Рішення

від 29.09.2015 по справі 914/3100/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015р. Справа №914/3100/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівводоканалВ» , м.Львів

до відповідача: Колективного підприємства В«Львівська фірма В«СпецстильВ» , м.Львів

про стягнення плати в сумі 38322грн. 80коп. за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників сторін в судових засіданнях не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівводоканалВ» до Колективного підприємства В«Львівська фірма В«СпецстильВ» про стягнення плати в сумі 38322грн. 80коп. за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу.

Ухвалою суду від 03.09.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.09.2015р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи невиконання сторонами в повному обсязі вимог ухвали суду від 03.09.2015р., а також з метою надання сторонам можливості для добровільного врегулювання спору, за участю присутніх представників сторін, в судовому засіданні 28.09.2015р.оголошувалась перерва до 29.09.2015р.

25.09.2015р. представник відповідача, через канцелярію суду подав пояснення б/н від 25.09.2015р. (вх.№41064/15), в яких зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Також, представник відповідача, через канцелярію суду подав заяву б/н від 25.09.2015р. (вх.№41062/15) про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

28.09.2015р. представник позивача, через канцелярію суду подав клопотання б/н від 28.09.2015р. (вх.№41464/15) про поновлення строку позовної давності в частині стягнення додаткової плати за скид стічних вод без дозволу за серпень 2012 року.

28.09.2015р. представник позивача явку в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поданих заяв. Представник відповідача 28.09.2015р. явку в судове засідання забезпечив, який позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у поясеннні б/н від 25.09.2015р. (вх.№41064/15) та поданій заяві б/н від 25.09.2015р. (вх.№41062/15) про застосування наслідків спливу строку позовної давності. В судовому засіданні 28.09.2015р. представники обох сторін заявили усне клопотання про розгляд спору в судовому засіданні 29.09.2015р. без їх участі у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.

В судове засідання 29.09.2015р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника позивача на бланку суду про оголошення перерви.

В судове засідання 29.09.2015р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника відповідача на бланку суду про оголошення перерви.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

15.06.2010р. між Львівським міським комунальним підприємством В«ЛьвівводоканалВ» (Львівводоканал) та Колективним підприємством В«Львівська фірма В«СпецстильВ» (абонент) укладено договір №300099 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі - договір). Згідно із умовами п.1.1 договору позивач зобов'язався забезпечувати відповідача питною водою та прийманні стічних вод, а відповідач користуватися послугами: здійснювати забір води з водопроводу, скидати стічні води у каналізацію і сплачувати вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України В«Про питну воду і питне водопостачанняВ» , В«Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах УкраїниВ» (надалі - Правила користування), В«Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведенняВ» (надалі - Правила експлуатації), В«Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ УкраїниВ» , В«Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації ЛьвоваВ» (надалі - Правила приймання).

Відповідно до п.2.1.1 договору Львівводоканал зобов'язався згідно з технічними умовами на приєднання абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Львівводоканалом, забезпечити в розмірі лімітів, зокрема, приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі: 450 (чотириста п'ятдесят) куб.м./міс., дощових (талих) стічних вод - 219 (двісті дев'ятнадцять) куб.м./міс.

Згідно з п.2.2.1 договору абонент зобов'язався отримати в Львівводоканалі технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання до мереж водопроводу та каналізації, погодити Проект водомірного вузла (в разі його відсутності) і у встановленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднювальних речовин.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2011р. відповідач віднесений до переліку підприємств для яких встановлюється ліміт на скид забруднювальних речовин у міську каналізацію станом на 01.01.2012р.

Позивачем видано відповідачу дозвіл на скид стічних вод №648, строк дії якого тривав з 01.01.2006р. до 31.12.2006р., а також видано дозвіл на скид стічних вод №3751 зі строком дії: з 01.10.2012р. до 31.12.2012р., оскільки відповідач внесений у Перелік підприємств, для яких встановлюється ліміт на скид забруднюючих речовин у міську каналізацію м. Львова на підставі В«ПЛВ» (п.4.6.2.1 Правил).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав обов'язок отримання дозволу на скид стічних вод, погодивши проект ліміту на скид забруднюючих речовин у міську каналізацію та в період з січня по грудень 2011 року і з січня по вересень 2012 року відбувався скид у міську каналізацію стічних вод без дозволу.

Відповідно до п.4.1. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пп. 4.6.6, 8.4.9. Правил при відсутності у абонента дозволу на скид чи закінченні строку його дії весь об'єм стічних вод (за розрахунковий період) розглядається як такий, що перевищує ліміт об'єму стічних вод, і плата за їх скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі основного тарифу. Відповідно до п.4.4. договору при відсутності дозволу на скид чи закінченні його дії весь об'єм стоків вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок допущеного відповідачем порушення вимог Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Львова та умов договору відповідач з січня по грудень 2011 року і з січня по вересень 2012 року не сплатив плату за скид без дозволу своїх стічних вод в систему міської каналізації м.Львова.

За скид без дозволу з січня по грудень 2011 року і з січня по вересень 2012 року відповідачу нарахована плата в сумі 38322грн. 80коп. та надіслано рахунки (копії рахунків та квитанцій долучено до матеріалів справи).

Позивач зазначає, що відповідно до п.4.2 В«Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктівВ» , затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37 (надалі Інструкція) та відповідно до п. 8.4.9 Місцевих Правил плата відповідача за скид до міської каналізації стічних вод без дозволу здійснюється відповідно до рахунків, які виставляє водоканал і розподіляється таким чином: 20% - 7664грн. 55коп. перераховуються на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища; 80% - 30658грн. 25коп. перераховуються на рахунок водоканалу.

Позивач на адресу відповідача надсилав претензію від 18.12.2012р. за №14/1-7264, що підтверджується фіскальним чеком №1218 від 16.01.2013р., в якій позивач просив відповідача в місячний термін сплатити борг в сумі 38322грн. 80коп. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з нормою п.4.6.5.2 Правил, Дозвіл на скид стічних вод втрачає чинність 31 грудня року, на який його видано (о 24:00год).

Згідно з нормами п.4.6.6, 9.4.2.1. Правил та умовами п.4.4 договору, відсутність дозволу на скид стічних вод у міську каналізацію м.Львова з січня по грудень 2011 року і з січня по вересень 2012 року зумовлює виникнення у відповідача обов'язку зі сплати додаткової суми коштів у 5-кратному розмірі основного тарифу, оскільки, у такому випадку, весь обсяг стічних вод вважається таким, що перевищує ліміт обсягу стічних вод.

За правилами ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У поясненнях від 25.09.2015р. (вх.№41064/15 від 25.09.2015р.) відповідач зазначає, що позивачем залишено поза увагою порядок отримання такого дозволу у порядку п.4.3.1., 4.3.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, оскільки відповідача жодним чином не було повідомлено про внесення його до переліку підприємств, на які встановлюється ліміт на скид, а відтак і про необхідність погодження проекту ліміту позивач не знав. Тому відповідач вважає безпідставним стягнення плати за скид стічних вод без Дозволу, про необхідність та порядок оформлення якого відповідач не був повідомлений. Крім того, відповідач зазначив, що з IV кварталу 2010 року КП «ЛФ «Спецстиль» не проводить виробничої діяльності та знаходиться у стані реорганізації, про що неодноразово повідомляли позивача по справі. 95% приміщень підприємства згідно укладених договорів купівлі-продажу передані новим власникам, якими здійснюється оформлення проектних рішень з оформлення документації, пов'язаної з водопостачанням та водовідведенням. А відтак, на думку відповідача, з урахуванням того, що водопровід використовувався лише для побутових потреб, та того, що КП «ЛФ «СпецСтиль» не було повідомлено Львівводоканалом про внесення до переліку підприємств, на які встановлюється ліміт на скид, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач доказів в підтвердження своїх доводів, викладених у поясненнях від 25.09.2015р. (вх.№41064/15 від 25.09.2015р.) не надав, відтак дані обґрунтування не приймаються судом у зв'язку із недоведеністю та неподанням відповідних документів.

У заяві б/н від 25.09.2015р. (вх.№41062/15 від 25.09.2015р.) про застування наслідків спливу строку позовної давності, відповідач стверджує, що з 1 січня 2011 року по вересень 2012 року відповідач не здійснював оплати за скид стічних вод в систему міської каналізації м.Львова без відповідного дозволу, в той час як з позовом про стягнення плати за скид стічних вод позивач звернувся до суду у вересні 2015 року. Також відповідач, посилаючись на ст.ст.549, 252-257, 261 ЦК України, п.п.3.5, 4.2 договору, зазначив, що у позивача виникло право звертатися до суду з позовом про стягнення плати за скид стічних вод в систему міської каналізації м.Львова без відповідного дозволу та нарахування пені. На думку відповідача, початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) виникнення у позивача права на позов, а саме починаючи з 20 числа наступного за звітним місяця. Відповідач вважає, що оскільки позовна заява у даній справі була подана до господарського суду лише у вересні 2015р., відтак строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення плати за скид стічних вод в систему міської каналізації м.Львова без відповідного дозволу пропущено і просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог.

Позивач у поданому клопотанні б/н від 28.09.2015р. (вх.№41464/15 від 28.09.2015р.) частково заперечив проти задоволення клопотання відповідача про застування наслідків спливу строку позовної давності та вважає, що позовні вимоги за спірний період, зокрема за серпень, вересень 2012р., підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Львівської області 25.08.2015р., на підтвердження чого позивач долучив титульний аркуш позовної заяви з відміткою канцелярії суду про отримання. Проте, як стверджує позивач, ухвалою господарського суду Львівської області від 27.08.2015р. дану позовну заяву було залишено без розгляду. Позивач, посилаючись на ч.1 ст.264 ЦК України, стверджує, що поданим позивачем у серпні позовом перервав позовну давність, тому позовні вимоги у частині стягнення додаткової плати за скид стічних вод без дозволу за серпень, вересень 2012р. слід задоволити. З огляду на викладене, позивач просить суд поновити строк позовної давності в частині стягнення додаткової плати за скид стічних вод без дозволу за серпень 2012р.

Відповідно до ч.1 ст.251, ст.253, ст.256 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1 та 5 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У п.п.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст.267 ЦК України та п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013р. №10 передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення судом. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову (ч.4 ст.267 ЦК України).

У п.4.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ. З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку.

Ухвалою господарського суду Львівської області, на яку посилається позивач, від 27.08.2015р. у справі №914/2926/15 позовну заяву повернено без розгляду у зв'язку із порушенням п.6 ч.1 ст.63 ГПК України. Відтак, наведені позивачем обставини, не можуть вважатися поважними причинами для поновлення строків позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана 02.09.2015р., відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу за період січня по грудень 2011 року та з січня по серпень 2012 року, заявлений із пропуском строків позовної давності. Тому, враховуючи подану відповідачем заяву б/н від 25.09.2015р. (вх.№41062/15 від 25.09.2015р.) про застування наслідків спливу строку позовної давності в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу в сумі 36300грн. 08коп. належить відмовити у зв'язку із пропуском строків позовної давності. В решті позовні вимоги, а саме щодо стягнення з відповідача плати за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу за вересень 2012 року в сумі 2022грн. 72коп. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Доказів у спростування вищенаведених обставин та доказів оплати, суду не представлено.

Згідно п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Пунктами 3.1.4, 3.1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова визначено, що Водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають Підприємства, а також за режимом і обсягом скиду, виставляти Підприємствам до оплати рахунки за послуги водовідведення. У випадку виявлення з боку Підприємств порушень Правил (перевищення встановлених показників об'єму та якості стічних вод, скид без Дозволу, невиконання вимог Акту тощо), Водоканалом нараховується додаткова плата із застосуванням коефіцієнта кратності (розділи 8, 9 Правил).

Згідно із п.4.4 договору при відсутності дозволу за скид забруднювальних речовин чи закінченні строку його дії весь об'єм стоків вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі.

Відповідно до п.п.4.6.1, 4.6.3 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова підприємства зобов'язані отримати дозвіл водоканалу на скид стічних вод. Для отримання Дозволу на скид Підприємство подає лист згідно з додатком 10.11. Лист про дозвіл на наступний період подається до 1 листопада поточного року. Якщо Підприємство у встановлені терміни не звернулось у Водоканал щодо надання Дозволу на скид - Дозвіл на скид втрачає чинність згідно з п.4.6.5.2.1. Дозвіл на скид втрачає чинність о 24:00, 31 грудня, року, на який дозвіл було надано (п.4.6.5.2.1 Правил).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення боргу в сумі 2022грн. 72коп. за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

За умовами п.4.2 "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень перераховуються до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі міського бюджету та 80 відсотків залишаються у розпорядженні водоканалу і використовуються на відшкодування збитків водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

В абз.5 п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, згідно ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Колективного підприємства «Львівська фірма «Спецстиль» (79019, м.Львів, вул.Лемківська, 15, код ЄДРПОУ 05502717) на користь Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівводоканалВ» (79017, м.Львів, вул.Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471) 1618грн. 18коп. - боргу за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу та 96грн. 43коп. - судового збору.

Стягнути з Колективного підприємства «Львівська фірма «Спецстиль» (79019, м.Львів, вул.Лемківська, 15, код ЄДРПОУ 05502717) в дохід фонду охорони навколишнього природного середовища м.Львова (м.Львів, пл.Ринок, 1, рахунок 33110331700002 за кодом бюджетної класифікації: 24062100, одержувач: міський бюджет м.Львова, банк ГУ ДКСУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 38008294, код МФО 825014) 404грн. 54коп. - за скид стічних вод в міську каналізацію м.Львова без дозволу.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 01.10.2015р.