Рішення

від 30.11.2011 по справі 2-5368/11

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-5368/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Макухи А.А.,

при секретарі Лісовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та після уточнення позовних вимог просив встановити порядок користування приміщенням квартирою № 95 в буд. 34 по Повітрофлотському проспекті в м. Києві, виділивши йому в користування кімнату площею 11 кв.м. та залишивши в спільному користуванні кухню, коридор. ванну та туалетну кімнату, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить 1/8 частина спірної квартири. Квартира належить йому та відповідачам на праві спільної часткової власності.

Враховуючи те, що вони не мають можливості досягнути згоди визначення порядку користування даною квартирою, він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися з невідомих суду причин, хоча про розгялд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.01.2010р. померла ОСОБА_5. Після її смерті залишилась спадщина 1/4 квартири в АДРЕСА_1 Дану спадщину в рівних частинах успадкували її син ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 Державним нотаріусом дев'ятої київської нотаріальної контори були виданні свідоцтва про право на спадщину ВМХ №566275 і ВМХ №56627( та в БТІ м. Києва були зареєстровані дані права.

ОСОБА_1 прийняв спадщину та зареєстрував своє право власності.

22.0б.2001 р. квартира АДРЕСА_2 була приватизована в рівних частках ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3О частка кожного з них складала 18.025 кв.м. оскільки загальна площа квартири складає 72.1 кв.м.

Отже після смерті ОСОБА_5 її частку успадкували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, а саме 9.0125 кв.м. Внаслідок, чого частка ОСОБА_2 збільшилась та на сьогоднішній день склада 27.0375 кв. м.

В разі задоволення позовних вимог позивача буде порушене право відповідачів на свою визнану законом частку майна в даній квартирі. Виділивши йому у користування кімнату розміром 11 кв. м.

Відповідно до п.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до п.1 ст.357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Крім того в судовому засіданні вставнолено, що в даній квартирі на сьогоднішній день проживає сім'я Відповідачів, а саме кімнату 19 кв.м. займає ОСОБА_3 та його дружина, кімнату 11 кв.м. займає ОСОБА_4 Кімнату 17.10 кв.м. займає ОСОБА_2, інші приміщення є загального користування. Тому встановити порядок користування не можливо.

Відповідно до вимог статті 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Таким чином, суд при відмові у задоволенні позову, з урахуванням викладеного вище, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов є необґрунтований та безпідставним, а від так і відсутні підстави для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 356, 357, 358, 361, 367 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя",

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: