Постанова

від 23.09.2015 по справі 802/2708/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 вересня 2015 р. Справа № 802/2708/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Немирів ЛТД"

до: відділу державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції

про: визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД") до відділу державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Немирівського РУЮ) про визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції перебувають матеріали виконавчого провадження ВП №48146770 по виконанню наказу господарського суду Вінницької області №902/443/15 про стягнення з ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" на користь ПП "Вінтек" на зальну суму 581268,63 грн., з них - 422474,99 грн. основного боргу, 139548,60 грн. інфляційних витрат, 7847,62 грн. відсотків та 11397,42 грн. витрат зі сплати судового збору. 23.07.2015 року в рамках вказаного виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 58126,86 грн., а постановою від 27.07.2015 року стягнуто з боржника 81,00 грн. витрат за проведення виконавчих дій. Підставою для такого рішення стало те, що у наданий державним виконавцем строк боржник добровільно не виконав судового рішення. Позивач вважає зазначені постанови неправомірними і такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на те, що він досить пізно отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, а також на те, що його заява від 21.07.2015 року про відкладення виконавчих дій та продовження боржнику ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" строку на добровільне виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/443/15 залишена без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений адміністративний позов та додатково зазначила, що державний виконавець виніс постанову про стягнення з позивача виконавчого збору, не врахувавши при цьому заяву про відкладення виконавчих дій та надання йому додаткового строку для добровільного виконання судового рішення, як це передбачено законом, чим позбавив позивача права на добровільне виконання рішення суду, що призвело до зайвих витрат.

За таких обставин оскаржувана постанова не може визнаватися правомірною, а тому просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, які викладені у письмових запереченнях (а.с.29-30) і додатково зазначив, що оскаржувані постанови винесено правомірно, оскільки у строк, наданий для добровільного погашення боргу, сума заборгованості ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" сплачена не була.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, оцінивши інші докази, зібрані та досліджені під час розгляду справи, суд приходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Так, судом встановлено, що 15.07.2015 року ПП "Вінтек" звернулося до ВДВС Немирівського РУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/443/15 від 14.07.2015 року про стягнення з боржника ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" заборгованості.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Немирівського РУЮ ОСОБА_2 від 15.07.2015 року на підставі вищезазначеного виконавчого документа відкрито виконавче провадження ВП №48146770 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 22.07. 2015 року (а.с. 45 зворот).

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вищезазначеної постанови позивач отримав 21.07.2015 року (а.с.46).

21.07.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс ЛТД" звернулось до головного державного виконавця відділу ДВС Немирівського районного управління юстиції ОСОБА_2 з заявою про відкладення провадження виконавчих дій та проханням продовжити строк для добровільного виконання постанови у зв'язку з тим, що постанова державного виконавця надійшла на адресу боржника із запізненням та значною сумою боргу, яка підлягає відшкодуванню.

22.07.2015 року головним державним виконавцем ВДВС Немирівського РУЮ було розглянуто лист боржника у виконавчому провадження та надано відповідь про відсутність підстав для відкладення провадження виконавчих дій, у зв'язку з чим просив виконати рішення суду у строк наданий постановою про відкриття виконавчого провадження, зокрема до 22.07.2015 року, про що листом направлено на адресу позивача.

Оскільки у визначений державним виконавцем строк боржник судове рішення самостійно не виконав, 23.07.2015 року на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" виконавчого збору в розмірі 58126,86 грн. (а.с. 59), а 27.07.2015 року - постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 81,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними постановами про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Право на судовий захист закріплене Конституцією України, частиною другою статті 55 якої кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Водночас, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 6 постанови № 3 від 13.12.2010 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (з наступними змінами і доповненнями), судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

За змістом пункту 8 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому судам слід ураховувати, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, також належать до адміністративної юрисдикції.

Як встановлено судом, позивач ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" оскаржує постанови державного виконавця від 23.07.2015 року про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №48146770 від 27.07.2015 року.

З огляду на викладене та виходячи з положень ч. 2 ст. 19 КАС України, розгляд і вирішення цієї адміністративної справи належить до компетенції Вінницького окружного адміністративного суду.

Крім того, в силу вимог ч. 3 ст. 181 КАС України даний адміністративний позов заявлено до належного відповідача - відділу державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вживати заходів щодо примусового виконання рішень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч. 5 ст. 25 Закону № 606-XIV).

Частиною першою статті 27 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Разом із тим, після спливу такого строку (на наступний день) розпочинається процедура примусового виконання рішення з передбаченими у ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV негативними для боржника правовими наслідками.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, копія постанови про відкриття виконавчого провадження має бути надіслана боржнику державним виконавцем рекомендованим листом з повідомленням про вручення за тією адресою, що зазначена у виконавчому листі.

Також згідно ч.1 ст. 35 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, ТОВ "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48146770 від 15.07.2015 року лише 21.07.2015 року, після чого звернувся до головного державного виконавця ВДВС Немирівського РУЮ ОСОБА_2 із заявою про відкладення виконавчих дій, у якій зобов'язувався добровільно сплатити борг перед ПП "Вінтек" (а.с.8).

Однак, державний виконавець 22.07.2015 року відмовив у відкладенні виконавчих дій, посилаючись на безпідставність заяви та запропонував виконати рішення суду у строк, наданий постановою про відкриття провадження (а.с. 31), а 23.07.2015 року і 27.07.2015 року винесено спірні постанови. Такими діями державного виконавця фактичного порушено право боржника на добровільну сплату боргу та зобов'язано понести додаткові витрати.

Таким чином, обставини справи вказують на добросовісність поведінки позивача, який, довідавшись про відкриття виконавчого провадження ВП №48146770 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/443/15 від 14.07.2015 року, виявив бажання про добровільну сплату існуючого боргу перед ПП "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" в розмірі 581268,63 грн.

Відтак, суд приймає до уваги та вважає переконливими доводи позивача про те, що у наданий державним виконавцем строк, а саме до 22.07.2015 року, він фізично не міг виконати рішення суду, оскільки був запізно повідомлений про відкриття виконавчого провадження.

При цьому вказаних вище доводів позивача відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано і доказів, які засвідчували протилежне суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.07.2015 року та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27.07.2015 року підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання дій головного державного виконавця ВДВС Немирівського РУЮ ОСОБА_2 про стягненню з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій протиправними, суд зазначає наступне.

Прийняття оскаржуваних постанов передбачено Законом України "Про виконавче провадження", тому надаючи оцінку діям державного виконавця при їх прийнятті суд вважає, що вони прийняті в межах наданих повноважень.

Права позивача порушує рішення суб'єкта владних повноважень, а не дії по винесенню цього рішення, тому в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій належить відмовити.

Відтак, скасування постанов від 23.07.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27.07.2015 року є достатнім та необхідним способом захисту прав позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.07.2015 року та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27.07.2015 року.

Зобов'язати відповідача повернути безпідставно стягнені кошти в загальній сумі 58207,26 грн. на розрахунковий рахунок 26003300303211 філії Вінницьке обласне відділення АТ "Ощадбанк" МФО 302076.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути судовий збір в сумі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) гривні 08 (вісім) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної виконавчої служби Немирівського районного управління юстиції (код ЄДРПОУ 34893443) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Немирів ЛТД" (код ЄДРПОУ 34893401).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна