Постанова

від 29.09.2015 по справі 815/5250/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5250/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до підприємства "ВТОРРЕСУРСИ у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу та накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області з адміністративним позовом до підприємства "ВТОРРЕСУРСИ у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу у розмірі 2194391, 49 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який обґрунтований тим, що у відповідача перед бюджетом рахується заборгованість по податку на додану вартість та податку на прибуток, яка виникла у зв'язку з прийняттям Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 30.10.2014 року по справі № 815/5251/13а за позовом ТОВ "ВТОРРЕСУРСИ» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3. Однак, як вказує позивач, оскільки відповідачем самостійно не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання відповідно до ст.35 КАС України повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Як з'ясовано судом, підприємство «ВТОРРЕСУРСИ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю перебуває на обліку в ДПІ у Приморському м. Одеси з 10.03.2000 року за № 28-02/844, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.08.2015 року № 1515531402038 (а.с.12).

За результатами проведення аналізу господарської діяльності підприємства "ВТОРРЕСУРСИ у формі товариства з обмеженою відповідальністю встановлено, що у товариства утворилась податкова заборгованість у розмірі 2194391, 49 грн. у зв'язку із наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 16 травня 2012 року по 21 травня 2012 року, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства В«ВторресурсиВ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ В«Скрап-МетВ» за весь період діяльності Підприємства В«ВторресурсиВ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та визначення впливу на податковий облік за відповідні податкові періоди, за наслідками якої складено акт № 3067/22-1/30817353 від 28 травня 2013 року (а.с. 26 -44).

На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 05.06.2013 року про визначення відповідачу грошового зобов'язання за платежем В«податок на прибутокВ» на загальну суму 2116712,00 грн.;

- № НОМЕР_2 від 05.06.2013 року про визначення відповідачу грошового зобов'язання за платежем В«податок на додану вартістьВ» із вироблених в Україні товарів на загальну суму 63295,00 грн.;

- № НОМЕР_3 від 05.06.2013 року про визначення відповідачу грошового зобов'язання за платежем В«адміністративні штрафи та інші санкціїВ» на суму 510,00 грн.

Як з'ясовано судом, у липні 2013 року ТОВ В«ВторресурсиВ» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № НОМЕР_1 про визначення грошового зобов'язання за платежем В«податок на прибутокВ» на суму 2.116.711,00 грн.; № НОМЕР_2 року про визначення грошового зобов'язання за платежем В«податок на додану вартістьВ» на суму 63.294,00,00 грн.; № НОМЕР_3, яким до підприємства застосовані штрафні санкції на суму 510,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю В«ВторресурсиВ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відмовлено повністю.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої ці обставини встановлені.

При цьому, не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що ДПІ складена податкова вимога форми «Ю» від 24.02.2015 року № 562-23 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 20313,91 грн., яка направлена на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи (а.с.13).

Згідно розрахунку податкового боргу та облікової картки платника податку відповідачем суму боргу згідно податкових повідомлень-рішень, узгоджених в порядку оскарження, не сплачено.

Станом на час вирішення справи по суті ні з боку позивача, ні з боку відповідача не було надано до суду доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 2194391, 49 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, узгоджених в порядку оскарження, та нарахованої пені.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд при приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленого ДПІ в позовній заяві податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Відносно позовної вимоги державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно п.п. 87.3.1 п.87.3 ст.87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно якого відомості відносно прав на нерухоме майно у відповідача відсутні (а.с. 50а).

Крім того, згідно листа Центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Одеса від 27.06.2015 року № 42/1-2288 у відповідача транспортні засоби не зареєстровані (а.с.50).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Главою 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), затвердженої постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004р. визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Відповідно до п. 10.3 вказаної Інструкції передбачено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Згідно з п.10.6. Інструкції встановлено, що залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання. Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

При цьому, згідно з п. 10.7 - п. 10.9. Інструкції, якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції. Якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 10.6 цієї глави. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів. Якщо до банку надійде платіжна вимога / інкасове доручення (розпорядження) за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання згідно з пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

Разом з тим, п.10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги /інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції. До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою / інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

П.12.1. Інструкції передбачено, що органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є органи державної податкової служби.

Відповідно до 12.4. Інструкції стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається. Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

Таким чином, проаналізувавши вказані положення чинного законодавства у системному співвідношенні, суд вважає, що накладенню арешту на кошти на рахунках клієнтів банку - платників податку, що є заходом для забезпечення виконання рішення про стягнення коштів для погашення податкового боргу, передує надходження до банку інкасового доручення, виданого на підставі судового рішення про стягнення заборгованості.

Однак, ДПІ не вжито усіх заходів для погашення заборгованості відповідача та податковий орган передчасно звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності на суму податкового боргу, що призведе до порушення порядку стягнення цих коштів з рахунків платника податків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити частково.

Стягнути з підприємства «ВТОРРЕСУРСИ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30817353) на користь Державного бюджету суму заборгованості у розмірі 2194391, 49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків: р/р № 26005287551, ПАТ «Марфін Банк», МФО 328168 (грн..), № 26060301537158, філія ПАТ ПіБ в м. Одеса, МФО 328135 (грн..), № 26002001030167, АТ «Місто Банк», МФО 328760 (грн., дол.. США), № 26004301537158, філія ПАТ ПіБ в м. Одеса,МФО 328135 (грн., дол.. США); Одеська обл.Ф ПАТ «УСБ» м. Одеса № 26039660049096, МФО 328016 (дол.. США); АТ «Прокредитбанк» № 260030101676, МФО 320984 (грн..), АТ «Укрсиббанк», №№ 26006038517900 (дол.. США, грн..), МФО 351005, АТ «Укрсиббанк», № 26040038517900 (грн..), МФО 351005; Акціонерний банк «Південний» № 26001312211501 (грн), МФО 328209, ПАТ «Укрсоцбанк» № 26007000056593 (грн..), МФО 300023, ПАТ «Мегабанк», Харків, 26009190139 (грн..), МФО 351629, ПАТ «Актабанк», № 26009001300827 (грн., Євро, дол.. США), МФО 307394, з яких по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 83054, 49 грн. на р/р 31113029700008, код платежу 14010100, одержувач - ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011; по податку на прибуток 2111337, 00 грн. на р/р 33112318700008, одержувач - ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 29.09.2015 року.

Суддя Вовченко O.A.