Рішення

від 21.09.2015 по справі 914/1841/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.15 Справа№ 914/1841/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630», м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український КАПІТАЛ», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м. Львів

про стягнення 1 729 478 грн. 07 коп.

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 19.12.2013 р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630», м.Львів та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український КАПІТАЛ», м. Львів про 1 742 293 грн. 38 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.06.2015р. призначив розгляд справи на 22.06.2015 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Ухвалою від 06.04.2015 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо».

Ухвалою від 20.07.2015 р. суд відмовив в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 20.07.2015 р. призначено колегіальний розгляд вказаної справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію у складі суддів Петрашка М.М. та Ділай У.І., головуючий суддя Мазовіта А.Б. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу-1 надано кошти в сумі 3 600 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становила 1 686 200 грн. 00 коп. по кредиту, 56 093 грн. 38 коп. по сплаті процентів. Крім цього, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, у відповідності до якого відповідач-2 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з цим, просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості, яка становить 1 742 293 грн. 38 коп. та судові витрати.

30.06.2015 р. представник позивача через канцелярію суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №2732/15 від 30.06.2015 р.), в якій позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно 1729478грн. 07коп. боргу, в тому числі 1 627 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 47138грн. 70 коп. заборгованості по процентах, 55 339 грн. 37 коп. пені.

Ухвалою суду від 06.07.2015 р. вказану заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснювався щодо вимог, зазначених у заяві.

Представники відповідачів в попередніх судових засіданнях надали усні пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

9 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» (банк) та Відкритим акціонерним товариством «Львівське автотранспортне підприємство-14630», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Львівське автотранспортне підприємство-14630» (позичальник) було укладено кредитний договір №KU016654.

За цим договором банк (позивач) зобов'язується надати позичальнику (відповідачу-1) грошові кошти в сумі 3 600 000 грн. 00 коп. строком на 60 місяців.

Позичальник зобов'язується повернути банку основну суму кредиту частинами відповідно до графіку платежів за кредитом, що містяться в додатку №1 до кредитного договору і є його невід'ємною частиною, та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених кредитним договором. Кінцевий строк погашення кредиту не пізніше 9 лютого 2017 року.

Згідно п. 1.3. договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 17% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу обумовлену суму грошових коштів.

26 березня 2014 р. сторони уклали додаткову угоду №4 до кредитного договору, якою виклали кредитний договір №KU016654 від 09.02.2012 р. та додаток №1 (графік погашення кредиту) в новій редакції.

У відповідності до умов кредитного договору в новій редакції, розмір плати за користування кредитом встановлений у розмірі 17% річних, яка сплачується з 1-го до 10-го числа (включно) наступного місяця.

Відповідно до п. 8.3. кредитного договору в новій редакції, позичальник зобов'язується повертати банку кредит з періодичністю та в розмірах, визначених в розділі 1 кредитного договору та відповідно до графіку з урахуванням пільгового періоду щодо погашення кредиту, якщо такий встановлений кредитним договором.

Пунктом 17.2. кредитного договору в новій редакції передбачено, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання боргових зобов'язань в частині повернення кредиту/траншу та/або сплати процентів, комісій, згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань позичальником за кожен календарний день прострочення.

Згідно п. 12.1.8. кредитного договору в новій редакції, банк має право незалежно від інших положень кредитного договору вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині за умови настання будь-якої з викладених обставин, зокрема, в разі утворення в позичальника простроченої заборгованості за борговими зобов'язаннями.

Таке виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення від банку, але в будь-якому разі не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком відповідного повідомлення позичальнику.

У зв'язку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звертався до відповідача-1 з вимогою за вих. №10-3/6835 від 02.04.2015 р. та вимогою за вих. №10-3/13317 від 26.06.2015 р., в якій вимагав достроково сплатити суму кредиту, нараховані відсотки. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

9 лютого 2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український КАПІТАЛ» (поручитель) було укладено договір поруки №KU016654/S-1.

За цим договором поруки поручитель (відповідач-2) зобов'язувався відповідати перед кредитором солідарно із боржником (відповідачем-1) в повному обсязі за своєчасне виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором №KU016654 від 09.02.2012 р., укладеним між кредитором та боржником, а саме:

- сплатити кредитору заборгованість по кредиту в межах 3600000,00грн., в строки та на умовах, передбачених договорі;

- сплатити кредитору заборгованість по процентах, нарахованих на суму основного боргу, комісії та штрафні санкції в строки, розмірах та на умовах, передбачених у договорі;

- виконати всі інші обов'язки передбачені договором та додатками (додатковими угодами) до нього, якщо такі є чи будуть укладені у майбутньому.

Відповідно до п. 2.4.1. договору поруки, поручитель зобов'язується виконати зобов'язання боржника впродовж 5 банківських днів з моменту отримання вимоги від кредитора - шляхом перерахування суми заборгованості боржника за реквізитами, вказаними в кредитному договорі.

Позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою за вих. №10-3/9995 від 14.05.2015 р. та вимогою за вих. №10-3/13318 від 26.06.2015 р., в якій вимагав сплатити за боржника (відповідача-1) суми кредиту та процентів. Відповідачем-2 вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно 1 627 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 47 138 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті процентів, 55 339 грн. 37 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

За час розгляду справи в суді, відповідачем-1 було повернуто позивачу кредитні кошти у розмірі 233 061 грн. 26 коп., сплачено 47 138 грн. 70 коп. процентів та 55 339 грн. 37 коп. пені, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою від 21.09.2015 р. №10-3/19001 та виписками з рахунку. Наведена позивачем у вищевказаній довідці інформація про наявність станом на 18.09.2015 р. заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 65 399 грн. 41 коп. та пені у розмірі 213 874 грн. 64 коп. судом до уваги не береться, оскільки дані суми заборгованості не були відображені у складі позовних вимог, про їх стягнення позивач у процесуальний спосіб (шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог) до суду не звертався.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 233 061 грн. 26 коп. заборгованості по кредиту, 47138грн. 70 коп. заборгованості по сплаті процентів та 55 339 грн. 37 коп. пені, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цих частинах відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 1393938грн. 74 коп. заборгованості по кредиту. В частині стягнення 233061грн. 26 коп. заборгованості по кредиту, 47 138 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті процентів, 55 339 грн. 37 коп. пені провадження слід припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, суму боргу сплачено відповідачем-1 частково після звернення позивача із позовом до суду, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів солідарно.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство-14630», м. Львів, вул.Городницька,47 (ідентифікаційний номер 03114744) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український КАПІТАЛ», м. Львів, вул.Промислова, 50/52 (ідентифікаційний код 32894026) на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів, вул. Грабовського, 11 (ідентифікаційний код 19358632) 1 393 938 грн. 74 коп. заборгованості по кредиту, 34 589 грн. 56 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 233 061 грн. 26 коп. заборгованості по кредиту, 47 138 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті процентів, 55 339 грн. 37 коп. пені провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 21.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Ділай У.І.