Постанова

від 30.09.2015 по справі 815/5270/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5270/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року 17 год.00 хв. м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до приватного підприємства В«ДІНІНЖІНІРІНГВ» про стягнення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) з адміністративним позовом до приватного підприємства В«ДІНІНЖІНІРІНГВ» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 2811,71 грн., який обґрунтований тим, що у відповідача перед бюджетом рахується заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань в декларації по податку на додану вартість та на підставі прийнятих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 19.08.2014 року, № НОМЕР_2 від 28.11.2014 року, № НОМЕР_3 від 28.11.2014 року.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України 01.09.2015 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу.

Судова кореспонденція була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі, але, повернуто до суду з поштовою відміткою від 17.09.2015 року В«за зазначеною адресою не знаходитьсяВ» . Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що таке вручене належним чином.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

За результатами проведення аналізу господарської діяльності приватного підприємства В«ДІНІНЖІНІРІНГВ» встановлено, що у товариства утворилась податкова заборгованість в сумі 2811,71 грн., що підтверджується розрахунком податкової заборгованості станом на 17.07.2015 року та карткою особового рахунку (а.с.5, 6-13).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість приватного підприємства В«ДІНІНЖІНІРІНГВ» виникла внаслідок самостійно визначеного податкового зобов'язання в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень -грудень 2014 року та на підставі податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 19.08.2014 року, № НОМЕР_2 від 28.11.2014 року, № НОМЕР_3 від 28.11.2014 року.

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на підставі п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю» № 1730-25 від 04.09.2015 року на суму 1284,90 грн.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) не сплачена платником податків у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст.14 ПК України є податковим боргом платника податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Так, ані позивачем ані відповідачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку чи в судовому порядку.

Відповідно до ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на вимоги підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право:мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства В«ДІНІНЖІНІРІНГВ» (код ЄДРПОУ 33933170) заборгованість у розмірі 2811,71 грн. з рахунків: МФО 380236 АТ «Дельта Банк» № 26000002003447 (грн..); МФО 380805 АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві № 26008245627 (грн..); МФО 899998 Казначейство України (ел.адм.подат.) № 37512000100058 (грн..) на рахунок Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (ідентифікаційний код 38016923, МФО банку 828011, п/р 31114029700007, код бюджетної класифікації 14010100).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.