Постанова

від 25.09.2015 по справі 802/2127/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 вересня 2015 р. Справа № 802/2127/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Енергоспецсервіс"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Енергоспецсервіс" (далі - позивач, ПП "Енергоспецсервіс") до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач, Козятинська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000812200 від 30.06.2015 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Козятинською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Енергоспецсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код 31263808), ПП "Ротонда Торг" (код 36165656), ТОВ "Бренд Строй" (код 36165567), ПП "Скипер" (код 37081677), ПП "Комманд" (код 37081766), ПП "Кримторг" (код 32271261), ПП "Базис Торг" (код 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код 36693441), ПП "Пан Буд" (код 37081614), ПП "Севелітстрой" (код 35096833), ПП "Габарит - груп" (код 35941644), фірма "Капітель Плюс" (код 31095815) за період з 29.11.2011 року по 31.03.2012 року; ТОВ "Стройбетон Україна" (код 34725900) за період з 29.11.2011 року по 30.04.2012 року. За результатами перевірки складено акт №87/22/33221141 від 29.05.2015 року. На підставі даного акту Козятинською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0000812200 від 30.06.2015 року, відповідно до якого, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ. На думку позивача, вказане рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 205-207). Крім того, зазначив, що Козятинська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, приймаючи оскаржуване рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство "Енергоспецсервіс" зареєстроване Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області і як платник податків перебуває на обліку в Козятинській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Калинівське відділення).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у рядку "Дані про основний вид економічної діяльності" зазначено - 27.11. виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів.

На підставі направлення від 14.05.2015 року №144 Козятинською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Енергоспецсервіс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код 31263808), ПП "Ротонда Торг" (код 36165656), ТОВ "Бренд Строй" (код 36165567), ПП "Скипер" (код 37081677), ПП "Комманд" (код 37081766), ПП "Кримторг" (код 32271261), ПП "Базис Торг" (код 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код 36693441), ПП "Пан Буд" (код 37081614), ПП "Севелітстрой" (код 35096833), ПП "Габарит - груп" (код 35941644), фірма "Капітель Плюс" (код 31095815) за період з 29.11.2011 року по 31.03.2012 року; ТОВ "Стройбетон Україна" (код 34725900) за період з 29.11.2011 року по 30.04.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №87/22/33221141 від 29.05.2015 року (а.с.16-41).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі ПК України) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 33559 грн.; п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2, п.198.3, п.196.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 ПК України ПП "Енергоспецсервіс" занижено податок на додану вартість на загальну суму 24187,00 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що сума податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП "Скипер" (код 37081677), ПП "Комманд" (код 37081766), ПП "Пан Буд" (код 37081614) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року завищена, а саме завищені задекларовані показники у 10.1 Декларацій "Придбання, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20%"всього на суму 24187 грн., в тому числі за січень 2012 року на суму 10899 грн., лютий 2012 року на суму 167 грн., березень 2012 року на суму 13121 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач прийшов до висновку, що 24187,00 грн. підлягає сплаті платником податку до бюджету.

Не погоджуючись із актом перевірки, 22.06.2015 року ПП "Енергоспецсервіс" подало до Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області заперечення (а.с.42-45). Однак, листом №2112/7/22-009 від 26.06.2015 року відповідач повідомив, що погоджується із висновками, які викладені в акті №87/22/33221141 від 29.05.2015 року, та залишає заперечення без задоволення (а.с.46-51).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року №0000812200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 26281,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 24187,00 грн. та за штрафними санкціями 12094,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи, матеріали та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Підставою для збільшення грошових зобов'язань за основним платежем з податку на додану вартість в сумі 24187,00 грн. стало те, що контролюючий орган під час проведення перевірки встановив відсутність господарських операцій між ПП "Енергоспецсервіс" і ПП "Скипер" (код 37081677), ПП "Комманд" (код 37081766), ПП "Пан Буд" (код 37081614), та вважав такими, що реально не відбулись, і зазначив, що підприємство не має права відобразити в податковій звітності право на податковий кредит з ПДВ та валові витрати у зв'язку із відсутністю документів.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, усі документи по зазначеним господарським операціям надані позивачем до позовної заяви, проте на момент перевірки вони були вилучені у ПП "Енергоспецсервіс" ВПМ Козятинської ОДПІ, згідно протоколу виїмки та огляду від 27.06.2012 року (а.с.54-83), а саме: податкові накладні та видаткові накладні, документи про оплату. Згаданий вище протокол вилучення було надано перевіряючому під час перевірки, а договори із вказаними контрагентами та документи, які підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару в складі іншого товару, для перевірки було надано повністю.

На підтвердження доводів представника позивача, у судовому засіданні оглянуті документи, які підтверджують реальність господарських операцій між ПП "Енергоспецсервіс" із ПП "Скипер", ПП "Комманд", ПП "Пан Буд".

Так, згідно положення про Кримську філію приватного підприємства "Енергоспецсервіс" (далі - КФ ПП "Енергоспецсервіс"), яке долучено до матеріалів справи КФ ПП "Енергоспецфервіс" - відокремлений підрозділ у складі ПП "Енергоспецсервіс" і не є юридичною особою, та створена з метою отримання прибутку і створення робочих місць.

Відповідно до договору купівлі-продажу №136 від 01.08.2011 року (а.с.98) між ПП "Скипер" і КФ ПП "Енергоспецсервіс", останній придбав електротехнічну продукцію усього на суму 37353,80 грн., в т.ч. ПДВ 6225,63 грн., що підтверджується видатковою накладною №31 від 05.01.2012 року (а.с.99), податковою накладною №31 від 05.01.2015 року (а.с.100), подорожнім листом вантажного автомобіля від 05.01.2012 року (а.с.101), фіскальними чеками від 10.01.2012 року, 11.01.2012 року, 19.01.2012 року, 20.01.2012 року, 24.01.2012 року, 25.01.2012 року, 26.01.2012 року, 27.01.2012 року, 30.01.2012 року (а.с.102).

У подальшому придбана продукція реалізована КП "Міськсвітло" відповідно до договору поставки продукції №2 від 03.01.2012 року (а.с.103-106), що підтверджується видатковою накладною №КФ-0000002 від 24.01.2012 року (а.с.107), податковою накладною №5 від 24.01.2012 року (а.с.108), довіреністю №499 від 24.01.2012 року (а.с.109), виписками з банківського рахунку від 03.02.2012 року, 09.02.2012 року, від 27.02.2012 року, від 07.03.2012 року, від 12.03.2012 року, від 13.03.2012 року (а.с.110-115).

Відповідно до договору купівлі-продажу №89 від 04.01.2012 року (а.с.116) між ПП "Пан Буд" і КФ ПП "Енергоспецсервіс" придбало електротехнічну продукцію всього на суму 152000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25333,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №64 від 24.01.2012 року (а.с. 117), податковою накладною №60 від 24.01.2015 року (а.с.118), подорожнім листом вантажного автомобіля від 24.01.2012 року (а.с.119), рахунком - фактурою №59 від 24.01.2012 року (а.с.120); видатковою накладною №66 від 26.01.2012 року (а.с.121), податковою накладною №71 від 26.01.2015 року (а.с.122), подорожнім листом вантажного автомобіля від 26.01.2012 року (а.с.123), рахунком-фактурою №26 від 26.01.2012 року (а.с.124), фіскальними чеками від 24.01.2012 року, 25.01.2012 року, 26.01.2012 року, 27.01.2012 року, 30.01.2012 року, 31.01.2012 року, 01.02.2012 року, 02.02.2012 року, 03.02.2012 року, 06.02.2012 року, 07.02.2012 року, 08.02.2012 року, 09.02.2012 року, 10.02.2012 року, 13.02.2012 року, 14.02.2012 року (а.с.125-127).

У подальшому придбана продукція реалізована ВКП "Ватра", що підтверджується договором поставки № 1 від 03.01.2012 року (а.с.128-129), видатковою накладною №КФ-0165 від 20.06.2012 року (а.с.130), податковою накладною №12 від 20.06.2012 року (а.с.131), довіреністю №191/1 від 20.06.2012 року (а.с.132), випискою з банківського рахунку від 20.06.2012 року (а.с.133); сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Дружба", що підтверджується договором постачання № 111 від 01.09.2011 року (а.с.134-135), калькуляцією виготовленої продукції від 25.02.2012 року (а.с.136), актом на списання товарів від 25.02.2012 року (а.с.137), видатковою накладною №93 від 27.02.2012 року (а.с.138), довіреністю №17 від 27.02.2012 року (а.с.139), товарно-транспортною накладною від 27.02.2012 року (а.с.140), податковою накладною від 02.09.2011 року № 690 (а.с.141), податковою накладною від 27.09.2011 року № 747 (а.с.142), виписками з банківського рахунку з 01.09.2011 року по 21.09.2011 року, 26.09.2011 року (а.с.143-145); зовнішньоекономічній асоціації "Новосвіт", що підтверджується договором постачання № 24 від 07.02.2012 року (а.с.146 - 149), калькуляцією виготовленої продукції від 03.04.2012 року (а.с.150), актом на списання товарів від 03.04.2012 року (а.с.151), видатковою накладною №179 від 04.04.2012 року (а.с.152), довіреністю №510 від 03.04.2012 року (а.с.153), податковими накладними №105 від 17.02.2012 року (а.с.154), №204 від 30.03.2012 року (а.с.155), № 216 від 04.04.2012 року (а.с.156), виписками з банківського рахунку за 17.02.2012 року, 30.03.2012 року, з 05.04.2012 року по 25.05.2012 року (а.с.157-164).

Відповідно до договору купівлі-продажу №321 від 04.04.2011 року між ПП "Комманд" та КФ ПП "Енергоспецсервіс" (а.с.165), останній придбав електротехнічну продукцію всього на суму 2410,10 грн., в т.ч. ПДВ 401,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № 212 від 23.01.2012 року (а.с.166), податковою накладною №217 від 23.01.2015 року (а.с.167), подорожнім листом вантажного автомобіля від 23.01.2012 року (а.с.168), рахунком - фактурою №00215 від 23.01.2012 року (а.с.169), видатковою накладною №271 від 13.02.2012 року (а.с.170), податковою накладною №271 від 13.02.2015 року (а.с.171), фіскальними чеками від 23.01.2012 року (а.с.172), 13.02.2012 року (а.с.173).

У подальшому придбана продукція реалізована TOB "Континент", що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.01.2012 року №6 (а.с.174-175), видатковою накладною №КФ-000006 від 14.02.2012 року (а.с.176), довіреністю №33 від 06.02.2012 року (а.с.177), податковою накладною №7 від 27.01.2012 року (а.с.178), випискою з банківського рахунку від 27.01.2012 року (а.с.179); TOB "Сімелектротехнік", що підтверджується договором поставки продукції від 20.01.2012 року №5 (а.с.180-183), видатковою накладною №КФ-000005 від 14.02.2012 року (а.с.184), довіреністю №13 від 14.02.2012 року (а.с.185), податковою накладною №6 від 25.01.2012 року (а.с.186), випискою з банківського рахунку від 25.01.2012 року (а.с.187).

Також у судовому засіданні досліджений договір оренди нежитлового приміщення №01-03/04.05 від 04.05.2011 року, який свідчить про те, що у КФ ПП "Енергоспецсервіс" перебувало на правах оренди до 31.12.2012 року виробниче приміщення площею 700 кв.м. за адресою вул. Ж. Дерюгіної, 10, м. Сімферополь, яке використовувалось як склад та підтверджує зберігання придбаної продукції, що у черговий раз доводить правомірність дій позивача.

Оскільки у ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження реальність фінансово-господарських операцій між ПП "Енергоспецсервіс" та ПП "Скипер" (код 37081677), ПП "Комманд" (код 37081766), ПП "Пан Буд" (код 37081614), то суд приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення ПП "Енергоспецсервіс" суми ПДВ в сумі 24187,00 грн., в т.ч. за січень 2012 року в сумі 10899,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 167,00 грн., за березень 2012 року в сумі 13121,00 грн. та нарахування штрафних санкцій, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення Козятинською ОДШ ГУ ДФС у Вінницькій області № НОМЕР_1 від 30.06.2015 року прийняте протиправно.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку позивачем. Натомість позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій.

Контролюючий орган як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат у справі, суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З аналізу вказаної статті можна дійти висновку, що в спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень є відповідач, а тому суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) визначено, що від сплати судового збору звільняються органи доходів і зборів, - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів. Тобто відповідач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З матеріалів справи суд вбачає, що за звернення до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір на загальну суму 182 грн. 70 коп., що становить 10% розміру ставки судового збору за позовну вимогу майнового характеру. Дана сума сплачена відповідно до платіжного доручення №2871 від 03.07.2015 року (а.с.2).

Таким чином, за правилами розподілу судових витрат відшкодуванню підлягають саме понесені судові витрати, а не повна сума, яка б підлягала сплаті.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 30.06.2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути на користь приватного підприємства "Енергоспецсервіс" (вул. Коцюбинського, 73-Б, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 33221141) судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна