ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.09.2015 Справа № 920/1256/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Н.М., розглянувши матеріали справи №920/1256/15
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В. Стройдизайн», с.Червоне Сумського району
до відповідача : Низівської сільської ради, с. Низи Сумського району;
про стягнення 150 745 грн 85 коп;
Представники:
від позивача : ОСОБА_1 (договір про надання адвокатських послуг № 08/15 від 20.02.2015р.;
від відповідача : не з'явився;
Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 150745,85 грн. інфляційних збитків за неналежне виконання умов договору підряду на виконання робіт № 01/08-13 від 31.08.2013р., який укладений між сторонами даного спору.
16.09.2015 року представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначає про безпідставність нарахування інфляційних збитків, тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції по справі подав заяву про долучення до матеріалів справи копію договору підряду № 01/08-13 від 19.08.2013 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надіслав лист - факсограму про розгляд справи без участі їх представника.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:
19.08.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 01/08-13, згідно умов якого, відповідач В«ЗамовникВ» доручає, а позивач В«ВиконавецьВ» зобов'язується виконати та здати в експлуатацію у відповідності до умов цього договору власними силами і засобами роботи по В«Капітальному ремонту будівлі ДНЗ в смт. Низи Сумського району Сумської області. Заміна вікон, дверей, утеплення фасадуВ» .
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт складає 334 548 грн. 00 коп.
Позивач в позовній заяві зазначає, що 100 364 грн. 40 коп. було сплачено відповідачем після підписання договору, що складає 30% вартості робіт.
Пунктом 2.1.2. Договору 70% вартості робіт замовник зобов'язаний сплатити протягом 3-х днів з моменту підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних будівельних робіт (форма № КБ-3).
19.05.2015 року господарським судом Сумської області винесено рішення по справі № 920/569/15, яким встановлено факт підписання відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та факт неналежного виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором, у звязку з чим, стягнуто з Низівської селищної рада на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«А.В. СтройдизайнВ» 199134 грн. 67 коп. основного боргу; 14632 грн. 30 коп. пені , 4275 грн. 34 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору. 03.06.2015 року рішення господарського суду Сумської області від 19.05.2015 року по справі № 920/569/15 набрало законної сили.
Відповідно до ст.35 Господарського процессуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач, порушуючи умови договору щодо оплати вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, які він оплатив лише 17.05.2015 року, завдав позивачу інфляційні збитки в розмірі 150745 грн. 85 коп.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Крім того, у ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних збитків за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.
Згідно поданного позивачем розрахунку, інфляціні збитки нараховані за період з 02.01.2014 року по 16.07.2015 року і становлять 150745 грн. 85 коп.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
Згідно з рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р., у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
З урахуванням зазначеного, судом здійснено перерахунок інфляційних збитків, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань складає 147247 грн. 05 коп.. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2014.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 147247 грн. 05 коп. інфляційних збитків.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 2944 грн. 97 коп. відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Низівської сільської ради Сумського району Сумської області (42355, Сумська область, Сумський район, с. Низи, вул. Шлях 19 і.к. 04390127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В. Стройдизайн» (42353, Сумська область, Сумський район, с. Червоне, вул. Сумська, 38б і.к. 34013101) 147247 грн. 05 коп. інфляційних збитків, 2944 грн. 97 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3498 грн. 80 коп. інфляційних витрат - в позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 30.09.2015 року.
Суддя І.В. Зайцева
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2015 |
Оприлюднено | 07.10.2015 |
Номер документу | 51689228 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Зайцева Ірина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні