Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/20639/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/20639/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ДТ Селл" до товариства з обмеженою відповідальністю „Інфо 24" про стягнення 60000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Яковенко В. М. (довіреність б/н від 01.12.2014)

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю „ДТ Селл" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Інфо 24" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 60000,00 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем договору від 09.11.2013 № Д13-005 про надання послуг у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 60000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2015.

Ухвалою суду від 02.09.2015 відкладено розгляд справи на 16.09.2015.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частині рішення суду.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

09.11.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю „ДТ Селл" (виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Інфо 24" (замовник, відповідач) укладено договір № Д13-005 (далі по тексту - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується на умовах та протягом терміну дії договору надавати замовнику послуги з розміщення рекламних матеріалів замовника та/або клієнтів замовника на інформаційних ресурсах (сайтах), опублікованих в мережі Інтернет за адресою mail.ru.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014. У разі якщо жодна із сторін до зазначеної в цьому пункті договору дати не одержала письмове повідомлення про припинення дії цього договору, він вважається пролонгованим необмежену кількість раз (п. 9.1 договору).

До матеріалів справи позивачем долучено додаток від 01.12.2013 № 1, додаток від 01.01.2014 № 2, додаток від 01.03.2014 № 4, додаток від 01.04.2014 № 5 до договору, які підписані тільки позивачем та додаток від 01.02.2014 № 3, який підписаний обома сторонами у справі.

На підставі додатку від 01.01.2014 № 2 між позивачем надано послуги, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг від 31.01.2014 № 28 на суму 60000,00 грн.

Акти надання послуг №№: від 28.02.2014 № 164, від 31.03.2014 № 332, від 30.04.2014 № 440 складені на підставі додатків 3, 4, 5 підписані тільки стороною позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлений рахунок від 19.12.2013 № 1735 на суму 180000,00 грн за надані послуги по договору за грудень 2013року, січень 2014 року, лютий 2014 року.

Відповідно до платіжного доручення від 09.01.2014 № 698 відповідач частково оплатив виставлений рахунок на суму в розмірі 60000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення заборгованості з відповідача за надані послуг до договору на підставі погодженого між сторонами додатку № 3 до договору.

Додатковою угодою № 3 від 01.02.2014 до договору сторони погодили надання послуг на суму в розмірі 60000,00 грн за лютий 2014 року.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата послуг замовника здійснюється шляхом попередньої оплати протягом 10 календарних днів після підписання договору, за умови наявності у замовника оригіналу рахунку фактури по відповідному розміщенню.

По закінченню кожного календарного місяця, протягом якого надавалися послуги, до 5 числа місяця, наступного за звітним, виконавець зобов'язується скласти, підписати та направити замовникові акт наданих послуг, рахунок фактуру (у випадку, якщо рахунок не був оформлений виконавцем до надання останнім послуг відповідно до умов договору) та податкову накладну по кожному відповідному розміщенню реклами замовника (п. 3.3.4 договору).

Згідно з п. 3.1.5 договору замовник зобов'язаний підписати та повернути виконавцеві акт наданих послуг протягом семи робочих днів з дати отримання відповідного акту.

У разі виникнення зауважень та/або заперечень щодо обсягів та/або якості наданих виконавцем послуг, протягом семи робочих днів від дати подання йому виконавцем на підпис акту, надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від його підписання в формі претензії. Якщо претензія у зазначений термін не виставлена, послуги за відповідним актом вважаються наданими виконавцем належним чином та прийнятими замовником (п. 3.1.6 договору).

На виконання умов договору та додатку № 3 позивач надавав відповідачу послуги, на підтвердження чого позивач надав суду акт надання послуг № 164 від 28.02.2014 на суму 60000,00 грн за лютий 2014 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти плати за надані послуги відповідно до умов договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 60000,00 грн, на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем нараховано 60000,00 грн плати за надані відповідачу послуги, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту надання послуг від 28.02.2014 № 164.

На доказ направлення акту надання послуг відповідачу позивач надав суду опис вкладення в цінний лист від 05.09.2014 та фіскальний чек від 05.09.2014 № 7160.

Проте, вказаний акт надання послуг не підписаний відповідачем, однак доказів направлення позивачу відповідачем мотивованої відмови від його підписання, враховуючи положення п. 3.1.6 договору, суду не надано.

Крім того, необхідно зазначити, що погодження в договорі порядку оплати послуг, зокрема, на підставі рахунку, не звільняє відповідача від обов'язку сплатити борг з дотриманням встановленого порядку, навіть у разі невиставлення рахунку-фактури, з огляду на те, що рахунок містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Ненадання рахунку відповідачу не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за договором.

Вказана позиція також висловлена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 18/321.

Як встановлено судом, оплату за актом надання послуг від 28.02.2014 № 164 у розмірі 60000,00 грн відповідач не здійснив.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив на користь позивача вартість наданих послуг в розмірі 60000,00 грн. за актом від 28.02.2014 № 164.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 60000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інфо 24 (01033, м. Київ, вулиця Гайдара, 50 літера „В", код ЄДРПОУ 37535546) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ДТ Селл" (04053, м. Київ, провулок Киянівський, 3-7, код ЄДРПОУ 37932432) 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 24.09.2015.

Суддя Я.А. Карабань