Постанова

від 12.08.2015 по справі 826/9249/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2015 року № 826/9249/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоконнект» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Радіоконнект» (надалі - ТОВ «Радіоконнект», позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича (надалі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (надалі - третя особа, ПАТ «Брокбізнесбанк»), в якому просить зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити вимоги ТОВ «Радіоконнект» до ПАТ «Брокбізнесбанк» на суму 17 095,10 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів у процедурі ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк».

Свої позовні вимоги ТОВ «Радіоконнект» обґрунтовує тим, що Уповноважена особа безпідставно відмовила позивачу в акцептуванні його вимоги в сумі 17 095,10 грн., не заважаючи на те, що всі підтверджуючі документи (включаючи акт виконаних робіт) були надані позивачем разом із заявою про вимоги до банку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях та зазначив суду, що банк не акцептував вимогу позивача, так як вищезазначена сума не підтверджена фактичними даними, що містяться у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду, а саме відсутні акти виконаних робіт (послуг).

У судовому засіданні представники сторін та третьої особи подали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між позивачем та ПАТ «Брокбізнесбанк» укладено договори про надання телекомунікаційних послуг: № 47-419/2005 від 10.02.2005 р.; № 54-419/2006 від 13.02.2006 р.; №251-419/2004 від 22.04.2004 р. та № 82-419/2009 від 12.03.2009 р.

Позивач набув прав та обов'язків Оператора згідно цих договорів на підставі договорів про заміну сторони: №RС61/03/2011 від 01.03.2011 р.; №RС60/03/2011 від 01.03.2011 р.; №RС119/04/2011 від 01.03.2011 р.; №RС38/03/2011 від 01.03. 2011р.

Відповідно до п. 3.3 договору № 251-419/2004 від 22.04.2004 р. щомісячні платежі і плата за трафік повинні сплачуватися на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів від дня виставлення Оператором рахунку. Відповідно до п. 3.6 цього договору, несплачені рахунки за послуги зв'язку є підставою для визначення заборгованості Абонента.

Відповідно до п. 3.6 договору № 47-419/2005 від 10.02.2005 р., щомісячні платежі повинні здійснюватися Абонентом на розрахунковий рахунок Оператора на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати виставлення рахунку Оператором. Відповідно до п. 3.7 цього договору, несплачені рахунки за послуги зв'язку є підставою для визначення заборгованості Абонента.

Відповідно до п. 3.6 договору № 54-419/2006 від 13.02.2006 р., щомісячні платежі повинні здійснюватися Абонентом на розрахунковий рахунок Оператора на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати виставлення рахунку Оператором. Відповідно до п. 3.7 цього договору, несплачені рахунки за послуги зв'язку є підставою для визначення заборгованості Абонента.

Відповідно до п. 3.3.2 договору № 82-419/2009 від 12.03.2009 р., щомісячні рахунки за надані послуги Абонент сплачує протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку Оператором. Відповідно до п. 3.5 цього договору, несплачені Абонентом рахунки Оператора по цьому Договору є підставою для визначення заборгованості Абонента перед Оператором.

У січні та лютому позивачем надано ПАТ «Брокбізнесбанк» послуги згідно вище перелічених договорів на загальну суму 17 095,10 грн. та виставлено відповідні рахунки.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 року №339 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк", про що 14.06.2014 року опубліковано відповідне оголошення в газеті "Голос України" №113.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11.06.2014 року №45 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначено Куреного О.В. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи строком на 1 рік з 11 червня 2014 року по 10 червня 2015 року.

У зв'язку із початком процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" позивач надіслав Уповноваженій особі заяву від 12.06.2014р. про визнання кредитором банку на загальну суму 17 095,10 грн.

Окрім того, позивач листом від 02.07.2014р. додатково до раніше поданої заяви направив відповідачу заяву про визнання вимог кредитора з доданими до неї копіями договорів та рахунків.

Розглянувши заяву ТОВ «Радіоконнект», відповідач у листі від 12.12.2014р. №94-кр повідомив про відсутність правових підстав для включення грошових вимог позивача до реєстру акцептованих кредиторів та/або внесення Уповноваженою особою пропозицій щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог.

Зокрема, відповідач повідомив, що заява позивача відхилена на підставі п.2 ч.2 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (вимоги не підтверджені фактичними даними, що містяться у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-VI (далі - Закон України №4452).

Частиною 1 ст. 3 Закону України № 4452 встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно ч. 1 ст. 11 цього Закону управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

В той же час, порядок ліквідації банку регулюється ст. 44 Закону №4452, згідно якої Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законам України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 45 Закону № 4452 Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано Уповноваженій особі Фонду заяви від 12.06.2014р. та 02.07.2014р. про визнання вимог кредитора на суму 17 095,10 грн., тобто в межах строку, встановленого ч.5 ст.45 Закону № 4452.

Заяву зареєстровано за вхідним №3100 від 18.06.2014р., про що свідчить відмітка на заяві. До Заяви позивачем додані підтверджуючі вимогу документи.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні та лютому 2014 року позивачем надано ПАТ «Брокбізнесбанк» послуги згідно вище перелічених договорів на загальну суму 17 095,10 грн. та виставлено відповідні рахунки.

Станом на 12.06.2014 р. вище перелічені рахунки оплачені не були, що є порушенням третьою особою умов вище перелічених договорів.

Разом з тим, протягом січня, лютого та наступних місяців від Третьої особи не надійшло жодної скарги щодо якості послуг чи факту їх надання. Послуги, що надавалися Позивачем Третій особі згідно перелічених договорів полягали у передачі даних між банкоматами Третьої особи та головним сервером Третьої особи шляхом використання радіосигналів. Враховуючи специфіку послуг, що надавались, а саме постійне (в реальному часі) з'єднання працюючих банкоматів із головним сервером, факт відсутності скарг на послуги є підтвердженням факту їх належного надання.

Наведені вище факти підтверджують наявність заборгованості третьої сторони перед позивачем на дату звернення позивача до відповідача із заявою про визнання вимог кредитора.

Відповідно до листа № 94-кр від 12.12.2014р. відповідач відмовив у визнанні вимог позивача до ПАТ «Брокбізнесбанк» на підставі п.2 ч.2 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з тим, що вимоги не підтверджені фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду.

Зокрема, у наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначає, що в підтвердження обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надав суду підтвердження виставлення рахунків по договорам.

Проте, факт відсутності у відповідача фактичних даних щодо наявності заборгованості ПАТ «Брокбізнесбанк» перед позивачем не відповідає дійсності та спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

Протягом строку дії договорів про надання послуг позивач надсилав третій особі рахунки у спосіб, погоджений у цих договорах (листами на адресу або електронною поштою).

В той же час, ввідповідач ані у своїх письмових запереченнях, ані в усному виступі під час судового засідання не зазначив суду, що ПАТ «Брокбізнесбанк» не отримував рахунки за січень та лютий 2014 року згідно вищезгаданих договорів.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивач, на підтвердження позовних вимог не надав акти прийому-передачі послуг по договорам, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками обох сторін.

В той же час, позивач стверджує, що акти приймання-передачі наданих послуг направлялись ПАТ «Брокбізнесбанк» разом з рахунками простими поштовими відправленнями та отримані третьою особою.

Вказану обставину не спростовано відповідачем, оскільки Уповноважена особа Фонду зазначає, що не отримувала актів приймання-передачі наданих послуг, проте сам факт отримання послуг у січні та лютому 2014 року згідно вищезгаданих договорів, не заперечувала. З огляду на це є підстави вважати, що послуги у січні та лютому 2014 року третьою особою фактично отримані (спожиті), проте не оплачені відповідно до умов договорів.

Виходячи з цього у розпорядженні відповідача була інформація про порядок здійснення розрахунків третьої особи з позивачем, а саме, що платіж повинен бути здійснений на протязі 14 банківських днів з моменту виставлення рахунку, та що заборгованість визначається фактом несплати рахунку.

Беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність належним чином завірених первинних документів, а саме підписаних актів виконаних робіт (послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Уповноважена особа Фонду безпідставно відмовила позивачу в акцептуванні його вимоги в сумі 17 095,10 грн., не заважаючи на те, що всі підтверджуючі документи були наявні у Уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з пунктом 4.25 розділу 4 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2 (далі по тексту - Положення), реєстр вимог подається до Фонду на пронумерованих, прошнурованих (прошитих) аркушах та засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку і відбитком печатки банку.

Пункт 4.31 розділу 4 Положення передбачає, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів.

Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність у позивача документально підтверджених кредиторських вимог до ПАТ «Брокбізнесбанк» та подання ТОВ «Радіоконнект» заяви про визнання кредиторських вимог у строк, встановлений частиною п'ятою статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача включити вимоги ТОВ «Радіоконнект» до ПАТ «Брокбізнесбанк» на суму 17 095,10 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів у процедурі ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк», з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не виконав покладений на ного законом обов'язок і не довів правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності відмови відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоконнект» задовольнити повністю.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторович включити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоконнект» до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на суму 17 095,10 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів у процедурі ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк».

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоконнект» (код ЄДРПОУ 31244607) понесені ним витраті: по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів : дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко