Постанова

від 24.09.2015 по справі 822/3698/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3698/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача: ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Стандарт Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003462205/828, №0003472205/829 від 17.08.2015 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що висновок податкового органу про нарахування позивачу грошового зобов'язання в розмірі 349265,00 грн., з них 279412,00 грн. - за основним платежем та 69853,00 грн. - за штрафними санкціями, базується на твердженні про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП "Муксун", ПП "ОСОБА_6 Опт", ТОВ "КТП 1", та ТОВ "Торенія". На думку позивача твердження відповідача є хибним, оскільки укладені договори, носять реальний характер, а господарські операції є товарними, так як підтверджені всіма передбаченими чинним законодавством первинними документами.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та надала суду заперечення в якому зазначає, що операції по взаємовідносинах позивача та його контрагентів ПП "Муксун", ПП "ОСОБА_6 Опт", ТОВ "КТП 1", ТОВ "Торенія" не мали мети настання реальних наслідків, оскільки не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. Просила суд в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з підстав, викладених нижче.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №833623, Приватне підприємство "Стандарт Інвест" зареєстроване як юридична особа 22.11.1999 року, код ЄДРПОУ - 30621895.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Стандарт Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року та складено Акт №3089/22-02/30621895 від 03.08.2015 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП "Стандарт Інвест" вимог п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 129571,00 грн., в тому числі: 2013 рік на суму 22006,00 грн., 2014 рік на суму 107564.00 грн., та занижено податок на додану вартість всього на суму 149841,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №3089/22-02/30621895 від 03.08.2015 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0003462205/828 та №0003472205/829 від 17.08.2015 року, якими визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 349265,00 грн., з них 279412,00 грн. - за основним платежем та 69853,00 грн. - за штрафними санкціями.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

ПП "Стандарт Інвест" в перевіряємий період мало взаємовідносини із наступними контрагентами: ПП "Муксун" (код ЄДРПОУ - 39020129), ПП "ОСОБА_6 Опт" (код ЄДРПОУ - 39065552), ТОВ "КТП 1" (код ЄДРПОУ - 39244431), ТОВ "Торенія" (38091691) відсутність фактичних правовідносин з якими, як визначено матеріалами перевірки, стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Досліджуючи матеріали справи суд не погоджується з позицією відповідача, щодо відсутності фактичності здійснення операцій позивача із зазначеними вище контрагентами.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Згідно п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Перевіряючи реальність здійснення правовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами судом встановлено.

Щодо взаємовідносин позивача із Приватним підприємством "Муксун" (код ЄДРПОУ - 39020129).

02 липня 2014 року ПП "Стандарт - Інвест" укладено з ПП "Муксун" договір поставки товару №4156.

1.1 Предмет договору - будівельні, оздоблювальні, кабельно - провідникові матеріали. 2.1 Кількість та асортимент товару визначаються у рахунках - фактурах Постачальника (ПП "Муксун") та видаткових накладних. 3.1 Загальна вартість товару становить 240168,00 грн. 5.2 Датою поставки та переходу до Замовника (ПП "Стандарт - Інвест") права власності на товар є дата фактичної передачі товару Постачальником Замовникові згідно видаткових накладних. 5.4 Доставка товару здійснюється силами Постачальника та за рахунок Замовника. 9.1 Термін дії договору до 31.12.2014 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій по вищезазначеному Договору позивачем надано до суду копії наступних документів: платіжні доручення, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні та акти здачі - прийняття матеріалів, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №4156 від 24.07.2014 року, №6701 від 16.09.2014 року.

Щодо взаємовідносин позивача із ПП "ОСОБА_6 Опт" (код ЄДРПОУ - 39065552).

02 липня 2014 року ПП "Стандарт - Інвест" укладено з ПП "ОСОБА_6 Опт" договір поставки товару №922.

1.1 Предмет договору - будівельні, оздоблювальні, кабельно - провідникові матеріали. 2.1 Кількість та асортимент товару визначаються у рахунках - фактурах Постачальника (ПП "ОСОБА_6 Опт") та видаткових накладних. 3.1 Загальна вартість товару становить 219508,80 грн. 4.1 Якість та комплектність товару повинна відповідати нормативно - технічній документації та державним стандартам України. 5.2 Датою поставки та переходу до Замовника (ПП "Стандарт - Інвест") права власності на товар є дата фактичної передачі товару Постачальником Замовникові згідно видаткових накладних. 5.4 Доставка товару здійснюється силами Постачальника та за рахунок Замовника. 9.1 Термін дії договору до 31.12.2014 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій по вищезазначеному Договору позивачем надано до суду копії наступних документів: платіжні доручення, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні та акти здачі - прийняття матеріалів.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "КТП 1" (код ЄДРПОУ - 39244431), суд зазначає наступне.

19 серпня 2014 року ПП "Стандарт - Інвест" укладено з ТОВ "КТП 1" договір поставки товару №1908.

1.1 Предмет договору - будівельні, оздоблювальні, кабельно - провідникові матеріали. 2.1 Кількість та асортимент товару визначаються у рахунках - фактурах Постачальника (ТОВ "КТП 1") та видаткових накладних. 3.1 Загальна вартість товару становить 100200,00 грн. 4.1 Якість та комплектність товару повинна відповідати нормативно - технічній документації та державним стандартам України. 5.2 Датою поставки та переходу до Замовника (ПП "Стандарт - Інвест") права власності на товар є дата фактичної передачі товару Постачальником Замовникові згідно видаткових накладних. 5.4 Доставка товару здійснюється силами Постачальника та за рахунок Замовника. 9.1 Термін дії договору до 31.12.2014 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій по вищезазначеному Договору позивачем надано до суду копії наступних документів: платіжні доручення, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні та акти здачі - прийняття матеріалів, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №2902 від 29.08.2014 року.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "Торенія" (38091691).

Між ПП "Стандарт - Інвест" та ТОВ "Торенія" укладено договір поставки №3009004 від 30.09.2013 року.

1.1 Предмет договору - продавець (ТОВ "Торенія") продає, а покупець (ПП "Стандарт - Інвест") купує продукцію в повній відповідності з технічною характеристикою на умовах, по ціні, та в кількості і у відповідності з якістю, яка передбачена дійсним Договором та зазначена в Рахунках до укладеного Договору. 1.2 Вартість та умови поставки обумовлюються у виставлених Рахунках. 2.1 Ціна на продукцію є договірною та встановлюється гривнях і зазначається в Рахунках до дійсного Договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій по вищезазначеному Договору позивачем надано до суду копії наступних документів: платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні.

Крім того, реальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами підтверджується наданими представником позивача до суду доказами подальшого використання в господарській діяльності придбаних у вищезазначених контрагентів ТМЦ, а саме: наявним у матеріалах справи Договором №1 про організацію спорудження об'єкту будівництва житлового комплексу по вул. Трудовій, 5/1 А в м. Хмельницькому від 14.03.2013 року та підтверджуючими документами на вчинення правовідносин по цьому договору.

Суд не погоджується з висновками відповідача про відсутність фактичних правовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами.

Фактичність операцій позивача із зазначеними контрагентами підтверджено документами, які засвідчують реальний характер укладених позивачем договорів та здійснення оплати, транспортування та переміщення товару за договорами, зокрема, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти надання послуг, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на кримінальне провадження №32015120010000036 щодо фіктивного підприємства ПП "ОСОБА_6 Опт" (код ЄДРПОУ - 39065552) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та про незнаходження ПП "ОСОБА_6 Опт" за податковою адресою, слід зазначити наступне.

Норми податкового законодавства не пов'язують право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок інших учасників по ланцюгу товарообігу.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що вони були безпосередньо залучені до таких зловживань (рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, покупець товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом (або контрагентами у ланцюгу постачання товару) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства (в т.ч. його перебування за зареєстрованим місцезнаходженням), і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність такого контрагента. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод може слугувати підставою для негативних наслідків для такого платника. При цьому такий висновок може ґрунтуватись лише на належних та допустимих доказах.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Отже, в даному випадку вказані в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою посадових осіб податкового органу та ґрунтуються на припущеннях.

Суд критично ставиться до використання в процесі проведення перевірки позивача зазначеного кримінального провадження №32015120010000036, оскільки господарські операції із ПП "ОСОБА_6 Опт" (код ЄДРПОУ - 39065552) фактично здійснювались, так як позивачем надані належні докази на їх підтвердження, а саме: платіжні доручення, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні та акти здачі - прийняття матеріалів.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на те, що видаткові накладні №4156 від 02.07.2014 року, №4201 від 03.07.2014 року, №4237 від 04.07.2014 року, №4284 від 07.07.2014 року, №4330 від 08.07.2014 року, відповідно до яких ПП "Муксун" здійснювало реалізацію шпаклівки ПП "Стандарт - Інвест" підписані від постачальника - ПП "Муксун, а особа, яка отримала товар від покупця - ОСОБА_7, за однією довіреністю №488 від 02.07.2014 року, оскільки вказана довіреність видана строком до 17.07.2014 року, тому покупець має право отримувати товар за вказаною довіреністю до закінчення її строку дії.

Окрім того, матеріали справи містять копії довіреностей, виданих на ім'я ОСОБА_7 №489 від 02.07.2014 року (дійсна до 25.07.2014р.) та №661 від 10.09.2014 року (дійсна до19.09.2014 року).

Щодо твердження відповідача про неналежне оформлення товарно - транспортних накладних, у зв'язку із відсутністю конкретизації адреси на яку поставлялися матеріали за договорами поставки, суд зазначає наступне.

З копій товарно - транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що пунктом навантаження є м. Дніпропетровськ та м. Запоріжжя, а пунктом розвантаження - м. Хмельницький. Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язкове зазначення вулиць у вказаних документах.

Отже, окремі недоліки первинних бухгалтерських документів не можуть слугувати доказами відсутності господарських операцій.

Суд звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази, якими відповідач обґрунтовує своє рішення, є обов'язковими, однак не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товару) безпосередньо з конкретним контрагентом.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Муксун", ПП "ОСОБА_6 Опт", ТОВ "КТП 1", ТОВ "Торенія".

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV не відповідає встановленим обставинам справи.

Одночасно суд погоджується з відповідачем, а також у судовому засіданні не заперечували представники позивача, що ПП "Стандарт - Інвест" завищено податковий кредит в червні 2014 року на загальну суму 7160.00грн. Як пояснив в судовому засіданні головний бухгалтер позивача, що помилково до податкового кредиту було включено два рази ту ж саму податкову накладну. Тому податкове повідомлення - рішення №0003472205 від 17.08.2015 року в сумі грошового зобов'язання за основним платежем 7160,00грн. та за штрафними санкціями 1790,00грн. є всі підстави визнати правомірним.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003462205 від 17.08.2015 року підлягає скасуванню повністю та податкове повідомлення - рішення №0003472205 від 17.08.2015 року - в сумі грошового зобов'язання за основним платежем 142681,00грн. та за штрафними санкціями 35670,00грн.

Згідно з ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що на користь позивача також слід стягнути 4872,00 грн. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з позовом.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в частині.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0003462205 від 17.08.2015 року повністю та податкове повідомлення - рішення №0003472205 від 17.08.2015 року в сумі грошового зобов'язання за основним платежем 142681,00грн. (сто сорок дві тисячі шістсот вісімдесят одну грн.) та за штрафними санкціями 35670,00грн. (тридцять п'ять тисяч шістсот сімдесят грн.), в решті позову відмовити.

Судові витрати в сумі 4870,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят грн.) присудити на користь позивача з Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 12, код 38775997), за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2015 року о 17 год. 00 хв.

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1