Рішення

від 24.09.2015 по справі 923/1002/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р. Справа № 923/1002/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Херсонтеплогенерація", м. Херсон

до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради, м. Херсон

про стягнення 62949 грн. 24 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від 31.03.2015 року, ОСОБА_2, представник, дов. від 28.08.2014 року;

від відповідача - ОСОБА_3, виписка з ЄДР № 413773 серія АГ від 04.10.2013 року.

Строк вирішення спору продовжено до 24.09.2015 року ухвалою суду від 15.07.2015 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради (відповідач), яким просить стягнути збитки, завдані понаддоговірним споживанням теплової енергії у сумі 34219, 97 грн., збитки завдані інфляцією у сумі 25944, 57 грн., 3% річних у сумі 2784, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну (доповнення) підстав позову (а.с. 124), посилається на положення ст.ст. 509, 510, 526, 625, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 12, 16 Господарського процесуального кодексу України, ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання», п.п. 4, 6, 35, 40, 41, 42, 44 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, п.п. 2.4.1., 2.4.2., 6.2.1., 6.2.2. Договору про постачання теплової енергії № 13-б від 28.01.2011 року, № 13-б від 28.12.2011 року та № 13-б від 20.02.2012 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.07.2015 р. Ухвалою суду від 15.07.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що вимоги позивача безпідставні, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, що справа підлягає закриттю оскільки позивач вже звертався до господарського суду з тих самих підстав щодо того самого предмету позову.

24 вересня 2015 року, відповідачем подано відзив на позовну заяву з доказами оплати послуг теплопостачання наданих позивачем в 2011 році на суму 148 838,00 грн. та в 2012 році на суму 190 570,77 грн.

24 вересня 2015 року, позивачем подано додаткові письмові пояснення щодо строків позовної давності та письмові пояснення щодо розрахунків відповідача перед позивачем за наданні послуги теплопостачання за період 2011-2012 рр.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

01.01.2011 р. між приватним підприємством «Херсонтеплогенерація» (надалі - постачальник) та Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради (надалі - споживач) був укладений договір № 13-б про постачання теплової енергії (надалі - договір № 13-б від 01.01.2011 р.).

Пунктом 1.1. договору № 13-б від 01.01.2011 р. сторони встановили, що постачальник приймає на себе обов'язок постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обумовлених об'ємах, а споживач зобов'язується приймати теплову енергію та сплачувати її за встановленими тарифами в терміни, передбаченні цим договором.

Відповідно до умов п. 4.2. договору № 13-б від 01.01.2011 р., загальна сума договору складає 115 910,00 грн.

Пунктом 8.1. договору № 13-б від 01.01.2011 р. встановлено, що він набирає чинності з 28.01.2011 року і діє до виконання сторонами своїх обов'язків по цьому договору в повному обсязі.

Матеріали справи також свідчать, що 28.12.2011 р., між приватним підприємством «Херсонтеплогенерація» та Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради був укладений договір № 13-б про постачання теплової енергії (надалі - договір № 13-б від 28.12.2011 р.).

Пунктом 1.1. договору № 13-б від 28.12.2011 р. сторони встановили, що постачальник приймає на себе обов'язок постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обумовлених об'ємах, а споживач зобов'язується приймати теплову енергію та сплачувати її за встановленими тарифами в терміни, передбаченні цим договором.

Відповідно до умов п. 4.1. договору № 13-б від 28.12.2011 р., загальна сума договору складає: 30 000,00 грн.

Пунктом 8.1. договору № 13-б від 28.12.2011 р. встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2011 року.

Матеріали справи також свідчать, що 20.02.2012 р., між приватним підприємством «Херсонтеплогенерація» та Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради був укладений договір № 13-б про постачання теплової енергії (надалі - договір № 13-б від 20.02.2012 р.).

Пунктом 1.1. договору № 13-б від 20.02.2012 р. сторони встановили, що постачальник зобов'язується у 2012 році надати споживачу послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в обумовлених об'ємах, а споживач зобов'язується прийняти і оплатити послуги в терміни, передбачені цим договором.

Згідно умов п. 1.2. договору № 13-б від 20.02.2012 р. кількість послуг за договором було визначено в об'ємі 206,94 Гкал.

Відповідно до умов п. 3.1. ціна договору становить 190 072,00 грн.

Пунктом 10.1. договору № 13-б від 20.02.2012 р. встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р., до виконання сторонами своїх обов'язків по цьому договору в повному обсязі.

Матеріали справи також свідчать, що в 2011 році відповідач спожив послуг теплопостачання наданих позивачем в об'ємі 213,61 Гкал. Зазначене підтверджується відповідними розрахунками позивача.

Матеріали справи також свідчать, що в 2012 році відповідач спожив послуг теплопостачання наданих позивачем в об'ємі 235,34 Гкал. Зазначене підтверджується відповідними розрахунками позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

В ході виконання договорів № 13-б від 01.01.2011 р. та № 13-б від 28.12.2011 р. відповідач спожив в 2011 році - 213,61 Гкал послуг теплопостачання, що у перерахунку на грошові кошти становить - 157 471,26 грн.

Позивач зазначає, що об'єм послуг обумовлений договорами № 13-б від 01.01.2011 р. та №13-б від 28.12.2011 р. становив 193,64 Гкал, що на 19,97 Гкал менше ніж було фактично спожито позивачем в 2011 році, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за спожиті послуги теплопостачання, які йому були надані в 2011 році та наніс позивачу збитки. Сума оплати яка була перерахована відповідачем на розрахунковий рахунок позивача за послуги теплопостачання наданні в 2011 році склала 148 838,00 грн.

Таким чином сума позадоговірного споживання відповідачем послуг теплопостачання наданих позивачем в 2011 році складає 8633,27 грн. (157471,26 - 148838).

Також в ході виконання договору № 13-б від 20.02.2012 р. відповідач спожив в 2012 році - 235,34 Гкал послуг теплопостачання, що у перерахунку на грошові коти становить 216 157,41 грн.

Позивач зазначає, що об'єм послуг обумовлений договором № 13-б від 20.02.2012 р. становив 206,94 Гкал, що на 28,40 Гкал менше ніж було фактично спожито позивачем в 2012 році, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за спожитті послуги теплопостачання, які йому були наданні в 2012 році та наніс позивачу збитки. Сума оплати яка була перерахована відповідачем на розрахунковий рахунок позивача за послуги теплопостачання наданні в 2012 році склала 190 570,72 грн.

Таким чином сума позадоговірного споживання відповідачем послуг теплопостачання наданих позивачем в 2012 році складає 25586,70 грн. (216157,41 - 190570,72).

Також позивач зазначає, що у зв'язку з несвоєчасним розрахунком відповідача за спожиті послуги теплопостачання, позивачем понесені збитки завданні інфляцією та фінансові збитки, у вигляді 3 % річних.

З огляду на зазначене, виник спір, який підлягає вирішенню в судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Зі статутних документів позивача судом встановлено, що позивач являється теплопостачальним підприємством.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України «Про теплопостачання», споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем. Згідно приписів ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг мають здійснюватися виключно на договірних засадах. При цьому, обов'язком споживача послуг є укладання договору на отримання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем або виробником на основі типового договору.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, укладені між позивачем та відповідачем договори № 13-б від 01.01.2011 р., № 13-б від 28.12.2011 р. та № 13-б від 20.02.2012 р., є підставою для виникнення у сторін за цими договорами господарських зобов'язань.

Умовами договору № 13-б від 01.01.2011 р., № 13-б від 28.12.2011 р. та № 13-б від 20.02.2012 р. було обумовлено, кількість послуг підлягаючих наданню відповідачу від позивача, а саме в 2011 році - 193,64 Гкал та в 2012 році - 206, 94 Гкал.

Пунктами 2.4.1., 2.4.2. договору № 13-б від 01.01.2011 р., № 13-б від 28.12.2011 р. та пунктами 6.2.1., 6.2.2. договору № 13-б від 20.02.2012 р., було визначено, що відповідач, зобов'язується щомісячно здійснювати оплату за спожиту теплову енергію за діючими на момент оплати тарифами в обсягах які передбаченні договором; не допускати споживання теплової енергії понад встановлених обсягів без згоди позивача.

Згідно із довідками про розрахунок теплового споживання навчально-виробничим комбінатом за січень 2011 р. - грудень 2012 р., довідки про споживання теплової енергії навчально-виробничого комбінату (вул. Старостіна, 55) за опалювальний сезон 2011-2012 рр., звіту про розподілення теплової енергії котельні Чорноморська за січень 2011 р. - грудень 2012 р., відповідач спожив послуг теплопостачання наданих позивачем в 2011 році у об'ємі - 213,64 Гкал, в 2012 році у об'ємі - 235,34 Гкал.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 29.12.2010 № 743, встановлено з 01.01.2011 тарифи на теплову енергію виробництва позивача для установ бюджетної сфери м. Херсона у розмірі 720,00 грн. за 1 Гкал теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 № 562, встановлено з 01.12.2011 тарифи на теплову енергію виробництва позивача для установ бюджетної сфери м. Херсона у розмірі 918,49 грн. за 1 Гкал теплової енергії.

Спір у даній справі виник з підстав того, що в період 2011-2012 рр. частина теплової енергії виробленої позивачем використовувалася відповідачем без укладення додакового договору чи угоди та не оплачена останнім.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб'єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки сторони при позадоговірному споживані теплової енергії відповідачем фактично не перебувають в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що поставлена відповідачеві теплова енергія на суму 34 219,97 грн. є безпідставно набутою, а отже, вимоги позивача про відшкодування її вартості на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України є правомірними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Cуду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10, яка відповідно до положень статті 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасний розрахунок за відповідно наданні послуги теплопостачання на підставі ч. 2 ст.625 ЦК України, суд вважає їх не обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даній справі позивач просить стягнути вартість безпідставно набутого майна у вигляді теплової енергії, що в свою чергу не є грошовим зобов'язанням, а є збитками понесеними позивачем при здійсненні своєї господарської діяльності.

Слід зазначити, що твердження відповідача, що позивач вже звертався з позовом про той самий предмет з тих самих підстав, посилаючись на господарську справу №923/1078/14 є також безпідставними та необґрунтованими.

Відповідачем в обґрунтування вищезазначеного надано до суду рішення Господарського суду Херсонської області від 07 жовтня 2014 р. по справі № 923/1078/14 за позовом ПП «Херсонтеплогенерація» до Херсонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради про стягнення 56 604,87 грн.

Проте суд не згоден з доводами наданими відповідачем, з огляду на наступне.

Пунктом 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом даної справи є стягнення збитків завданих позивачу відповідачем позадоговірним споживанням теплової енергії.

Предметом справи № 923/1078/14 було стягнення заборгованості за несвоєчасне та неповне виконання грошових зобов'язань по укладеним договорам.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов (п. 5. ч. 2 ст. 54 ГПК України).

Підставами задоволення позову по справі № 923/1078/14 було визначено як стягнення заборгованості існуючої у відповідача за наданні позивачем послуги з постачання теплової енергії на підставі укладених договорів згідно вимог ст.ст. 509, 510, 526, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 198, 199, 229 ГК України.

Підставами задоволення позову по дані справі є стягнення збитків позивача завданих відповідачем за позадоговірне споживання теплової енергії згідно вимог ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.

З огляду на вищезазначене предмети та підстави задоволення позову по справі №923/1078/14 та по даній справі є абсолютно різними.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт набуття, збереження майна (теплової енергії) відповідачем без достатньої правової підстави. Теплова енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, отже відшкодуванню підлягає її вартість.

Оскільки на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивачів щодо стягнення з відповідача суми вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 34219,97 грн. нормативно та документально обґрунтованою, не спростованою відповідачем, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи частково покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Херсонського міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Старостіна, буд. 55, код ЄДРПОУ 19237650) на користь приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» (73000, м. Херсон, вул. Кутузова, буд. 2-А, ідентифікаційний код 34458071) вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 34219,97 грн. та 1827 грн. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.10.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова