Постанова

від 08.09.2015 по справі 804/20707/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2015 рокусправа № 804/20707/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Копань А. В. (дов. від 27.04.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року

у справі № 804/20707/14

за позовом приватного підприємства «Транс Квін»

до Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Транс Квінс» звернулося до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006912203 від 10.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2835045,00 грн., з яких: за основним платежем в сумі 1890030,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 945015,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з господарських операцій отримання робіт, послуг від контрагентів. Такий висновок ґрунтується на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, які не можуть вважатись єдиними та обов'язковими доказами порушення позивачем норм податкового законодавства. Податковий кредит підтверджений належним чином складеними первинними документами - договорами та актами прийому-передачі виконаних робіт, які свідчать про реальне отримання позивачем послуг від контрагентів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 адміністративний позов задоволено.

Суд дійшов висновку, що акти перевірки контрагентів ПП «Транс Квінс», що вплинули на висновки відповідача, з урахуванням ст.83 Податкового кодексу України , не є єдиним та обов'язковим доказом при врахуванні висновків, сформованих по факту проведеної перевірки позивача в межах даної справи. За результатами дослідження наданої позивачем первинної документації, суд встановив, що відповідачем не надано жодних доказів нереальності отримання послуг ПП «Транс Квінс» від контрагентів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач посилається на обставини, встановлені в ході проведеної перевірки, зазначає, що надані позивачем акти виконаних робіт не дають можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства, їх необхідність для комплексного процесу господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу, акти не містять обсягу наданих послуг, не конкретизовано об'єм послуг, відсутні розрахунки вартості послуг, не конкретизовано фактичний зміст, не надано звітів про виконання робіт (послуг), де було б зазначено, які саме послуги виконано, ким саме, не надано плану проведених робіт (послуг) чи інших підтверджуючих документів з доказами використання цих послуг (робіт) в господарській діяльності підприємства.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга підлягає задоволенню внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Транс Квінс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Койл Трейд» (код ЄДРПОУ 38836310) за період жовтень, грудень 2013 року, ТОВ «O-Транс» (код ЄДРПОУ 38539578) за січень 2014 року, ТОВ «Мет-Імпорт-Пром» (код ЄДРПОУ 38835427) за квітень 2014 року, ТОВ «Мідо-Метал-Груп» (код ЄДРПОУ 38888809) за квітень 2014 року, ТОВ «Торг-Трейд-Сервіс» (код ЄДРПОУ 39126164) за квітень 2014 року, ТОВ «УЦП» (код ЄДРПОУ 34914295) за період травень, червень 2014 року, ТОВ «Догмат Плюс» (код ЄДРПОУ 38910577) за травень 2014 року, ТОВ «Гранд Крістал» (код ЄДРПОУ 39126866) за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт №4506/2203/33517256 від 26.11.2014.

Перевіркою встановлено нереальність здійснення позивачем господарських, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПП «Транс Квінс» операцій по ланцюгу з ТОВ «Койл Трейдза період жовтень, грудень 2013 року на загальну суму ПДВ 585238,00 грн., ТОВ «O-Транс» - за січень 2014 року на суму ПДВ 1467,00 грн., ТОВ «Мет-Імпорт-Пром» - за квітень 2014 року на суму ПДВ 140972,00 грн., ТОВ «Мідо-Метал-Груп» - за квітень 2014 року на суму ПДВ 180910,00 грн., ТОВ «Торг-Трейд-Сервіс» - за квітень 2014 року на суму ПДВ 112 543,00 грн., ТОВ «УЦП» - за травень, червень 2014 року на загальну суму 465 800,00 грн., ТОВ «Догмат Плюс» - за травень 2014 року на суму ПДВ 144408,00 грн., ТОВ «Гранд Крістал» - за серпень 2014 року на суму ПДВ 258692,00 грн.

ПП «Транс Квінс» порушено п. 198.1 , п. 198.2 , п. 198.3 . п. 198.6 ст. 198 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1890030,00 грн., в т.ч.: у січні 2014 року на суму 1467,00 грн.; у квітні 2014 року на суму 434425,00 грн.; у травні 2014 року на суму 521616,00 грн.; у червні 2014 року на суму 88592,00 грн.; у серпні 2014 року на суму 35500,00 грн.; у жовтні 2014 року на суму 223192,00 грн.; у листопаді 2014 року на суму 585238,00 грн.

До висновку про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у січні, квітні, травні, червні, серпні, жовтні, листопаді 2014 року ПДВ в сумі 1890030,00 грн. податковий орган дійшов з огляду на те, що акти виконаних робіт оформлені неналежним чином, а саме: згідно пред'явлених до перевірки паперових носіїв (актів виконаних робіт), в них відсутні конкретний зміст та обсяги господарської операції (не вказано детально, які саме послуги були надано, окрім загального опису послуг), також відсутні П.І.Б. та посади Виконавця та Замовника, що не дає змоги ідентифікувати осіб, які підписували документи.

Крім того, податковим органом використані матеріали перевірок стосовно контрагентів позивача, а саме:

акт № 2061/04-66-15-00/39126164 від 28.07.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торг-Трейд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2014 року;

акт № 2067/04-66-22-04-06/38835427 від 28.07.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мет-Імпорт-Пром» під час здійснення господарських відносин за квітень 2014 року;

акт № 2058/04-66-15-00/38888809 від 28.07.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мідо-Метал-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2014 року;

акт № 4251/26-58-22-03-17/34914295 від 19.09.2014 про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр послуг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками і покупцями за період з 01.01.2014 по 31.07.2014;

акт № 484/26-56-22-01-05/38910577 від 12.09.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Догмат Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 31.08.2014.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006912203 від 10.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2835045,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1890030,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 945015,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Вірно встановлюючи, що висновки, які містяться в актах перевірки контрагентів позивача, не є достатніми та належними доказами порушень позивачем норм податкового законодавства, оскільки податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, суд першої інстанції, разом з тим, не в повному обсязі з'ясував обставини справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для формування податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, згідно якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Перевіркою встановлено, підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські відносини за наступними договорами та рахунками:

- агентський договір про надання рекламних послуг у мережі Інтернет № 275 від 28.09.2013 з ТОВ «Койл Трейд»;

- договір про надання послуг № 0514 від 30.04.2014 з ТОВ «Український Центр Послуг»;

- агентський Договір про надання рекламних послуг у мережі Інтернет № 507 від 28.07.2014 з ТОВ «Гранд Крістал»;

- договір про надання консультаційних послуг № 0214 від 31.01.2014 з ТОВ «Мідо-Метал-Груп»;

- рахунок на оплату № 2 від 06.01.2014 від ТОВ «O-Транс»;

- договір про надання послуг № 1213 від 28.12.2013 з ТОВ «Мет-Імпорт-Пром»;

- договір про надання послуг № 0314-1 від 03.03.2014 з ТОВ «ТОРГ-ТРЄЙД-СЄРВІС»;

- договір про надання консультаційних послуг № 104 від 30.04.2014 з ТОВ «Догмат Плюс».

Відповідно до укладеного 30.04.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Український центр послуг» (Виконавець) договору про надання послуг №0514, Замовник доручає та оплачує Виконавцю виконання послуг та робіт наступного змісту: пошук постачальників транспортних послуг (перевізників) та участь в укладенні договорів з ними; пошук покупців транспортно-експедиційних послуг та участь в укладенні договорів з ними; введення перемовин та попереднє погодження умов договорів, що укладаються Замовником. Відповідно до п.4.1 договору вартість послуг Виконавця складає 30% від вартості договорів, укладених з участю Виконавця. Оплата послуг здійснюється безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок Виконавця та по виконанню послуг укладається двосторонній акт здачі-приймання, який є підставою ля оплати. Оплата здійснюється протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі (п.5.1 - 5.3 договору).

30.04.2014 між позивачем (Клієнт) та ТОВ «Догмат Плюс» (Компанія) укладено договір про надання консультаційних послуг №104, відповідно до якого Клієнт доручає, а Компанія бере на себе зобов'язання по консультаційному обслуговуванню клієнтів, в тому числі загальне організаційне консультування Клієнта в сфері маркетингу (усно), проведення навчання - тренінгів, семінарів, проектів, коучінгу (за домовленістю), участь в ділових перемовинах та листуванні, спрямованих на вирішення конкретних питань в межах компетенції (від імені та за дорученням Клієнта), участь в підписанні договорів, оцінка перспектив розвитку бізнесу, проведення моніторингу застосованих методів в управління та навчанні персоналу, діяльність відділів та підрозділів організації Клієнта. Розмір винагороди за цим договором становить 866450,00 грн., яка виплачується Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Компанії (п.2.1 договору).

03.03.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торг-Трейд-Сервіс» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №0314-1, згідно з яким Замовник доручає та оплачує Виконавцю виконання послуг і робіт наступного характеру: моніторинг ринку, пошук постачальників транспортних послуг (перевізників) та участь в укладенні договорів з ними; введення перемовин та попереднє погодження умов договорів, що укладаються Замовником. Відповідно до п.4.1 договору вартість послуг Виконавця складає 30% від вартості договорів, укладених з участю Виконавця. Оплата послуг здійснюється безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок Виконавця та по виконанню послуг укладається двосторонній акт здачі-приймання, який є підставою ля оплати. Оплата здійснюється протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі (п.5.1 - 5.3 договору).

28.12.2013 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Мет-Імпорт-Пром» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №1213, відповідно до якого Замовник доручає та оплачує Виконавцю виконання послуг і робіт наступного характеру: моніторинг ринку, пошук постачальників транспортних послуг (перевізників) та участь в укладенні договорів з ними; введення перемовин та попереднє погодження умов договорів, що укладаються Замовником. Відповідно до п.4.1 договору вартість послуг Виконавця складає 30% від вартості договорів, укладених з участю Виконавця. Оплата послуг здійснюється безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок Виконавця та по виконанню послуг укладається двосторонній акт здачі-приймання, який є підставою ля оплати. Оплата здійснюється протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі (п.5.1 - 5.3 договору).

31.01.2014 між позивачем (Клієнт) та ТОВ «Мідо-Метал-Груп» (Компанія) укладено договір про надання консультаційних послуг №0214, відповідно до якого Клієнт доручає, а Компанія бере на себе зобов'язання по консультаційному обслуговуванню клієнтів, в тому числі загальне організаційне консультування Клієнта в сфері маркетингу (усно), проведення навчання - тренінгів, семінарів, проектів, коучінгу (за домовленістю), участь в ділових перемовинах та листуванні, спрямованих на вирішення конкретних питань в межах компетенції (від імені та за дорученням Клієнта), участь в підписанні договорів, оцінка перспектив розвитку бізнесу, проведення моніторингу застосованих методів в управління та навчанні персоналу, діяльність відділів та підрозділів організації Клієнта. Розмір винагороди за цим договором становить 1372500,00 грн., яка виплачується Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Компанії (п.2.1 договору).

28.07.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Гранд Крістал» (Агент) укладено агентський договір №507 про надання рекламних послуг у мережі Інтернет, за умовами якого Агент зобов'язується за винагороду та на замовлення Замовника вчиняти дії щодо надання комплексу рекламних послуг на строк дії даного договору від імені та за рахунок Замовника. Згідно з п.10.1 договору Замовник сплачує Агенту за управління Рекламними кампаніями суму в розмірі 213000,00 грн. на місяць. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця шляхом 100% передоплати сум, вказаних у п.10.1. Оплата здійснюється у строк 3 днів з моменту виставленого рахунку-фактури (п.10.4 договору).

28.08.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Койл Трейд» (Агент) укладено агентський договір №275 про надання рекламних послуг у мережі Інтернет, за умовами якого Агент зобов'язується за винагороду та на замовлення Замовника вчиняти дії щодо надання комплексу рекламних послуг на строк дії даного договору від імені та за рахунок Замовника. Згідно з п.10.1 договору Замовник сплачує Агенту за управління Рекламними кампаніями суму в розмірі 3511430,00 грн. на місяць. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця шляхом 100% передоплати сум, вказаних у п.10.1. Оплата здійснюється у строк 3 днів з моменту виставленого рахунку-фактури (п.10.4 договору).

Факт виконання означених вище договорів позивачем підтверджено відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «О-ТРАНС», що підтверджується рахунком на оплату №2 від 06.01.2014 на загальну суму 8800,00 грн. та актом прийому-передачі виконаних робіт №2 від 06.01.2014.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з відповідачем, що вказані акти прийому-передачі виконаних робіт, складені на підтвердження фактичного надання послуг переліченими вище контрагентами, містять лише загальне найменування виконаних робіт (послуг) згідно укладених договорів. В актах прийому-передачі виконаних робіт відсутні конкретний зміст та обсяги господарської операції, а саме: не деталізовано послуги, які було надано, окрім загального опису послуг. Також, вказані акти не містять відомостей, які б давали змогу ідентифікувати осіб, які підписували документи.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що складені позивачем з його контрагентами акти прийому-передачі виконаних робіт не є первинними документами, які підтверджують факт здійснення певної господарської операції, в даному випадку надання певних послуг для позивача, а також вартість цих послуг саме для позивача як замовника (клієнта).

Подані позивачем акти не містять визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язкових реквізитів, ні під час перевірки, яка здійснювалась відповідачем, ні під час вирішення даного спору в суді позивачем не подані документи, які б свідчили про фактичне надання позивачеві обумовлених договорами з переліченими контрагентами комплексу послуг і були підставою для підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, а також документи в обґрунтування вартості кожного виду послуг з наданого комплексу обумовлених правочинами послуг, визначення їх загальної вартості.

Отже складені позивачем та його контрагентами акти прийому-передачі виконаних робіт не є достатніми для підтвердження факту здійснення позивачем відповідної господарської операції, і як наслідок, для внесення відповідних даних до бухгалтерського обліку і податкового обліку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладаючи на суб'єкт владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, разом з тим не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

З наявних в матеріалах справи документів в їх сукупності не вбачається реальності здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з його контрагентами, отже податковий кредит сформовано на підставі неповних документів, у зв'язку з чим відповідні суми податку на додану вартість в ціні вартості послуг не можуть включатись до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Відповідно до визначення, наведеного у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на наведені законодавчі приписи підставою для формування податкового кредиту за рахунок податку на додану вартість є факт реального придбання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних послуг або ж призначення останніх для такого використання.

Враховуючи не підтвердження фактичного надання позивачу і отримання ним послуг, колегія суддів вважає вірним висновок відповідача про безпідставність віднесення податку на додану вартість по даних операціях до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, отже прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006912203 від 10.12.2014 є правомірним.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі № 804/20707/14 скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко