Рішення

від 25.09.2015 по справі 923/969/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 р. Справа № 923/969/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховська міська друкарня", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 34618 грн. 28 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від 13.07.2015 року;

від відповідача - не прибув.

Строк вирішення спору продовжено до 25.09.2015 року ухвалою суду від 27.07.2015 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новокаховська міська друкарня" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод" (відповідач), яким просить стягнути заборгованість за неналежне виконання умов договору поставки товару № 32/11 ІП від 04.01.2011 року та додаткової угоди № 2 від 02.01.2014 року у сумі 24745, 15 грн. - основного боргу, 309, 14 грн. - 3% річних, 9187,87 - інфляційних втрат та 376,12 грн. - штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 549, 552, 624, 626, 625, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 54-57, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 24.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.07.2015 р. Двічі ухвалами суду від 15.07.2015 р. та від 27.07.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

24.04.2015 р. відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується копією витягу з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 28.07.2015 р., копією списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 300 від 29.07.2015 р.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

04 січня 2011 року між ТОВ «Новокаховська міська друкарня» та ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод» було укладено Договір поставки товару №32/11 Ш та Додаткова угоди №2 від 02.01.2014р.( надалі іменується -«договір»)

Згідно п.1.1. Договору: «Постачальник зобов’язується поставити Покупцю бланкову продукцію, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар».

Відповідно до п.п. 2.3. Договору: «Оплата товару проводиться в наступному порядку: 100% узгодженої партії товару Покупець сплачує протягом 30 днів з моменту поставки товару Покупцеві».

Позивач належним чином виконував умови договору, що підтверджується видатковими накладними: № 446 від 17.07.2014 р., № 459 від 24.07.2014 р., № 469 від 31.07.2014 р., № 563 від 19.09.2014 р., № 587 від 25.09.2014 р., № 581 від 24.09.2014 р., № 586 від 25.09.2014 р., № 616 від 13.10.2014 р., № 655 від 29.10.2014 р.; № 657 від 29.10.2014 р., № 679 від 06.11.2014 р., № 713 від 24.11.2014 р., № 717 від 26.11.2014 р. (а.с. 15-22).

Проте, в порушення умов договору, відповідач не виконує свого зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за фактично отриманий товар, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 24754 грн. 15 коп.

05.05.2015 р. позивач на адресу відповідача скерував претензію щодо оплати отриманого товару за вих. № 19 від 28.04.2015 р.

Факт надсилання та отримання претензії відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з проставленою датою та підписом уповноваженої особи про одержання (а.с. 28).

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Отже, у відповідача існує заборгованість в сумі 24754 грн. 15 коп., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 24745 грн. 15 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати товару 309 грн. 14 коп. 3% річних та 9187 грн. 87 коп. інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 309 грн. 14 коп. 3% річних та 9187 грн. 87 коп. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку у пункті 6.2 Договору: «За прострочення сплати якісної продукції Покупець сплачує штрафну пеню у розмірі 0,01% від суми неналежно виконаного зобов'язання, але не більш як 10 % суми неналежно виконаного зобов'язання».

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати поставленого товару 376 грн. 12 коп. пені за період з січня 2015 року по травень 2015 року в розмірі 0,01% від суми неналежно виконаного зобов'язання.

Розрахунок пені здійснено вірно. Судом перевірено.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 35, ідентифікаційний код 36463062) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховська міська друкарня" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 4, ідентифікаційний код 36970985) - 24745 грн. 15 коп. основного боргу, 309 грн. 14 коп. 3% річних, 9187 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 376 грн. 12 коп. пені та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.10.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова