Постанова

від 01.06.2010 по справі 2а-707/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-707/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О..,

та представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до ліквідаційної комісії Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Нова сім'я» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В :

17.02.2010 року позивач, відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Нова сім'я» (далі-ЗСАТ «Нова сім'я»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області адміністративно-господарські санкції за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 19357,34 грн., з яких: 17779,66 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1577,68 пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Згідно форми звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ЗСАТ «Нова сім'я» у 2008 році становила 59 осіб. Відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складає 2 робоче місце. Відповідачем не виконано норматив - 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2008 рік становить 17779,66 грн. Крім того, перевіркою встановлено, що інвалідами - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у 2008 році фактично відпрацьовано 10 місяців. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році становить 17779,66 грн. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нарахована пеня в сумі 1577,68 грн. На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції та пеня не сплачені.

В судовому засіданні 06.05.2010 року було замінено неналежного відповідача -ЗСАТ «Нова сім'я» на належного відповідача - ліквідаційну комісію СЗАТ «Нова сім'я».

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належними чином, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням засідання ліквідаційної комісії щодо розгляду результатів перевірки, яка була проведена позивачем 31.05.2010року. Однак, доказів щодо проведення засідання ліквідаційної комісії 01.06.2010 року відповідач суду не надав. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними в матеріалах доказів. Відповідач в наданих суду запереченнях позов не визнає та зазначає наступне. Підприємство здійснювало пошук інвалідів і пропонувало працевлаштування, але отримувало відмову. Підприємством міг бути працевлаштований інвалід за наявності направленого до підприємства інваліда центром зайнятості або безпосереднього звернення його на підприємство, але за вказаний період до підприємства жоден інвалід не звертався. За наявності бажаючих інвалідів та направлення їх центром зайнятості або їх безпосереднього звернення до підприємства, СЗАТ «Нова сім'я» мало можливість виконати норматив. Відповідач вважає, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому не може нести відповідальність за невиконання нормативу. Окрім того, з 14.08.2009 року ЗСАТ «Нова сім'я» розпочато ліквідаційну процедуру. Отже, з 14.08.2009 року управління справами ЗСАТ «Нова Сім'я» переходить до ліквідаційної комісії. Відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського кодексу України встановлено строк для заяви претензій кредиторами. Оголошення про ліквідацію опубліковується реєструючим органом в офіційному друкованому виданні протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання. Рішення засновників про припинення юридичної особи внесено до Державного реєстру 22.09.2009 року, а претензія позивачем направлена на адресу відповідача 17.02.2010 року, тобто з пропущенням строку для її пред'явлення. Тому з позовними вимогами відповідач не згоден, так як заявлені та нараховані адміністративно-господарські санкції є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 59 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 2 особи, працюючих інвалідів на підприємстві відповідача у 2008 році - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників в 2008 році складав 1049,00 грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2008 році -17779,66 грн. Згідно розрахунку адміністративно-господарських санкцій по ЗСАТ «Нова Сім'я» позивачем розраховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в сумі 17779,66 грн.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2008 року на підприємстві працювало фактично 3 інваліди:

-ОСОБА_2, інвалід ІІІ групи, група інвалідності встановлена безстроково, що підтверджується довідкою МСЕ-ЧНВ № 100283 від 11.05.2005 року(а.с.13), який прийнятий на посаду різноробочого з 20.07.2008 року відповідно до наказу № 18 від 15.07.2008 року(ас.11), фактично у 2008 році відпрацював 5 повних місяців;

-ОСОБА_3, інвалід ІІІ груп, група інвалідності встановлена з 17.11.2008 року, що підтверджується довідкою МСЕ-ЧНВ № 022065 від 17.11.2008 року(а.с.14), який прийнятий на посаду ветеринарного лікаря з 15.04.2000 року та звільнений з роботи 01.02.2009 року відповідно до наказу № 9 від 31.01.2009 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9), фактично у 2008 році відпрацював 1 повний місяць;

- ОСОБА_4, інвалід ІІІ груп, група інвалідності встановлена з 12.03.2008 року, що підтверджується довідкою МСЕ-ЧНВ № 427550 від 01.03.2008 року(а.с.12), який звільнений з роботи 10.07.2008 року відповідно до наказу № 16 від 10.07.2008 року, фактично у 2008 році відпрацював 4 повних місяця. Отже, у 2008 році інвалідами фактично відпрацьовано 10 місяців, що відповідає 1 робочому місцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить у відповідача 2 особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, яка діє на цей час в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-IV, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з ч. 5 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інвалідів, кваліфікації та знань з урахування його бажань.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що її використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, Порядком нарахування пені та її сплати затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції тягне собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підстави вище вказаного на суму заборгованості була нарахована пеня в сумі 1577,68 грн.

Відповідно до листа від 21.04.2010року за №280 Борзнянського районного центру зайнятості Чернігівської області, СЗАТ «Нова сім'я» протягом 2008-2009 року, дані про наявність вільних робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів не подавало.

Оскільки, відповідач не повідомляв Борзнянський центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, тому суд вважає, що в діях відповідача є вина і як наслідок склад правопорушення, відтак застосування адміністративно-господарських санкцій є правомірним.

Що стосується посилання відповідача на те, що позивачем порушено строк для звернення з вказаними вимогами, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Доказів щодо повідомлення про ліквідацію СЗАТ «Нова сім'я» та про порядок і строки заяви кредиторами претензій в друкованих органах, визначених у ч. 10 ст.58 Господарського кодексу України відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

До речі, згідно наданої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рішення засновників про припинення юридичної особи - СЗАТ «Нова сім'я» внесено до реєстру 22.09.2009 року.

Частиною 2 ст.60 Господарського кодексу встановлений строк для заяви кредиторами претензій, який не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Словом, строк для заяви претензій закінчено - 29.11.2009 року.

Проте, 05.11.2009 року позивач направляв відповідачу претензію щодо сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 19357, 34 грн. в строк до 16.11.2009 року (а.с. 59), яка залишена відповідачем без розгляду.

Отже, строк звернення з вказаними вимогами про сплату адміністративно - господарських санкцій та пені в сумі 19357, 34 грн., позивачем не порушений.

Відповідно до ч.5 ст. 60 Господарського кодексу ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Господарського кодексу України, претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Доказів щодо сплати адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 19357,34грн, відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 165 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до ліквідаційної комісії Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Нова сім'я» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Нова сім'я» (р/р 26009059994340 КБ «Приватбанк» м. Борзна, МФО 353586, код 03795968) на користь Державного бюджету (р/р 31211230700057, банк ГУДК у Чернігівській області МФО 853592, код 22813169) адміністративно-господарських санкцій в сумі 17779 (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 66 коп. та пені в розмірі 1577 (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн. 68 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання повного тексту постанови - 08.06.2010 року.

Суддя І.І. Соломко