Постанова

від 17.11.2011 по справі 2а/2570/5128/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/5128/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Агро" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

06.10.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмач Агро" (далі - ТОВ "Бахмач Агро") звернулось до суду з адміністративним позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Бахмацька МДПІ). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № НОМЕР_1, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 230266,67 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ "Бахмач Агро" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 4 від 04.02.2011 року з ТОВ «Нафтаторг-К», відповідно до якого позивач у лютому 2011 року придбав у ТОВ «Нафтаторг-К» дизельне пальне на загальну суму 1381600,00 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 230266,67 грн. Виконання вказаного договору позивач підтверджує податковою накладною, видатковими накладними, угодою про зберігання товару, платіжним дорученням, актом приймання-передачі товарів, товарно-транспортними накладними. Позивач вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки, про фіктивність правочину є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сторони договору вчинили всі необхідні дії на його виконання та виконали всі його умови: ТОВ "Бахмач Агро" перерахувало грошові кошти за нафтопродукти на розрахунковий рахунок ТОВ «Нафтаторг-К», а ТОВ «Нафтаторг-К» поставило нафтопродукти, що призводить до настання правових наслідків. До того ж вказані нафтопродукти в подальшому використовувались ТОВ "Бахмач Агро" в своїй господарській діяльності. Таким чином, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був переданий, його оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі. За таких обставин позивач вважає, що ним не було завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 230266,67 грн., а тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № НОМЕР_1.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Бахмацькою МДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "Бахмач Агро" з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за лютий 2011 року при придбанні ТМЦ від постачальника ТОВ «Нафтаторг-К», за результатами якої складено акт перевірки від 29.04.2011 року № 476/23/35173362. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в лютому 2011 року в сумі 230266,67 грн. У зв'язку з цим податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № НОМЕР_1, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 230266,67 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. Представник відповідача вважає, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів укладено без мети настання реальних правових наслідків та не може впливати на формування як податкового кредиту, так і податкового зобов'язання звітного податкового періоду. Також перевіряючими зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність контрагента ТОВ «Нафтаторг-К» здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Нафтаторг-К» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Враховуючи викладене, операції з продажу ТОВ «Нафтаторг-К» паливно-мастильних матеріалів ТОВ "Бахмач Агро" не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже є нікчемними. Тому представник Бахмацької МДПІ вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № НОМЕР_1 прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ТОВ "Бахмач Агро" (ідентифікаційний код-35173362) зареєстровано в якості юридичної особи Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 03.07.2007 року та взято на податковий облік до Бахмацької МДПІ 05.07.2007 року за № 879, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 156263 та довідкою про взяття на облік платника податків від 17.07.2007 року № 395/28-122 (а.с. 56,57 т.1).

ТОВ "Бахмач Агро" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100057033 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 023591 (а.с. 59 т.1).

На підставі наказу начальника Бахмацької МДПІ від 20.04.2011 року № 199 співробітниками Бахмацької МДПІ проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ "Бахмач Агро" з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за лютий 2011 року при придбанні ТМЦ від постачальника ТОВ «Нафтаторг-К», за результатами якої складено акт перевірки від 29.04.2011 року № 476/23/35173362 (а.с. 29-34,84 т. 1).

В акті перевірки від 29.04.2011 року № 476/23/35173362 встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в лютому 2011 року в сумі 230266,67 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за лютий 2011 року встановлено його завищення всього у сумі 230266,67 грн.

За висновками акта перевірки Бахмацькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № НОМЕР_1, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 230266,67 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. (а.с. 42 т.1).

Винесене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ "Бахмач Агро" до ДПА в Чернігівській області та ДПА України (а.с. 43-45, 49-52 т.1).

Рішеннями ДПА в Чернігівській області від 15.07.2011 року № 1331/10/25-020 та ДПА України від 21.09.2011 року № 1397/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 19.05.2011 року № НОМЕР_1, а скарги позивача-без задоволення (а.с. 46-48, 53-55 т.1).

Судом встановлено, що ТОВ "Бахмач Агро" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 4 від 04.02.2011 року з ТОВ «Нафтаторг-К» (код ЄДРПОУ-37052232), відповідно до якого позивач у лютому 2011 року придбав у ТОВ «Нафтаторг-К» дизельне пальне в кількості 176 тон на загальну суму 1381600,00 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 230266,67 грн. (а.с. 9,10 т.1).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 4 від 04.02.2011 року з ТОВ «Нафтаторг-К» позивачем в судовому засіданні доведено наступне.

04.02.2011 року ТОВ "Бахмач Агро" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Нафтаторг-К» згідно умов договору 1381600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3203 (а.с. 14 т.1).

Також 04.02.2011 року було складено податкову накладну № 4 від 04.02.2011 року на суму 1381600,00 грн., в т.ч. 230266,67 грн. ПДВ (а.с. 13 т. 1).

Поставка дизельного пального здійснювалась на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних:

- видаткова накладна від 28.03.2011 року № РН-0000012 (а.с. 15 т.1);

- видаткова накладна від 28.03.2011 року № РН-0000013 (а.с. 16 т.1);

- видаткова накладна від 16.04.2011 року № РН-0000043 (а.с. 17 т.1);

- видаткова накладна від 22.04.2011 року № РН-0000061 (а.с. 18 т.1);

- видаткова накладна від 06.05.2011 року № РН-0000055 (а.с. 19 т.1);

- видаткова накладна від 13.05.2011 року № РН-0000062 (а.с. 20 т.1);

- видаткова накладна від 19.05.2011 року № РН-0000064 (а.с. 21 т.1);

- видаткова накладна від 27.05.2011 року № РН-0000068 (а.с. 22 т.1);

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 16.04.2011 року № 37 (а.с. 26 т.1 );

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 22.04.2011 року № 55 (а.с. 27 т.1);

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 06.05.2011 року № 49 (а.с. 25 т.1 );

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 13.05.2011 року № 56 (а.с. 24 т.1);

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 19.05.2011 року № 58 (а.с. 23 т.1);

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 27.05.2011 року № 62 (а.с. 28 т.1).

Відповідно до угоди про зберігання товару від 28.03.2011 року вказане дизельне пальне в кількості 176000 л було передане на відповідальне зберігання ТОВ «Нафтаторг-К», терміном зберігання з 28.03.2011 року по 28.06.2011 року, про що складено акт приймання-передачі товарів від 28.03.2011 року (а.с. 11,12 т.1).

Факт надання ТОВ «Нафтаторг-К» послуг зберігання дизельного пального підтверджується також актами здачі-прийняття робіт:

- № ОУ-0000001 від 31.03.2011 року (а.с. 119 т.1);

- № ОУ-0000006 від 29.04.2011 року (а.с. 118 т.1);

- № ОУ-0000011 від 30.05.2011 року (а.с. 117 т.1);

- № ОУ-0000016 від 29.06.2011 року (а.с. 116 т.1).

Судом встановлено, що 16.04.2011 року згідно накладної № 43 дизельне пальне в кількості 29830 л було доставлено на ТОВ "Бахмач Агро" (ТТН № 37 від 16.04.2011 року, автомобілем НОМЕР_2, водій ОСОБА_1М.).

Відповідальним за оприбуткування, зберігання та відпуском вказаного дизельного пального являється ОСОБА_2, що підтверджується наказом № 6/2 від 01.03.2011 року «Про доплату за виконання обов'язків» (а.с. 127 т.1).

На підтвердження повноважень ОСОБА_2 є факт існування виписаних довіреностей для отримання товару у ТОВ „Нафтаторг-К", про що свідчить копія витягу Журналу реєстрації довіреностей, який ведеться на ТОВ "Бахмач Агро" (а.с. 122-126 т. 1).

Переміщення дизельного пального зі складу ТОВ «Нафтаторг-К» на склад ТОВ "Бахмач Агро" (згідно плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій) підтверджується Карточкою рахунку 203 (а.с. 120-121 т. 1).

Також на момент вчинення оспорюваного правочину ТОВ «Нафтаторг-К» при поставці пального ТОВ "Бахмач Агро" були надані як доказ відповідної якості товару сертифікат відповідності серії ДІ на паливо дизельне підвищеної якості та НОМЕР_3 на паливо дизельне підвищеної якості (а.с. 107,108 т.1).

Конотопська МДПІ Сумської області до Бахмацької МДПІ листом від 12.04.2011 року № 5349/7/23-5/16 надіслала акт від 12.04.2011 року № 138/23-2/37052232 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Нафтаторг-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2011 року (а.с. 87-92 т. 1).

У вищезазначеному акті перевірки зазначено про відпрацювання відділом податкової міліції Конотопської МДПІ підприємства - «транзитера» ТОВ „Нафтаторг-К" та повідомлено, що було опитано директора цього товариства гр. ОСОБА_3, який пояснив, що ТОВ „Нафтаторг-К" орендує офісне приміщення за адресою: м. Конотоп, вул. Клубна, 95а та ємкості для зберігання ПММ за адресою: м. Конотоп, вул. Сумська, 16. Основним постачальником ПММ є ТОВ „Бахмач Нафтосервіс". Під час придбання ПММ доставка здійснювалась автотранспортом постачальника в адресу ТОВ „Бахмач-Агро". Товарно-транспортні накладні на перевезення ПММ у ТОВ „Нафтаторг-К" відсутні (а.с. 182-184 т.1).

Проте, факт постачання ПММ від ТОВ „Бахмач Нафтосервіс" до ТОВ „Нафтаторг-К" підтверджується наявними в матеріалах справи договором поставки, податковою накладною, видатковими накладними, рахунком-фактурою, платіжним дорученням (а.с. 185-189 т. 1).

Також необхідно зазначити, що дизельне пальне, придбане у ТОВ „Нафтаторг-К", в подальшому використовувалось ТОВ "Бахмач Агро" в господарській діяльності, що підтверджується заправочними відомостями та подорожніми листами (а.с. 128-134, 135-180 т. 1, 1-250 т.2, 1-253 т.3, 1-250 т.4, 1-201 т.5).

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача - ТОВ „Нафтаторг-К" (код ЄДРПОУ-37052232) було зареєстровано як юридична особа та платник податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 184625, довідкою про взяття на облік платника податків від 02.12.2010 року № 3889, свідоцтвом № 100313803 НБ № 120145 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 104,105,106 т. 1).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 4 від 04.02.2011 року з ТОВ «Нафтаторг-К» був укладений позивачем з метою отримання продукції (нафтопродуктів) для її подальшого використання.

Згідно із п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаного правочину з отримання позивачем нафтопродуктів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи наявність у позивача видаткових накладних, податкової накладної, актів здачі-прийняття робіт та платіжних документів щодо оплати нафтопродуктів на користь контрагента, висновок про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в лютому 2011 року в сумі 230266,67 грн. є безпідставним, а винесення податкового повідомлення рішення від 19.05.2011 року № НОМЕР_1, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 230266,67 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. неправомірним.

Крім того, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453 внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом введення статті 2442, якою встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, постановою Верховного Суду України від 09.11.2010 року в повній мірі підтверджується правова позиція викладена вище по даній категорії справ (http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/13485853).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Бахмацькою МДПІ не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Агро" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 19.05.2011 року № НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.