ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2015Справа №910/18471/15
За позовом Приватного підприємства "Правова допомога"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група"
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Зак Є.В. - директор;
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ:
У липні 2015 року Приватне підприємство "Правова допомога" подало до канцелярії Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" про стягнення 41 625,00 грн. основного боргу, 8 374,94 грн. пені, 1 316,03 грн. 3% річних, 20 724,63 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором про надання послуг № 20/СМ від 01 січня 2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату наданих останньому послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/18471/15-г. Розгляд справи призначено на 02.09.2015р.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
01.01.2014 року між Приватним підприємством «Правова допомога» (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» (далі - замовник) (разом - сторони) укладено Договір № 20/СМ про надання послуг (далі - Договір або Договір про надання послуг, належним чином завірена копія договору в справі), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню місця для стоянки автомобілів замовника, проведенню контролю технічного стану автомобіля, медичному огляду водіїв замовника, технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів (за додаткову плату).
Позивач стверджує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором про надання послуг № 20/СМ від 01 січня 2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату наданих послуг, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 41 625,00 грн. основного боргу, 8 374,94 грн. пені, 1 316,03 грн. 3% річних та 20 724,63 грн. інфляційних втрат.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, 01.01.2014 року між сторонами укладено Договір № 20/СМ про надання послуг, відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню місця для стоянки автомобілів замовника, проведенню контролю технічного стану автомобіля, медичному огляду водіїв замовника, технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів (за додаткову плату).
Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено перелік автомобілів відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору.
Оплата по даному договору встановлюється по домовленості сторін і складає 4 625,00 грн. за місяць (п. 3.1. Договору про надання послуг).
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору № 20/СМ про надання послуг від 01 січня 2014 року було надано відповідачу послуги за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року (окрім липня 2014 року) на загальну суму 41 625,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)
Згідно з п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.2. Договору оплата здійснюється щомісячно у безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця не пізніше 10 числа поточного місяця.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач свого обов'язку щодо оплати наданих послуг за Договором № 20/СМ про надання послуг від 01 січня 2014 року за період з січня 2014 року по червень 2014 року та з серпня 2014 року по жовтень 2014 року не виконав, зворотного суду не довів.
З представлених суду документів слідує, що будь-яких зауважень та заперечень щодо наданих позивачем послуг відповідачем не виставлялось.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач зобов'язання за Договором в частині проведення оплати вартості наданих послуг не виконав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 625,00 грн. заборгованості за надані послуги за період з січня 2014 року по червень 2014 року та з серпня 2014 року по жовтень 2014 року підлягають задоволенню.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 4.2. Договору за прострочення виконання замовником грошових зобов'язань у встановлений цим договором строк, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, який був наданий позивачем, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, того, що строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг наставав за кожним конкретним актом окремо (п. 3.2. Договору), суд дійшов висновку про його неправильність, за розрахунком суду позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 1 676,91 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за надані послуги, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 20 724,63 грн. втрат від інфляції та 1 316,03 грн. 3% річних.
Судові витрати позивача, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" (03115, м. Київ, вулиця Львівська, будинок 18, корпус Б, ідентифікаційний код 30782182), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "ПРАВОВА ДОПОМОГА" (04071, м. Київ, вулиця Олегівська, будинок 36, ідентифікаційний код 30552958), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 41 625,00 грн. (сорок одна тисяча шістсот двадцять п'ять гривень) основної заборгованості, 20 724,63 грн. (двадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 63 копійки) втрат від інфляції, 1 316,03 грн. (одна тисяча триста шістнадцять гривень 03 копійки) 3% річних, 1 676,91 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят шість гривень 91 копійка) пені та 1 655,73 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят п'ять гривень 73 копійки) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/18471/15-г.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 04.09.2015р.
Суддя Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2015 |
Оприлюднено | 05.10.2015 |
Номер документу | 51686705 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні