Постанова

від 29.09.2015 по справі 815/5407/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5407/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потоцької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до приватного підприємства В«Ганна-ТурВ» про накладення арешту на кошти та інші цінності,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області thдо приватного підприємства В«Ганна-ТурВ» про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом на загальну суму 136905,02 грн. Вказана сума боргу є узгодженою, відтак борг підлягає стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за вхід. № ФП/1607/15 від 25.09.2015 року.

Представник відповідача до судового засідання з'явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, засобами поштового зв’язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04194446, яке повернулось на адресу суду із відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".

Згідно ч.11 ст.35 КАС України у разі невручення листа адресату з незалежних від суду причин, вважається, що такий лист вручений належним чином.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Ганна-Тур» знаходиться на обліку у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 11.06.2008 року за № 6058, як платник податків.

Пунктом 15.1.статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. п. 16.1.4, ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом.

Згідно облікової картки та довідки про суми податкового боргу платника податків станом на 20.08.2015 року борг відповідача становить 136 905,02 гривень, а саме: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг перед бюджетом у розмірі 135 009,42 грн. та штрафна санкція у розмірі 1 895,60 грн.

Податковий борг згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1.статті 54 Податкового кодексу України передбачено,що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. п. 59.1, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

З метою погашення заборгованості, позивачем була винесена податкова вимога №617 від 11.10.2012 року, яка отримана відповідачем 29.10.2012 року.

Таким чином, сума податкового боргу є узгодженою.

Суд вважає за необхідним зазначити, що п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості на нерухоме майно ПП «Ганна-Тур» відсутні.

Відповідно до п.10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Пунктом 10.2 Інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Також, п.10.3 вказаної Інструкції визначено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Пункт 10.6 Інструкції вказує, що залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Суд зазначає, що під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано всі вимоги законодавства.

Отже, у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області має всі законні підстави для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Ганна-Тур» (65086, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35991166), які знаходяться на рахунку у банку Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» м. Одеса, р/р 26005133641101, МФО 328823, на суму податкового боргу 136 905,02 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.