Рішення

від 09.09.2015 по справі 911/2886/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа № 911/2886/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Пономарьов А. О. (посвідчення № 030835 від 15.12.2014 р.);

від позивача-1: ОСОБА_1 (довіреність № 9-5/3082 від 24.07.2015 р.);

від позивача-2: ОСОБА_2 (довіреність № 14/20-25-15 від 07.05.2015 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Автономної Республіки Крим, м. Київ

в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України, м. Київ;

2) Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим", смт Гвардійське, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим

про стягнення 28 020, 91 грн за договором фінансового лізингу, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Велес-Крим" про стягнення 22 627, 00 грн основної заборгованості, 2 120, 12 грн пені, 3 167, 78 грн інфляційних збитків, 106, 01 грн 3 % річних, розірвання договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., укладеного між ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» та ТОВ "Велес-Крим", зобов'язання ТОВ "Велес-Крим" повернути ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» за актом приймання-передачі предмет лізингу - трактор Беларус-892 в кількості 2 одиниць, залишковою вартістю 194 723, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивачів невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2015 р. порушено провадження у справі № 911/2886/15 за позовом Прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» до ТОВ "Велес-Крим" про стягнення 28 020, 91 грн, розірвання договору фінансового лізингу та зобов'язання повернути предмет лізингу і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 22.07.2015 р.

22.07.2015 р. перед судовим засідання до канцелярії суду від прокурора надійшла заява № 05/2/1-305, вих. 15 від 21.07.2015 р. про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 44 926, 75 грн основної заборгованості, 3 865, 06 грн пені, 3 735, 72 грн інфляційних збитків, 193, 26 грн 3 % річних, а інші вимоги залишити без змін.

22.07.2015 р. до канцелярії суду від позивача-2 надійшов лист № ЮД-557 від 22.07.2015 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

22.07.2015 р. у судовому засіданні заява № 05/2/1-305, вих. 15 від 21.07.2015 р. прокурора про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду. За наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.08.2015 р.

05.08.2015 р. до канцелярії суду від позивача-2 надійшов лист № ЮД-546 від 05.08.2015 р., в якому позивач 2 просив суд стягнути з відповідача витрати в сумі 165 грн, пов'язані з відправкою відповідачу копій ухвал господарського суду від 13.07.2015 р. та від 22.07.2015 р., а також копії позовної заяви з додатками із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

05.08.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.09.2015 р.

09.09.2015 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивачів, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник позивача-1 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник позивача-2 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 р. між позивачем-2 та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523, згідно умов п. 1.1. якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингуВ» , що є специфікацією предмету лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу наумовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1904.

Відповідно до п. 2.3. договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингуВ» . Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що зa користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

• попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15, 00 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу;

• комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

• відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

• комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого Лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунок лізингодавця:

- попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного Договору;

Датою сплати попереднього платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні три місяці.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежівВ» .

Пунктом 8.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2 договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингуВ» , та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від Договору з наступних підстав:

• за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу;

• встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості;

• за неукладення лізингоодержувачем відповідних правочинів або невиконання нших зобов'язань, передбачених договором.

При цьому договір вважається розірваним починаючи з 10 (десятого) дня дати відправлення цінного листа, з повідомлення про відмову від договору на адресу лізингоотримувача, зазначену у договорі, з врахуванням п. 9.2 договору.

Згідно додатку № 1 до договору - Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу предметом лізингу є трактор Беларус-892 в кількості 2 од., вартістю 440 000, 00 грн, постачальником якого є ТОВ „УкравтозапчастинаВ» ; строк лізингу - 5 років; попередній лізинговий платіж - 66 000, 00 грн.

Одночасно із укладенням договору між позивачем-2 та відповідачем було підписано додаток № 2 до договору - Графік сплати лізингових платежів.

25.12.2012 р. між позивачем-2 та відповідачем було підписано акт № 16 приймання-передачі сільськогосподарської техніки, згідно якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв відповідно до договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р. предмет лізингу, а саме трактор Беларус-892, зав. № 013537 та трактор Беларус-892, зав. № 014522 , вартістю - 440 000, 00 грн.

На виконання умов договору відповідачем було виконано свій обов'язок по сплаті попереднього лізингового платежу та перераховано позивачу-2 грошові кошти у розмірі 66 000, 00 грн, що підтверджується додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., наявним у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у лізинг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про фінансовий лізингВ» , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 цього ж кодексу до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 759 цього ж кодексу передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування з плату на певний строк.

Згідно ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізингВ» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною першою ст. 16 цього ж закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо сплати чергових лізингових платежів (9 - дев'ятого - по 25.03.2015 р. та 10 - десятого - по 25.06.2015 р.) у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем-2 складає 44 926, 75 грн, що підтверджується договором фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р. та додатками до нього, актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 16 від 25.12.2012 р., додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача-2 про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 44 926, 75 грн за договором фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, прокурор в інтересах позивача-2 просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті лізингових платежів з 26.03.2015 р. по 01.07.2015 р., з 26.06.2015 р. по 01.07.2015 р. всього на загальну суму 3 865, 06 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем-2, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в інтересах позивача-2 в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 3 865, 06 грн.

Крім того, прокурор в інтересах позивача-2 просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті лізингових платежів з квітня по травень 2015 р. всього на загальну суму 3 735, 72 грн та з 26.03.2015 р. по 01.07.2015 р., 26.06.2015 р. по 01.07.2015 р. всього на загальну суму 193, 26 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем-2, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.04.2015 - 31.05.2015 22627.00 1.165 3733.46 26360.46 22 627, 00 грн х 1, 165 = 26 360, 46 грн; 26 360, 46 грн - 22 627, 00 грн = 3 733, 46 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р. у вищевказаний період становить 3 733, 46 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог прокурора в інтересах позивача-2 в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 3 733, 46 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем-2, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в інтересах позивача-2 в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 193, 26 грн.

Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивачів, крім інших вимог, просить суд розірвати договір фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., укладений між ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» та ТОВ "Велес-Крим".

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивачів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізингВ» передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, з моменту укладення сторонами спірного договору фінансового лізингу та станом на час розгляду справи відповідачем неналежним чином виконувався обов'язок по сплаті у повному обсязі лізингових платежів за договором і його основна заборгованість перед позивачем-2 складає 44 926, 75 грн, чим відповідач істотно порушив умови договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., у зв'язку із чим у позивача-2 виникло право на розірвання спірного договору фінансового лізингу з підстав, зазначених у п. 8.3. договору та у ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізингВ» .

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивачів до відповідача про розірвання договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., укладеного між ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» та ТОВ "Велес-Крим", є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивачів, просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу-2 - ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» за актом приймання-передачі предмет лізингу - трактор Беларус-892, зав. № 013537 та трактор Беларус-892, зав. № 014522.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивачів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізингВ» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадженняВ» .

Пунктом 7) ч. 2 ст. 11 цього ж закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний: у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно з п. 3.4.4. договору за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця, надіслану згідно з п. 8.5. договору, протягом 17 календарних днів повернути йому предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту в технічно справному та комплектному стані. В разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, лізингоодержувач за власний рахунок в десятиденний термін поновлює та передає втрачені документи Лізингодавцю. На дату повернення предмету лізингу лізингоодержувач зобов'язаний підписати акт приймання- передачі предмету лізингу та надати товарну та податкову накладні на суму залишкової вартості або на суму експертної оцінки предмету лізингу. У разі відмови повернути предмет лізингу у добровільному порядку лізингоодержувач повинен відшкодувати витрати лізингодавця, пов'язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога прокурора в інтересах позивачів є похідною від його позовної вимоги до відповідача про розірвання договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., укладеного між ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» та ТОВ "Велес-Крим"..

Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, вимога прокурора в інтересах позивачів про зобов'язання відповідача повернути позивачу-2 - ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» за актом приймання-передачі предмет лізингу - трактор Беларус-892, зав. № 013537 та трактор Беларус-892, зав. № 014522 , залишковою вартістю - 194 723, 91 грн є похідною від його позовної вимоги до відповідача про розірвання договору фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., укладеного між ДПАТ „НАК „УкрагролізингВ» та ТОВ "Велес-Крим", що в свою чергу є законною і обґрунтованою, то суд дійшов висновку про її задоволення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" (ідентифікаційний код 34398437) на користь Державного Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „УкрагролізингВ» (ідентифікаційний код 30401456) 44 926 (сорок чотири тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн 75 (сімдесят п'ять) коп. основної заборгованості, 3 865 (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн 06 (шість) коп. пені, 3 733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн 46 (сорок шість) коп. інфляційних збитків, 193 (сто дев'яносто три) грн 26 (двадцять шість) коп. 3 % річних та судові витрати 165 (сто шістдесят п'ять) грн витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3. Розірвати договір фінансового лізингу № 1-12-25 стз-фл/523 від 06.08.2012 р., укладений між Державним Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „УкрагролізингВ» (ідентифікаційний код 30401456) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" (ідентифікаційний код 34398437).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" (ідентифікаційний код 34398437) повернути Державному Публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „УкрагролізингВ» (ідентифікаційний код 30401456) за актом приймання-передачі предмет лізингу - трактор Беларус-892, зав. № 013537 та трактор Беларус-892, зав. № 014522, залишковою вартістю - 194 723, 91 грн.

5. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" (ідентифікаційний код 34398437) в доход Державного бюджету України судові витрати 4 262 (чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн 92 (дев'яносто дві) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

21 вересня 2015 р.