Постанова

від 29.09.2015 по справі 826/12648/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2015 року № 826/12648/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві до Асоціація виробників паркету України проотримання дозволу на реалізацію майна,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Асоціація виробників паркету України про отримання дозволу на реалізацію майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Асоціацією виробників паркету України обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 797 293,18 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд приходить до висновку про можливість подальшого розгляду справи в порядку ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Асоціація виробників паркету України перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з 15.02.2001 р.

Станом на 24.06.2015 р. відповідно до ІС «Податковий блок» за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 797 293,18 грн.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених норм слідує, що законодавець встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення в певній послідовності на виконання власних повноважень.

Надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливе лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та після звернення до суду із вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків в банку.

Отже, достатньою умовою для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у платника податкового боргу та неможливість погашення боргу за рахунок наявних у платника податків грошових коштів, після здійснення передбачених Податковим кодексом України заходів.

Досліджуючи фактичні обставини справи, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом видано відповідачу податкову вимогу № 168-23 від 23.01.2015 р., яка була отримана його представником особисто 26.01.2015 р., про що свідчить відмітка про отримання на останній.

В подальшому ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку Асоціації виробників паркету України з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВВК Аванте» за період з 01.02.2011 по 28.02.2014р.

За результатами перевірки складено акт від 26.06.2014 р. № 260/1-22-01-31303887 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 16.07.2014 р. № 0007222201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 702 125,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 561 700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 140 425,00 грн.;

- від 16.07.2014 р. № 0007232201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 550 163,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 1 240 131,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 310 032,75 грн.;

- від 16.07.2014 р. № 0007242201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 816 845, у тому числі штрафні (фінансові) санкції - 204211,20 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач звернувся до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 р. по справі № 826/11902/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили.

За таких обставин, заборгованість, визначена в податкових повідомленнях-рішеннях, є узгодженою.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Податковим керуючим описано майно відповідача, що підтверджується актом від 13.03.2015 р. № 12/26-50-23-07-10.

Оскільки податкова заборгованість позивачем добровільно сплачена не була, податковий орган звернувся до суду з поданням про стягнення кошів на суму 2 100 772,05 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2015 р. по справі № 826/5440/15 подання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено. Стягнуто кошти Асоціації виробників паркету України з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 2 100 772,05 грн. (два мільйони сто тисяч сімсот сімдесят дві гривні 05 коп.):

- №26002050804075 (українська гривня) в ПАТ "ПРИВАТБАНК", МФО30529;

- №26068020804075 (українська гривня) в ПАТ "ПРИВАТБАНК", МФО30529;

- № 26006013011575(долар США) в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627;

- №26006013011575 (євро) в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627;

- №26040013011575 (українська гривня) в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627;

- №26040013011575 (українська гривня) в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627;

- №26008005556001 (українська гривня) в КИЇВСЬКА ФПАТКБ"ПІВДЕНКОМБАНК", М.КИЇВ, МФО 320876;

- №26004002004259 (українська гривня) в АТ "Дельта Банк", МФО 380236;

- №26059002004259 (українська гривня) в АТ "Дельта Банк", МФО 380236;

- №37511000058297 (українська гривня) в Казначейство України (ел.адм. подат.), МФО 899998.

Зважаючи, що вказане судове рішення не було оскаржене відповідачем, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду даної справи по суті останнє набрало законної сили.

Таким чином, постановами Окружного адміністративного суду м. Києва у справах 826/11902/14 та 826/5440/15 підтверджено наявність у відповідача заборгованості у сумі 2 100 772,05 грн.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2015 р. по справі № 826/5440/15 податковим органом було виставлено інкасові доручення № 1435/23, № 1436/23, № 1437/23, № 1438/23, № 1440/23, № 1442/23 від 20.05.2015 р. Однак, як встановлено судом, заборгованість залишається непогашеною.

Згідно облікової карки платника податків вбачається, що податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість збільшилася за рахунок нарахування недоїмки зі сплати грошового зобов'язання.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду загальна заборгованість відповідачем перед державним бюджетом зі сплати податку на додану вартість складає 1 246 821,52 грн., та з урахуванням недоїмки - 2 797 293,18 грн., що підтверджується, зокрема, обліковою карткою платника податків та повідомленням про грошові зобов'язання та податковий борг № 6168/23-01-36 від 24.06.2015 р.

Керуючись наведеним вище, а також враховуючи наявність у платника податкового боргу та неможливість погашення останнього за рахунок наявних у платника податків грошових коштів, після здійснення передбачених Податковим кодексом України заходів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та наявність умов, передбачених положеннями статті 95 Податкового кодексу України, для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити.

2. Надати дозвіл на реалізацію майна асоціації виробників паркету України (код ЄДРПОУ 31303887) на суму 2 797 293,18 грн., яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису активів № 12/26-50-23-07-01 від 13.03.2015 р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук