Ухвала

від 28.09.2015 по справі 804/7865/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Суддя-доповідач - Білак С.В.

Головуючий у 1 інстанції - Кальник В.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2015 рокусправа № 804/7865/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., за участю представника позивача - Данилової О.І., представника відповідача - Федорової Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. у справі № 804/7865/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005312202 від 06.12.2013 року; визнати протиправними дії щодо формування в акті №996/04-61-22-2/35201525 висновків про визнання нереальності здійснення господарських операцій позивача з Приватним підприємством "Полтава-Проект-Монтаж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Легія", Товариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера"; визнати протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" на підставі акту № 996/04-61-22-2/35201525 ", в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" у податкових деклараціях; зобов'язати відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість, які позивачем включено до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Полтава-Проект-Монтаж" за грудень 2012 р., січень, березень 2013 р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Легія" за період січень, лютий, березень 2013 р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" за період лютий 2013 р.", в тому числі дії з виключення з електронної бази даних ІВ Податковий блок "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" у податкових деклараціях.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" шляхом відображення в електронній базі даних ІС Податковий блок "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005312202 від 06.12.2013 року скасовано, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині - судові рішення залишені без змін.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005312202 від 06.12.2013 року.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована висновками інших податкових інспекцій, викладених в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Окремо відповідач зазначив, що до перевірки позивач не надав товарно-транспортні накладні для підтвердження факту поставки метало-ріжучих інструментів від ТОВ «Агро-Легія».

Зауважив, що судом першої інстанції не було досліджено факти поставки метало-ріжучих інструментів на адресу позивача, оприбуткування товару на складі, договорів позивача із замовниками, які придбали б вищезазначений товар.

Позивач не надав жодних документів на підтвердження зв'язку між фактом придбання послуг, товару та подальшого їх використання у власній господарській діяльності позивача.

Враховуючи вищевикладене, договори укладені між позивачем та ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Взлет-Ера" не спричинили реального настання правових наслідків, а тому у позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з зазначеними постачальниками.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" зареєстровано 20.02.2007 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 35201525 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Види економічної діяльності, якими займається ТОВ "НТЦ "Топстар", є:

- Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням;

- Код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (основний);

- Код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом;

- Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- Код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

- Код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

15.11.2013 року Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Полтава-Проект-Монтаж" за грудень 2012 р., січень, березень 2013 р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Легія" за період січень, лютий, березень 2013 р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" за період лютий 2013 р., за результатами якої складено акт № 996/04-61-22-2/35201525 від 22.11.2013 р., в якому зафіксовані порушення:

- ст. 185, ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 196 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від Приватного підприємства "Полтава-Проект-Монтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Легія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера", що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму в 2012 р. - 8900,00 грн., у 2013 р. - 47128,80 грн.

06.12.2013 року Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005312202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 56029.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14007.25 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "НТЦ "ТОПСТАР" (Заказник) та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (Виконавець) було укладено договір поставки від 03.12.2012 р. №1/12 (т.1 а.с.59). Відповідно до умов Договору Заказник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому, згідно з умовами договору інжинірингові послуги по впровадженню на машинобудівних підприємствах України металоріжучого інструмента та оснастки корпорації ZСС (Китай) і компанії PRAMET (Чехія). Заказник зобов'язується прийняти вказані послуги та сплатити за них. Заказник щомісячно зобов'язується сплачувати Виконавцю суму за фактично виконані роботи. Договір діє до 31 грудня 2013р.

На підтвердження виконання умов наведеного договору позивачем до суду були надані копії наступних документів: договору, податкових накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді який перевірявся, позивач також мав господарські взаємовідносини на підставі договорів:

- від 03.12.2012 р. № 4 (т.1 а.с.88), укладеного ТОВ "НТЦ "ТОПСТАР" (Замовник) з ТОВ "Агро-Легія" (Виконавець). Замовник доручає, Виконавець зобов'язується надати йому, згідно з умовами договору інжинірингові послуги по впровадженню на машинобудівних підприємствах України металоріжучого інструмента та оснастки корпорації ZСС (Китай) і компанії PRAMET (Чехія). Заказник зобов'язується прийняти вказані послуги та сплатити за них. Договір діє до 31 грудня 2013р.;

- від 14.01.2013р. №5 (т.1 а.с.73), згідно договору ТОВ "НТЦ "ТОПСТАР" (Замовник) з ТОВ "Агро-Легія" (Постачальник). Постачальник зобов'язується здійснити поставку, а Замовник прийняти та сплатити металоріжучі інструменти та інші товари в кількості та за цінами, попередньо узгодженими двома сторонами.

На підтвердження виконання умов наведених договорів позивачем до суду були надані копії наступних документів: договорів, податкових накладних, накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень.

Також, у перевіряємову періоді ТОВ "НТЦ "ТОПСТАР" (Замовник) мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Взлет-Ера" (Виконавець) на підставі договору від 03.12.2012 р. № 4 (т.1 а.с.52). Згідно договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати інжинірингові послуги по впровадженню на машинобудівних підприємствах України металоріжучого інструмента та оснастки корпорації ZСС (Китай) і компанії PRAMET (Чехія). Заказник прийняти надані послуги та сплатити за них. Договір діє до 31 грудня 2013р.

На підтвердження виконання умов наведеного договору позивачем до суду були надані копії наступних документів: договору, податкової накладної, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжних доручень.

Згідно з п.п. 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України вказано, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

З акту перевірки №493/2200/36983753 від 14.11.2014 року та доводів апелянта наведених у апеляційній скарзі вбачається, що відповідачем в ході перевірки були досліджені первинні документи, якими оформлювалось виконання умов договорів укладених між позивачем та ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Взлет-Ера": податкові накладні, накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Докази підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій в матеріалах справи відсутні.

Тобто, надані до суду первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а тому є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому, ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Взлет-Ера" на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що вбачається з акту перевірки позивача та не спростовано відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мали обов'язок виписувати податкові накладні.

Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання контролюючого органу на Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, оскільки наведені у цих актах висновки не є беззаперечним доказом того, що господарські операції між позивачем та ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Взлет-Ера" не мали реального характеру.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому, питання віднесення певних сум до складу витрат чи податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.18 Закону Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Під час розгляду справи з'ясовано, та не спростовано представником відповідача, що відомостей про відсутність ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Взлет-Ера" за місцезнаходженням на час здійснення господарських операцій до ЄДРПОУ не вносилось, а відтак, з огляду на приписи статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відсутні підстави вважати недостовірною інформацію про місцезнаходження контрагентів.

Судами першої та апеляційної інстанцій були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Топстар" з огляду на наступне.

Згідно договорів № 4 від 03.12.2012р., № 4 від 03.12.2012р., № 1/12 від 03.12.2012р., укладених між ТОВ "Науково-технічний центр "Топстар" (замовник) та ТОВ "Взлет-Ера", ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Агро-Легія" (виконавці) контрагенти мали надати позивачу інжинірингові послуги, за умовами якого виконавець зобов'язується надати комплекс технологічних робіт, який включає: вивчення поставленого технологічного завдання; підбір необхідного оснащення; надання технологічної інформації та ефективної експлуатації товару; відпрацювання технології різання безпосередньо на обладнанні покупця; разом зі спеціалістами покупця зобов'язаний відпрацювати технологію різання стосовно інструмента, що поставляється, в об'ємі 8 годин на кожні 10000 грн. поставленого інструмента.

Інжинірингові послуги мають виробничий характер внаслідок того, що спрямовані на створення об'єктів (як виробничих, так і невиробничих), поліпшення їх використання, збільшення обсягів реалізації продукції тощо.

Інжиніринг застосовується при реалізації проектів найрізноманітнішого характеру: науково-дослідних, проектно-будівельних, виробничих, збутових тощо.

До інжинірингових послуг належать роботи, пов'язані з оптимізацією процесів експлуатації, реалізації продукції, в тому числі послуги з огляду та випробування обладнання, матеріально-технічного постачання тощо.

З огляду на зареєстровані види діяльності ТОВ "НТЦ "Топстар", а саме: оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (основний); оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що придбання інжинірингових послуг для них також є характерним та таким, що використовується при здійсненні господарської діяльності.

Щодо фактичного надання інжинірингових послуг та поставки товару, судами встановлено, що ТОВ "НТЦ "Топстар" займається впровадженням металоріжучого інструменту нового покоління компанії ZСС на машинобудівних підприємствах України. В результаті, на заводах отримують збільшення продуктивності на багатьох операціях на 300-500 % , а також можливість обробляти деталі на токарному або фрезерному верстаті з матеріалів (наприклад, хромистих чавунів), які до недавнього часу оброблялися тільки абразивними інструментами протягом кількох робочих днів. Однак, продаж такого інструменту повинен супроводжуватися комплектом технологічної документації (так званим "маршрутом") для безпосередньо токаря або фрезерувальника, технолога цеху і головного технолога заводу, у якій для кожної оброблюваної деталі описується технологічний процес її обробки із зазначенням швидкості обертання, зусилля подачі, заходів щодо запобігання залипання оброблюваної поверхні стружкою, витрати робочої рідини і інших параметрів. Зазначені роботи і називаються "інжиніринговими послугами".

Зважаючи на великий обсяг роботи, ТОВ "НТЦ "Топстар" змушене залучати для розробки такої документації спеціалістів, які належать до штату інших юридичних осіб або співпрацюють з ним на інших умовах тощо.

Саме з цією метою були укладені договори № 4 від 03.12.2012 року з ТОВ "Взлет-Ера", № 1/12 від 03.12.2012 року з ПП "Полтава-Проект-Монтаж", № 4 від 03.12.2012 року з ТОВ "Агро-Легія".

Укладення договорів відбувалося за місцем розташування ТОВ "НТЦ "Топстар". Договори укладались та підписувались безпосередньо директором ТОВ "НТЦ "Топстар", про шо свідчить також його особистий підпис на кожному договорі.

Належним чином підписані, оформлені ТОВ "НТЦ "Топстар" договори передавалися до ТОВ "Взлет-Ера", ПП "Полтава-Проект-Монтаж" і ТОВ "Агро-Легія", підписувалися з їх сторони також директорами, про що свідчать підписи на відповідних договорах, копії яких долучені до матеріалів справи. Після чого другий екземпляр такого Договору повертався ТОВ "НТЦ "Топстар" або поштою, або представниками цих юридичних осіб при зустрічі.

Готова технологічна документація пересилалася електронною поштою, перевірялась директором ТОВ "НТЦ "Топстар". Пізніше її оригінали або відправляли по звичайній пошті, або передавались за адресою ТОВ "НТЦ "Топстар" представниками юридичних осіб-контрагентів ТОВ "НТЦ "Топстар" за вказаними договорами.

Далі дана технічна документація відправлялася менеджерами ТОВ "НТЦ "Топстар" на заводи, де згідно з технологічною документацією проводилися промислові випробування інструменту, що поставляється, налагодження верстатів, навчання персоналу. Після отримання позитивних результатів, підписувався відповідний акт і завод починав купувати новий інструмент.

У тих випадках, коли затримувались поставки металоріжучих пластин з-за кордону, або якихось пластини немає в наявності на європейському складі ZСС в Німеччині, ТОВ "НТЦ "Топстар" було змушене купувати аналоги таких пластин у інших виробників, щоб уникнути зупинки виробництва на тому чи іншому заводі, якому поставляється товар.

Аналогічна ситуація була і в розглянутий період, коли контрагенти, які виконували інжинірингові послуги, рекомендували аналоги і постачали їх (ТОВ "Агро Легія" згідно договору № 5 від 14.01.2013р. про поставку металоріжучого інструмента).

Оскільки ріжучі пластини мають маленький розмір і вагу (приблизно 10 мм х 10 мм х 5 мм, вага кілька грамів), то для їх транспортування не вимагається транспортних засобів. Як правило, вони пересилалися з інших міст Новою Поштою або привозилися в офіс ТОВ "НТЦ "Топстар" співробітниками контрагента.

Також, ТОВ "НТЦ "Топстар" купував державки (в невеликій кількості) для кріплення металоріжучих пластин у верстаті. Державки являють собою металеві бруски розміром 15 мм х 15 мм х 150 мм зі спеціальним кріпленням з одного боку для затиску ріжучої пластини. Іншим кінцем державка вставляється у верстат. Такі пристосування мають вагу 300-400 грамів і також пересилалися з інших міст Новою Поштою або привозилися в офіс компанії їх співробітниками контрагента.

Під час судового розгляду з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що контроль за виконанням інжинірингових послуг і прийманням металоріжучих пластин та державок здійснював безпосередньо директор ТОВ "НТЦ "Топстар", про що свідчать його підписи на всіх накладних та актах виконаних робіт.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладених колегія суддів зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару (металоріжучі інструменти та інші товари) не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про нереальність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Отже, договори поставки, виконання робіт чи надання послуг не віднесені до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність господарських операцій з ТОВ "Взлет-Ера", ПП "Полтава-Проект-Монтаж" і ТОВ "Агро-Легія" та докази, які б підтверджували обставини, викладені в акті перевірки.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з тим, що податкове повідомлення-рішення № 0005312202 від 06.12.2013 року є протиправним, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. у справі № 804/7865/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр"Топстар" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 вересня 2015 року, в повному обсязі ухвала складена 28 вересня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: Н.А. Олефіренко