ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
16 вересня 2015 рокусправа № 804/4020/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Чепурнова Д.В. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. у справі №804/4020/15
за позовом:Науково-виробничої фірми «Істок-Днепр»
до:
про:Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
16.03.2015р. Науково-виробнича фірма «Істок-Днепр» (далі – НВФ «Істок-Днепр») звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 4-13 т.1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/4020/15 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 т.1/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки НВФ «Істок-Днепр» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «Софт Лімітед», ТОВ «Лідер», ТОВ «Левітан-Торг», ТОВ «Індендіко», ПП «Перспектива-2008» за період з 01.01.2013р. по 30.11.2014р. податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства в момент вчинення правочинів між позивачем та його контрагентами ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «Софт Лімітед», ТОВ «Лідер», ТОВ «Левітан-Торг», ТОВ «Індендіко», ПП «Перспектива-2008», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, що свідчить про нереальність здійснення цих господарських операцій, що призвело до порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства в частині заниження підприємством суми об'єкта оподаткування за період січень 2013р. – листопад 2014р. на 2034809,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 386 614,00грн. та заниження податку на додану вартість (далі – ПДВ) у сумі 267 542,00грн., що було відображено у акті №309/2204/13417575 від 30.01.2015р., на підставі якого за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) було прийнято податкові повідомлення-рішення 0000952204,0000962204 від 26.02.2015р., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «Софт Лімітед», ТОВ «Лідер», ТОВ «Левітан-Торг», ТОВ «Індендіко», ПП «Перспектива-2008» своїх зобов'язань за договорами, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, визначено розмір валових витрат підприємства, об'єкт оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000952204, №0000962204 від 26.02.2015р..
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. у справі №804/4020/15 адміністративний позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення №0000952204, №0000962204 від 26.02.2015р. (суддя - Павловський Д.П.) / а.с. 195-198 т.1/.
У судовому засіданні було здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником - Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська).
ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. у даній справі, подала апеляційну скаргу /а.с. 206-208 т.3/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 29.04.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с.222-228 т. 3/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову сулу першої інстанції від 29.04.2015р. у даній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні:
- представника відповідача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 29.04.2015р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі;
- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 29.04.2015р. у даній справі залишити без змін;
перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку НВФ «Істок-Днепр» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «Софт Лімітед», ТОВ «Лідер», ТОВ «Левітан-Торг», ТОВ «Індендіко», ПП «Перспектива-2008» за період з 01.01.2013р. по 30.11.2014р., за результатами якої складено акт №309/2204/13417575 від 30.01.2015р. (далі – акт перевірки).
Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 14 т.1/ податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:
- п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, її. 201.2 ст. 201, п. 201.4 ст. 201, п. 201.10.ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 180 276грн., у т.ч. за квітень 2013р. в сумі 32 810,00грн., за грудень 2013р. в сумі 147 466,00грн.
- ст. 185 Податкового Кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентом - постачальником – за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «Софт Лімітед», ТОВ «Лідер», ТОВ «Левітан-Торг», ТОВ «Індендіко», ПП «Перспектива-2008» - НВФ «Істок-Днепр» та контрагентами покупцями - юридичними особами (платниками ПДВ), суб'єктами підприємницької діяльності, фізичними особами (платниками ПДВ) у сумі 267 542,00грн., згідно із переліком.
-п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження об'єкта оподаткування на суму 2 034 809,00грн. Внаслідок викладеного встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 386 614,00грн., що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету 2013р..
Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 14-69 т.1/ податковим органом (відповідачем у справі) було зроблено висновок про те, що позивачем господарські договори з контрагентами було укладено з метою заниження об'єкту оподаткування та з метою несплати податків, оскільки відсутній факт реального вчинення цих господарських операції, правочини спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування, та не маючи під собою розумної економічно - обгрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, що свідчить про протиправність формування позивачем показників податку на прибуток та ПДВ та про нереальність правочинів між позивачем та його контрагентами, який зроблено виключно на підставі аналізу документів та інформації, що стосується контрагентів постачальника позивача по ланцюгу постачання, а саме акти перевірок цих підприємств, які проведено податковими органами за місцем їх податкового обліку, за висновками яких підприємства ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «Софт Лімітед», ТОВ «Лідер», ТОВ «Левітан-Торг», ТОВ «Індендіко», ПП «Перспектива-2008» визнано такими, що здійснювали свою діяльність з наданням податкової вигоди третім особам, їхні операції не створюють реальних правових наслідків, і на підставі цих актів перевірок по операціях з придбання товарів та їх подальшої реалізації по ланцюгу постачання – НВФ «Істок-Днепр» - ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «Софт Лімітед», ТОВ «Лідер», ТОВ «Левітан-Торг», ТОВ «Індендіко», ПП «Перспектива-2008», а тому податковим органом зроблено висновки про протиправність формування позивачем показників податку на прибуток та ПДВ та про нереальність правочинів між позивачем та його контрагентами.
За результатами перевірки на підставі акту перевірки податковим органом 26.02.2015р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000962204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на 579 921,00грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 386 614,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 193 307,00грн. / а.с. 97 т.1/;
- №0000952204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 225 345,00грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 180276,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 450 69,00грн. /а.с. 96 т.1/;
Крім цього необхідно зазначити, що вищезазначені висновки відповідача за результатами перевірки позивача у даній справі, які відображені в акті перевірки зроблено з огляду на наявність кримінального провадження №12014040000000461 від 21.07.2014р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та постанову слідчого по вказаному провадженню, яка була підставою для проведення перевірки.
Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду з 01.01.2013р. по 30.11.2014р., контрагентами позивача:
ТОВ «Сілко-Компані» здійснювалась поставка товару позивачу у справі відповідно до умов договору поставки №27 від 01.10.2013р., який було укладено між позивачем (покупець) та ТОВ «Сілко-Компані» (постачальник) / а.с. 121-122 т.1/;
ТОВ «Софт Лімітед» здійснювався продаж товару позивачу у справі відповідно до умов договору купівлі-продажу №32 від 02.12.2013р., який було укладено між позивачем (покупець) та ТОВ «Софт Лімітед» (продавець) та відбувалось надання послуг позивачу у справі відповідно до умов договорів про надання транспортних послуг №38 від 16.12.2013р. та про надання послуг №37 від 06.12.2013р., які було укладено між позивачем (замовник) та ТОВ «Софт Лімітед» (виконавець) / а.с. 125-126, 130-132, 135-136 т.1/;
ТОВ «Лідер» здійснювалась поставка товару позивачу у справі відповідно до умов договору поставки №01-02/13 від 01.02.2013р., який було укладено між позивачем (покупець) та ТОВ «Лідер» (продавець) / а.с. 127-128 т.1/;
ТОВ «Левітан-Торг» здійснювалась поставка товару позивачу у справі відповідно до умов договорів поставки №36 від 02.12.2013р., №26/1 від 27.09.2015р., які було укладено між позивачем (покупець) та ТОВ «Левітан-Торг» (постачальник) та №33 від 02.12.2013р., який було укладено між позивачем (постачальник) та ТОВ «Левітан-Торг» (покупець) / а.с. 132-133, 137-138,144-145 т.1/;
ТОВ «Індендіко» здійснювалась поставка товару позивачу у справі відповідно до умов договорів поставки №27/1 від 01.10.2013р., який було укладено між позивачем (покупець) та ТОВ «Індендіко» (постачальник) / а.с. 123-124 т.1/
ПП «Перспектива-2008» відбувалось надання послуг позивачу у справі відповідно до умов договорів про надання послуг №14/посл від 01.08.2012р., №15/посл від 01.08.2012р., №27/посл від 11.2012р., , які було укладено між позивачем (замовник) та ПП «Перспектива-2008» (виконавець) / а.с. 114-116 т.1/;
Контрагенти позивача на момент укладення договору та виконання сторонами своїх зобов'язань за договором були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, сторонами за договором свої зобов'язання виконано у повному обсязі – постачальником поставлено покупцю визначений умовами договору товар, а покупцем сплачено вартість отриманого товару, при цьому позивачем було надано податковому органу під час проведення перевірки та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами,і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит /а.с.118-120,139-143, 146-253 т.1, 21-76, 108-187 т.2, 2-165,176-188 т.3/, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій .
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно із ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, отже, безпосередньо витяг з кримінального провадження є документом, що підтверджує внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення та є підставою для початку досудового розслідування (відповідно до положень ст. 214 КПК України) - але в жодному випадку не є документом, який має доказову силу при розгляді адміністративного позову.
З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення об'єкта оподаткування, розміру податкових зобов'язань, та формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів товарів, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток і як наслідок заниження податку на прибуток, заниження ПДВ у перевіряємому періоді по операціям з контрагентами є безпідставним, а суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №000095204, №0000962204 від 26.02.2015р. та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 29.04.2015р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. у справі №804/4020/15 – залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено – 25.09.2015р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2015 |
Оприлюднено | 06.10.2015 |
Номер документу | 51756964 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Коршун А.О.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Павловський Дмитро Павлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні