Ухвала

від 29.09.2015 по справі 357/6399/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/6399/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство» на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Д.С.М.» до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області, третя особа - приватне акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство», про визнання таким, що втратив чинність, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Д.С.М.» (далі - Позивач, ТОВ «Д.С.М.») звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - Відповідач-1, Дроздівська сільрада), Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області (далі - Відповідач-2, Управління), третя особа - приватне акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство» (далі - Третя особа, ПрАТ «Білоцерківське птахопідприємство»), про визнання таким, що втратив чинність, державного акт на право постійного користування землею серії: НОМЕР_3 від 05.07.2000 року, виданого ПрАТ «Білоцерківське птахопідприємство» відповідно до рішення 9-ої сесії 23 скликання Дроздівської сільради для розміщення птахокомплексу та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №153.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Третя особа не здійснює фактичного користування земельною ділянкою, оскільки не є власником нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, у зв'язку з цим наявні правові підстави для припинення права користування земельною ділянкою шляхом визнання таким, що втратив чинність, державного акту на право постійного користування землею.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Наголошує на неврахуванні судом першої інстанції безпосереднього користування ПрАТ «Білоцерківське птахопідприємство» спірними земельними ділянками, а також неповідомлення Третьої особи про відкриття провадження у справі, а також дату, час та місце судового розгляду справи.

У судовому засіданні представник Третьої особи доводи апеляційної скарги підтримав та просив вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягала на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і закрити провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області 9-ої сесії 23-го скликання від 14.09.1999 року №б/н Білоцерківському акціонерному птахопідприємству було надано у постійне користування 11,9 гектарів землі у межах згідно з планом землекористування для розміщення птахо комплексу №2. Крім того, на виконання даного рішення Третій особі було видано державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 від 05.07.2000 року (далі - Державний акт).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «Приватбанк» (Іпотекодержатель) та ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 18.05.2007 року, предметом якого є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 7 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами Позичальника та (або) Іпотекодавця.

Пунктом 7 вказаного договору передбачено, що в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, Іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дроздівської сільської ради від 15.08.2003 року, зареєстрованим Білоцерківським МБТІ 15.08.2003 року, реєстраційний номер 2297699, номер запису: 58, книга :1, наступне нерухоме майно: комплекс, цегляні нежитлові будівлі пташників, зазначені в плані літерами «Г», «Д», «Ж», «З», «К», «Л», «М», «Н», «О». Предмет іпотеки знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Дрозди, вул. Лісова, 1 а (один літера «А»).

Згідно п. 8 договору предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальним розміром 11,9 га, власником якої є Дроздівська сільська рада народних депутатів Білоцерківського району Київської області і яка передана Іпотекодавцю в користування згідно державного акта на право постійного користування землею НОМЕР_3, виданого Дроздівською сільською радою 05.07.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №153. Строк користування згідно рішення 9 сесії 23-го скликання Дроздівської сільської ради від 14.09.1999 постійно. Цільове призначення земельної ділянки: розміщення птахокомплексу №2. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, матеріали справи свідчать, що згідно свідоцтва від 22.10.2012 року про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з комплексу нежитлових будівель пташників «Г», «Д», «Ж», «З», «К», «Л», «М», «Н», «О», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яке придбано ОСОБА_3 за 781 000,00 грн., що раніше належав ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство».

Згідно свідоцтва прав право власності на нерухоме майно від 13.05.2013 року серії НОМЕР_1, а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серії НОМЕР_2, сформований станом на 13.05.2013 року, комплекс нежитлових будівель «Г», «Д», «Ж», «З», «К», «Л», «М», «Н», «О» належить на праві приватної власності ТОВ «Д.С.М.».

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 23, 92, 116, 120, 141, 152 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», суд першої інстанції пришов до висновку, що оскільки фактично з 22.10.2012 року ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» припинило користування спірною земельною ділянкою площею 11,9 га, наявні всі правові підстави для визнання таким, що втратив чинність, Державного акту.

Однак, розглядаючи вказаний спір по суті, суд першої інстанції не врахував наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Колегією суддів враховується, що, розглядаючи дану справу, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Однак такий висновок є передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Положеннями статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписи ч. 2 ст. 4 КАС України визначають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи предмет спору судова колегія вважає, що, що позов, предметом якого є намагання сторони набути право користування земельною ділянкою свідчить, що Позивач звернувся до суду з вимогами про захист своїх цивільних прав, у яких Відповідач виступає не як суб'єкт владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а як рівноправний суб'єкт майнових відносин.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 09.09.2015 року у справі №2-а/243/16/2013.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Отже, після передачі у власність або користування земельної ділянки на підставі рішення суб'єкта владних повноважень (у тому числі органу місцевого самоврядування), що вичерпує свою дію після реалізації його, як акта ненормативного характеру, подальше оспорювання правомірності користування юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 11.11.2014 року у справі № 21-493а14, від 09.12.2014 року у справі №21-308а14, від 24.02.2015 року у справі № 21-34а15, які згідно ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанови суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство» - задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Д.С.М.» до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області, третя особа - приватне акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство», про визнання таким, що втратив чинність, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою - скасувати.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Д.С.М.» до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області, третя особа - приватне акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство», про визнання таким, що втратив чинність, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.