Постанова

від 21.07.2010 по справі 4-278/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №4-278/10

Провадження № 4-278

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2010 року суддя Київського районного суду м. Полтави Яковенко Н.Л., розглянувши подання начальника УПМ ДПА у Полтавській області ОСОБА_1 про розкриття банківської таємниці, -

В С Т А Н О В И В:

Начальник управління податкової міліції ДПА у Полтавській області ОСОБА_1, посилаючись на норми ст. 97 КПК України, Законів України «Про банки та банківську діяльність», «Про державну податкову службу в Україні», «Про міліцію», 21 липня 2010 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з поданням про розкриття банківської таємниці.

В поданні посилався на те, що в провадженні управління податкової міліції ДПА у Полтавській області знаходяться матеріали перевірки узагальнених матеріалів Державного комітету фінансового моніторингу України № 0365/2010/дск, стосовно фінансових операцій, проведених директором ПП «Абіком» (м. Полтава, код 33190564) ОСОБА_2, які могли бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Вказував, що відповідно до інформації Держфінмоніторингу України, на рахунки підприємства в період з 01.02.2010 року по 18.05.2010 року надійшли грошові кошти в сумі 11,49 млн. грн., які зняті готівкою, хоча підприємство звітувало про відсутність діяльності.

В поданому до суду поданні просив суд надати дозвіл щодо розкриття для управління податкової міліції ДПА у Полтавській області банківської таємниці відносно руху коштів по рахункам ПП «Абіком», відкритих в АБ «Діамантбанк», в Полтавському ГРУ ПАТ «Приватбанк», в АТ «ОТП Банк».

Розглянувши матеріали подання, приходжу до наступного висновку.

Як вбачається з поданого до суду подання, розкриття банківської таємниці пов’язано з вирішенням питання про порушення органами досудового слідства кримінальної справи в порядку ст. 97 КПК України, отже, подання слід розглядати в порядку, встановленому КПК України, зокрема, статтями 14-1, 66, 97, 177, 178 КПК України.

Згідно зі ст. 66 КПК України особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, що перебувають в їх провадженні, вправі вимагати від банків інформацію, яка мітить банківську таємницю у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Відповідно до ст. 60 Закону від 7 грудня 2000 р. N 2121-III "Про банки та банківську діяльність" відомості про стан рахунка клієнтів є банківською таємницею .

Постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 р. N 267 затверджено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, розділом 3 якої визначено Порядок та межі розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю.

Так, п. 3.2 зазначеного розділу встановлено, що банки зобов'язані виконувати письмові вимоги судів загальної юрисдикції, а також ухвалені ними рішення (постанови) про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, встановленому законодавством України .

На письмову вимогу суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, або за рішенням (постановою) суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному вимогою або рішенням (постановою) суду.

Пунктом 4 Правилам зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою правління національного Банку України від 14 липня 2006 року № 267, передбачено, що виїмка документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, проводиться лише за вмотивованою постановою судді та в порядку і з дотриманням вимог глави 16 Кримінально-процесуального кодексу України .

Тобто, за вимогами чинного законодавства, рішення (постанова) суду щодо розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, за заявою (поданням) органів дізнання чи досудового слідства, які пов’язані з проведенням оперативно-розшукової діяльності, має ухвалюватися з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Як вбачається з матеріалів подання, кримінальна справа станом на час звернення до суду, не порушена, тому у суду відсутні будь-які правові підстави для надання дозволу щодо розкриття зазначеної в поданні банківської таємниці в порядку, що регулюється ст. ст. 177, 178 КПК України.

Тому подання начальника управління податкової міліції ДПА у Полтавській області про розкриття банківської таємниці не підлягає задоволенню.

Судом також враховується, що органи державної податкової служби мають право отримати будь-яку інформацію, віднесену Законом до банківської таємниці на підставі пункту 1 (з дозволу власника цієї інформації) ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тобто, за відсутності судового рішення (постанови).

Органи державної податкової служби надані їм Законом України «Про банки і банківську діяльність» повноваження не використали.

Керуючись ст. ст. 14-1, 177, 178 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання начальника УПМ ДПА у Полтавській області ОСОБА_1 про розкриття банківської таємниці відмовити.

Суддя Київського районного суду

м. Полтави Н.Л.Яковенко