Рішення

від 15.09.2015 по справі 917/1500/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015 Справа № 917/1500/15

За позовом Прокурора Гадяцького району (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Л. Українки, 18) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро", 37330, Полтавська область, Гадяцький район, с. Розбишівка, вул. Леніна, 3

Про стягнення 125 784,00 грн. - збитки, завдані використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (див протокол судового засідання)

від відповідача: ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання)

від прокуратури: ОСОБА_4 (див. протокол судового засідання)

15.09.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судових засіданнях 11.08.2015 року, 27.08.2015 року та 10.09.2015 року в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору: Розглядається позовна заява Прокурора Гадяцького району, м. Гадяч в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м. Полтава про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро", с. Розбишівка 125 784,00 грн. збитків, завданих використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування.

Прокурор та позивач на позовних вимогах наполягають за мотивами позовної заяви та пояснень позивача № 2164/01-14/02-16 від 18.08.2015 року (вх. № 12031 від 20.08.2015 року).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що :

а) Прокуратурою Гадяцького району із залученням фахівців Державної екологічної інспекції у Полтавській області проведено перевірку щодо додержання вимог діючого законодавства про охорону навколишнього природного середовища в діяльності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро".

Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ "Вікторія Агро" у період часу з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року здійснювало самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування , що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України. Так, підприємством використано підземну воду свердловини № 1 (глибина 238 м, потужність 10 м. куб./год), розташованої в с. Розбишівка Гадяцького району, на виробничі потреби у таких розмірах за вказані періоди: з 13.10.2011 року по 31.12.2011 року - 800 куб. м. з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 2500 куб. м; з 01.01.2013 року по 29.04.2013 року - 600 куб. м.

б) за результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Полтавській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів здійснено розрахунок збитків за використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування , які на дату подачі позовної заяви до суду відповідачем не сплачено.

Резюмуючи наведеному, прокурор просить суд стягнути з відповідача 125 784,00 грн. збитків, завданих використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позов № б/н від 04.08.2015 року (вх. № 11357 від 10.08.2015 року). Так, останній посилається на приписи статті 48 Водного кодексу України, відповідно до якої спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. На думку ТОВ "Вікторія Агро", для спеціального водокористування обов'язкова наявність трьох наведених вище дій у сукупності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

Прокуратурою Гадяцького району із залученням фахівців Державної екологічної інспекції у Полтавській області проведено перевірку щодо додержання вимог діючого законодавства про охорону навколишнього природного середовища в діяльності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро".

Вказаною перевіркою (акт перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 539/01-01-14 від 17.09.2013 року, а. с. 10-19) встановлено, що ТОВ "Вікторія Агро" у період часу з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року здійснювало самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування , що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування № 3680 від 24.10.2006 року з терміном дії по 12.10.2011 року (а. с. 21), дію якого продовжено з 30.04.2013 року по 26.02.2018 року (а. с. 39-42). При цьому дозвіл на спеціальне водокористування за період з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року відсутній.

Так, підприємством за вказані періоди використано на виробничі потреби підземну воду свердловини № 1 (глибина 238 м, потужність 10 м. куб/год), розташованої в с. Розбишівка Гадяцького району, у таких розмірах: з 13.10.2011 року по 31.12.2011 року - 800 куб. м. з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 2 500 куб. м; з 01.01.2013 року по 29.04.2013 року - 600 куб. м. Вказане підтверджується довідкою до акту перевірки (а. с. 20).

Згідно розрахунку позивача, проведеного на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями), відповідачем було завдано збитків державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів на загальну суму 125 784,00 грн.

17.07.2014 року Державна екологічна інспекція в Полтавській області звернулася до відповідача з претензією № 117/02-08 (реєстраційний номер № 2891/01-14/09-15) з вимогою сплатити 125 784,00 грн. збитків завданих внаслідок самовільного використання водних ресурсів (а. с. 23-25). Будь-якого реагування на вказану претензію не надходило, збитки не сплачено.

За викладеного, прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м. Полтава про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро", с. Розбишівка 125 784,00 грн. збитків, завданих використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 - Агро", відповідно до наданої ним довідки, здійснювало господарську діяльність з використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування. Дозвіл було отримано 30.04.2013 року (а. с. 39-42 ).

Відповідно до п. 1.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 р.). Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача (п. 1.3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вироком Гадяцького районного суду від 13 травня 2015 року у справі № 526/375/15-к, посадову особу ТОВ "Вікторія Агро" ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Даним вироком суду, який набрав законної сили, встановлено не лише подію злочину та особу винного, а й факт самовільного використання води та спричинення збитків, а саме: здійснення ТОВ «Вікторія Агро» самовільно, без спеціального дозволу на водокористування, забору та використання води із водної свердловини № 1, яка розташована в с. Розбишівка Гадяцького району у період часу з 13.10.2011 року по 29.04.2013 року.

З огляду на вимоги статті 1172 Цивільного кодексу України саме вироком доведено вину відповідача у заподіянні збитків, спричинених самовільним використання води без спеціального дозволу, оскільки засуджена за вчинення зазначеного злочину особа перебувала у трудових відносинах з цим товариством.

З огляду на викладене, відповідач здійснював господарську діяльність з використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування, а відтак суд приходить до висновку про виникнення у ОСОБА_1 зобов'язання з відшкодування завданих державі збитків.

Щодо визначення розміру збитків суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (п. 6).

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до п. 1. 2 Методики встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)). Зокрема, пунктом 9.1 Методики визначено спеціальну формулу щодо порядку розрахунку розміру відшкодування вказаних збитків.

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2 Методики).

Підставою нарахування Держекоінспекцією завданих збитків став факт використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, оскільки залучений до матеріалів справи розрахунок розміру відшкодування збитків (а. с. 25) здійснений інспектором Держекоінспекції відповідно до наданої безпосередньо відповідачем довідки щодо наявних у користуванні свердловин (а. с. 20) за період відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Тобто, нарахування належних до сплати збитків здійснено на підставі Методики з використанням даних відповідача щодо використання водних ресурсів за період відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином, протиправні дії вчинено з вини відповідача (використання водних ресурсів за відсутності відповідного дозволу), а між діями відповідача та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв'язок.

Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення шкоди, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог прокурора.

Стосовно посилання відповідача на приписи ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України, за якою до спеціального водокористування не належить подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони, з огляду на що не потрібен дозвіл на спеціальне водокористування, суд зазначає наступне.

Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Часткова компенсація витрат за спожиту електроенергію, пов'язаних з перекиданням води", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 19 березня 2012 р. маловодний регіон визначено як територію, на якій відсутні поверхневі та підземні джерела водних ресурсів для забезпечення потреб населення і галузей економіки, що відповідають вимогам ДСТУ 4808:2007 "Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання".

Уже сам факт наявності свердловини в с. Розбишівка Гадяцького району Полтавської області виключає віднесення даної території до маловодного регіону.

Відповідності до п. 9.2.4. Річного звіту Полтавського регіонального управління водних ресурсів (за 2014 р. водопостачання споживачів області (крім Кременчука і Комсомольська) здійснюється за допомогою артезіанських свердловин, яких налічується більше чотирьох тисяч. Крім того, в області ще нараховується понад 62 тисячі шахтних колодязів.

Запаси підземних вод розміщені нерівномірно по адміністративних районах. Більшість з них зосереджені в басейнах р. Псел та р. Ворскла (понад 53 % загального об'єму). Найбільші запаси їх в Гадяцькому, Диканському, Зіньківському, Лохвицькому, Полтавському та Миргородському районах. На їх долю припадає 36 % запасів підземних вод області.

Статтею 255.5.2 Податкового кодексу України передбачено ставки за спеціальне водокористування в залежності від водозабезпечення регіону. Так, для Великобагачанського, Шишацького, Гадяцького, Зіньківського, Лохвицького, Лубенського, Миргородського, Новосанжарського, Решетилівського, Хорольського районів передбачено 38,56 гривень за 100 куб. метрів видобутої води, для інших адміністративно-територіальних одиниць області - 42,98 гривень. Тобто, встановлення меншої ставки податку у порівнянні з іншими районами Полтавської області свідчить про водозабезпеченість Гадяцького району і аж ніяк не про маловодність.

Варто також відмітити, що постановою КМ України № 524 від 30.05.1997 року визначено перелік підприємств та організацій, які забезпечують постачання води у маловодні регіони. Такий же перелік підприємств у подальшому визначено постановою КМ України № 280 від 19.03.2012 року. ТОВ "Вікторія Агро" у даному переліку відсутнє.

Крім цього, слід зауважити, що доводи відповідача стосовно наявності у нього інших джерел водопостачання (криниць) спростовуються наданою ним до акту перевірки № 539/01-01-14 від 07.10.2013 довідкою щодо переліку артезіанських свердловин (а. с. 20). Зокрема, у ній зазначено, що у відповідача відсутні і не використовуються інші свердловини та джерела спеціального водокористування, в тому числі криниці.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, вимоги прокурора Гадяцького району, м. Гадяч в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м. Полтава про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро", с. Розбишівка 125 784,00 грн. збитків, завданих використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спецводокористування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положенням п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. визначено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

За викладеного та відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 22, 29, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 - Агро" (37330, Полтавська область, Гадяцький район, с. Розбишівка, вул. Леніна, 3), код ЄДРПОУ 32387287, п/р 26009500052182 в ПАТ "Креді ОСОБА_6", МФО 300614:

- на р/р 33110331700052 Розбишівської сільської ради, Управління Державної казначейської служби України у Гадяцькому районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37937713, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, МФО 831019 - 125 784,00 грн. збитків, завданих використанням водних ресурсів в період з 13.10.2011 р. по 29.04.2013 р. без дозволу на спец водокористування;

- в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 2 515,68 грн. судового збору.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2015 р.

Суддя Г.І. Бунякіна