Постанова

від 02.10.2015 по справі 235/8341/15-а

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.10.2015

Провадження 2-а/235/630/15

Справа 235/8341/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2015 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Ярмаченко В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Луценко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій щодо припинення виплати пенсії неправомірними, зобов'язання провести виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій щодо припинення виплати пенсії неправомірними, зобов'язання провести виплату пенсії, зазначивши, що з листопада 2014 року він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Але з квітня 2015 року відповідач не виплачує йому призначену пенсію.

За даним фактом він звернувся з заявою до відповідача. 01.09.2015 року отримав відповідь, в якій було зазначено, що згідно Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УШ з 1 квітня 2015 року не виплачуються пенсії в період роботи на посадах, що даються право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

На підставі даних СПОВ щодо пенсіонерів, які працюють на спец посадах, з квітня 2015 року йому припинено виплату пенсії за віком.

Позивач вважає відмову відповідача у виплату йому пенсії незаконною, оскільки зазначені дії є порушенням як норм чинного законодавство України, так ї міжнародних договорів, виконання яких взяла на себе України, та просив визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати йому пенсії з 01 квітня 2015 року по зобов'язати відповідача провести виплату пенсії з 01 квітня 2015 року по вересень 2015 року включно.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні, надав суду заперечення, згідно яким відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УШ з 1 квітня 2015 року не виплачуються пенсії в період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Констутуцією України та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів

України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 являється пенсіонером (а.с. 9), з листопада 2014 року згідно розпорядженню № 3690 від 15.10.2014 року він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі як переселенець з зони АТО та отримував пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1) згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 22-24).

Пенсія виплачувалась позивачу за матеріалами електронної пенсійної справи, в якій зазначена ознака роботи - «працює».

Позивач ОСОБА_3 дійсно працює з 14.02.2015 року на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Маріуполь-спеціалізований» Донецької митниці ДФС, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Адмірала Луніна, 1, в митних органах працює з 04.09.1995 року (а.с. 7).

На підставі даних СПОВ щодо пенсіонерів, які працюють на спецпосадах, з квітня 2015 року позивачу припинену виплату пенсії за віком. Відомості про наявність спец стажу надані Східною митницею Міндоходів (ЄДРПОУ 38707487) (а.с. 8).

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ з 1 квітня 2015 року не виплачуються пенсії в період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.

За таких обставин відсутні підстави, передбачені чинним законодавством, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ч. 2 ст. 11, ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій щодо припинення виплати пенсії неправомірними, зобов'язання провести виплату пенсії відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 02 жовтня 2015 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 07 жовтня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя