. Бокова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2015 |
Оприлюднено | 07.10.2015 |
Номер документу | 51682765 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Ю.В. Бокова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні