Постанова

від 29.09.2015 по справі 814/2998/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2015 р.

справа № 814/2998/15

          Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до приватного підприємства "Сапфір-прибор" про стягнення заборгованості в сумі 2291,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до приватного підприємства "Сапфір-прибор" про стягнення заборгованості в сумі 2291,83 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів. Згідно з п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 28.08.2015 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу для надання заперечення по справі або заяви про визнання позову.

Судова кореспонденція була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але була повернута до суду з поштовою відміткою від 15.09.2015 року: "за зазначеною адресою не проживає".                               Згідно ч.4 ст.33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

          Таким чином, відповідач був належним чином сповіщений про розгляд справи, але на час розгляду справи відповідачем не подано до суду заперечення проти позову та документів на їх підтвердження чи заяви про визнання позову.

          Дослідивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно приписів пункту 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

          Згідно до покладених на нього завдань, управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Сапфір-прибор" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 року, відповідач зобов'язаний сплачувати обов'язкові страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

          Згідно приписів п.2 ч.9 ст.106 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних, днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі ч.3 ст.106 Закону України №1058-IV (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) позивачем на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу від 05.06.2014 року №Ю-32 на загальну суму 2291,83 грн., з яких: 1038,86 становить - недоїмки із внесків , 972,60 грн. - фінансові санкції та 280,37 грн. - пеня., яка повернута на адресу позивача, із поштовою відміткою: за зазначеною адресою не проживає".

          Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

          Відповідно до ч.ч. 14, 15 ст. 106 Закону № 1058-ІV (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами; суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків; строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.                                                   Відповідно до картки особового рахунку страхувальника, за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням у розмірі 2291,83 грн.

Відповідачем не подано до суду доказів, щодо сплати заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва у сумі 2291,83 грн.

          Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Згідно п.11.11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

          Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

          Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

          Положеннями ч. 3 цієї ж статті передбачено, що Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

          У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

          Відповідно до п. 5 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціальною страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

          Згідно приписів статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, віршуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості зі сплати недоїмки зі страхових внесків у розмірі 2291,83 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.          

          Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень , звільненого від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року (в редакції що діяла до 01.09.2015 року) судові витрати (судовий збір), згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.          

          Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 86, 158 – 163,183-2 КАС України, суд -

                                         ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до приватного підприємства "Сапфір-прибор" про стягнення заборгованості в сумі 2291,83 грн. – задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Сапфір-прибор" (код ЄДРПОУ 31096630) заборгованість у розмірі 2291,60 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто одна гривня шістдесят копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва