Ухвала

від 24.09.2015 по справі 390/332/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2129/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Сарап М. Б.

Доповідач Белінська І. М.

УХВАЛА

Іменем України

24.09.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Белінської І.М. - головуючої,

Франко В.А.,

Чельник О.І.,

при секретареві - Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Агрофірма «Митрофанівська» про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою приватного підприємства «Агрофірма «Митрофанівська» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства «Агрофірма «Митрофанівська» про стягнення на її користь 23 264 гривень у відшкодування завданої матеріальної шкоди, 20 000 гривень - моральної шкоди та 1912 гривень 65 коп. у відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі державного акту на право приватної власності їй належить земельна ділянка площею 6,56 га за №196, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району та області. Вказувала на те, що є одноосібником та сама обробляє свою земельну ділянку.

Весною 2012 року земельна ділянка була засіяна нею насінням соняшника, який почала збирати 27 жовтня 2012 року, але через поломку комбайна повністю зібрати не встигла.

28.10.2012 року приїхавши на поле виявила, що соняшник на належній їй земельній ділянці площею 6,56 га був скошений і як вона дізналася, що зробив це комбайнер ОСОБА_6 за наказом голови ПП «Агрофірма Митрофанівська» ОСОБА_7

Відповідач добровільно повернути незаконно скошений соняшник відмовляється, а тому просила відшкодувати їй заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 23264,78 грн., виходячи з середньої урожайності соняшника по Кіровоградському району за 2012 рік, який склав 22,7 ц/га, за середньої ціни реалізації 1 тонни соняшника в січні-березні 2013 року 4456 грн. і площі незаконно скошеної земельної ділянки 2,3 га.

Крім того , просила стягнути з відповідача у відшкодування завданої їй моральної шкоди 20 000 грн.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2015 року позов задоволено частково. Суд стягнув з ПП «Агрофірма Митрофанівська» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування збитків 23264,78 грн., 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 432,65 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ПП «Агрофірма «Митрофанівська» просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що в рішенні апеляційного суду Кіровоградської області від 09.09.2014 року, яке набрало законної сили, описано ті самі обставини, що і у позовній заяві позивачки, проте відповідачем там виступає СФГ «Митрофанівське». Зазначає, що приватне підприємство «Агрофірма Митрофанівська» не має відношення до селянського фермерського господарства «Митрофанівське», оскільки не є ні ним самим, ні його правонаступником. Крім того, вказує на відсутність належних та допустимих доказів у справі, на яких ґрунтується рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПП «Агрофірма «Митрофанівська» ОСОБА_8 та представника ОСОБА_5 ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 27.10.2012 року відповідач незаконно скосив соняшник на належній позивачці земельній ділянці, чим заподіяв їй збитки у розмірі 23 264,78 грн., а також заподіяв їй зазначеними протиправними діями моральну шкоду у вигляді душевних страждань, для відшкодування якої достатньою грошовою сумою є 5 000 гривень.

Такі висновки ґрунтуються на належній оцінці доказів, правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09.09.2014 року, яке набрало законної сили і знаходиться на примусовому виконанні у відділі ДВС, у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до СФГ «Митрофанівське» про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, яким на підставі тих самих обставин стягнуто із СФГ «Митрофанівське», до якого ПП «Агрофірма «Митрофанівська» не має відношення, на користь ОСОБА_5 23 264,78 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 грн. - моральної , 1480,80 грн. у відшкодування судових витрат - як на обставину, яка в силу приписів ст.61 ЦПК України, не доказується при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини, - не свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке є підставою для скасування рішення в апеляційному порядку, та про недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими.

Згідно із абз.1 ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, подавши новий позов до ПП «Агрофірма «Митрофанівська» позивач зазначила, що насправді вона помилилась щодо назви (форми підприємницької діяльності) суб»єкта підприємницької діяльності - відповідача, внаслідок чого вищезазначене рішення апеляційного суду неможливо виконати.

Допитаний судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_6 підтвердив, що саме він під час виконання своїх трудових обов»язків комбайнера у ПП «Агрофірма «Митрофанівська», за наказом його директора ОСОБА_7 27.10.2012 року скосив соняшник на частині земельної ділянки ОСОБА_5, після чого насіння соняшнику з бункера комбайна було відгружено на автомобілі, що належали ПП «Агрофірма «Митрофанівська». Йому було достеменно відомо про те, що ця земельна ділянка належить позивачці, проте він не міг не виконати наказ. Під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню та при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до СФГ «Митрофанівська» він пояснював, що він нібито працював у СФГ «Митрофанівське», що є помилковим, у той час як насправді з травня по листопад 2012 року він працював у ПП «Агрофірма «Митрофанівська», що підтверджується записом у його трудовій книжці.

Отже, під час розгляду цієї справи ОСОБА_5 надала суду нові докази ( покази свідка ОСОБА_6В.), які доводять, що насправді збитки їй були завдані саме ПП «Агрофірма «Митрофанівська».

Статтею 61 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Норма ч.3ст.61 ЦПК України не забороняє позивачу знову доводити обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, при розгляді іншої справи, якщо він не бажає скористатись правом звільнення від доказування. З іншої сторони, дійсно, відповідач не повинен доводити обставини, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову.

Оглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи № 390/1143/14-ц за позовом ОСОБА_5 до СФГ «Митрофанівське» про відшкодування збитків та моральної шкоди, колегія суддів встановила, що відповідач не приймав участь у розгляді цієї справи ні у суді першої інстанції, ні в апеляційному суді. Судом першої інстанції було ухвалене заочне рішення про відмову у задоволенні позову, яке скасоване апеляційним судом і ухвалене нове рішення про часткове його задоволення. 27.11.2014 року ОСОБА_5 звернулась до апеляційного суду із заявою про виправлення описки у рішенні щодо назви юридичної особи відповідача, просила виправити назву відповідача з СФГ «Митрофанівське» на ПП «Агрофірма «Митрофанівська», у чому їй було відмовлено ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 11.12.2014 року. 22.01.2015 року старший державний виконавець ВДВС Новгородківського районного управління юстиції звернувся до апеляційного суду Кіровоградської області із заявою про роз»яснення рішення апеляційного суду від 09.09.2014 року, оскільки за зазначеним у виконавчому листі ідентифікаційним кодом зареєстроване ПП «Агрофірма «Митрофанівська», а не СФГ «Митрофанівське», яке має інший ідентифікаційний код, що унеможливлює виконання рішення суду. Відмовляючи у роз»ясненні рішення, апеляційний суд в ухвалі від 04.02.2015 року, зокрема, вказав на те, що позов ОСОБА_5 було пред»явлено до СФГ «Митрофанівське» в особі його голови ОСОБА_7, а не до ПП «Агрофірма «Митрофанівська» чи до СФГ «Митрофанівське» з ідентифікаційним кодом 30477017, яке знаходиться у с.Богачка Троїцького району Луганської області.

Таким чином, встановлено, що СФГ «Митрофанівське», яке знаходиться у Луганській області, не було стороною - відповідачем у справі №390/1143/14-ц; доказів про те, що на території Новоолександрівської сільської ради здійснювало підприємницьку діяльність інше сільськогосподарське підприємства у будь-якій формі із назвою «Митрофанівська(е)», директором якого був би ОСОБА_7, відповідачем не надано. Матеріали справи свідчать про те, що належна ОСОБА_5 земельна ділянка межує із землями, які перебувають у користуванні ( в оренді) ПП «Агрофірма «Митрофанівська».

Із статуту ПП «Агрофірма «Митрофанівська» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видно, що засновком і власником ПП «Агрофірма «Митрофанівська»( ідентифікаційний код юридичної особи 31637487), місцезнаходженням якої є с.Митрофанівка Новгородківського району, вул..Польова, 1А, є ОСОБА_10

Колегія суддів вважає, що за таких обставин були підстави для оскарження зацікавленою стороною рішення апеляційного суду у касаційному порядку, проте і пред»явлення позову до належного відповідача за вищенаведених обставин не суперечить ЦПК України.

Доводи відповідача щодо недоведеності розміру завданих збитків та моральної шкоди спростовуються наявністю належних та допустимих доказів, наданих позивачем та досліджених судом, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку.

Відповідно до ч.1ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових ) обов»язків.

Згідно із ч.2ст.308 ЦПК України не може бути скасоване в апеляційному порядку правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Передбачених ч.1ст.309 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агрофірма «Митрофанівська» відхилити, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: