Рішення

від 24.09.2015 по справі 904/7028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.15р. Справа № 904/7028/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбурмашінвест", м. Стрий, Львівська область

до Публічного акціонерного товариства "Завод засобів механізації аеропортів", м. Дніпропетровськ

про стягнення 147160 грн 65 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №25 від 01.07.2015;

від відповідача: юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність №382-02 від 17.09.2015.

СУТЬ СПОРУ:

06.08.2015 позивач - Товариство з обмеженною відповідальністю "Західбурмашінвест" (далі - ТОВ "Західбурмашінвест") звернувся з позовною заявою від 13.07.2015) до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Завод засобів механізації аеропортів" (далі - ПАТ "ЗЗМА") з вимогами про:

стягнення заборгованості у сумі 44000,00 грн, пені у сумі 20739,06 грн, 3% річних у сумі 2043,29 грн та інфляційних нарахувань у сумі 33000,20 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації , укладеного між сторонами 25.07.2012;

стягнення заборгованості у сумі 24256,02 грн, пені у сумі 8824,55 грн, 3% річних у сумі 657,90 грн та інфляційних нарахувань у сумі 13639,63 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 01/2, укладеного між сторонами 17.02.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2015 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.08.2015.

20.08.2015 представник позивача надав розрахунок пені за двома договорами у відповідності до вимог ст.232 ГК України. Таким чином пеня за договором № 03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 складає 3352,44 грн, а за договором поставки № 01/02 від 17.02.2014 - 4487,36 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 20.08.2015 на 17.09.2015 та у судовому засіданні 17.09.2015 оголошено перерву до 23.09.2015.

17.09.2015 відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги частково, посилаючись на норми чинного законодавства він заявив про застосування строку позовної давності до пені.

23.09.2015 доповнив відзив запереченням щодо стягнення з нього штрафних санкцій, в частині пені, з урахуванням ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України нарахованих за договором №03/07 від 25.07.2012 пені у сумі 3352,44 грн за період з 20.12.2013 по 20.6.2014 та за договором № 01/02 від 17.02.2014 пені у сумі 4487,36 за період з 12.08.2014 по 12.02.2015, у якому посилається на сплив строку позовної давності за договором № 03/07 від 25.07.2012 щодо нарахування пені та не визнав її, а за договором № 01/02 від 17.02.2014 визнав пеню лише у сумі 3415,26 грн привівши власний розрахунок.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012 між Публічним акціонерним товариством "Завод засобів механізації аеропортів" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбурмашінвест" (далі - виконавець) було укладено договір №03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації.

Відповідно до умов п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовлення конструкторсько-технічної документації (КТД) на установку для освоєння, ремонту та буріння нафтових і газових свердловин. Пунктами 1.2, 1.3. договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати технічні, економічні та інші вимоги до конструкторсько-технічної документації на установку для освоєння, ремонту та буріння нафтових і газових свердловин та підставі технічних умов, які є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1), а також в строки, погоджені календарним планом виконання КТД (додаток №2). Замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та сплатити виконанні роботи на умовах передбачених даним договором.

Пунктом 2.1. сторони домовились, що вартість робіт по даному договору складає 300 000 (триста тисяч ) грн. в т.ч. ПДВ. Відповідно до п. 2.3. цього договору оплата за виконані об'єми робіт проводиться поетапно за фактом виконання робіт, у відповідності до календарного плату, затвердженому сторонами, на підставі рахунків - фактур та актів приймання - передачі виконаних робіт, по кожному етапу, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Сторони належним чином виконували прийняті на себе умови договору.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачеві послуги за договором №03/07 від 25.07.2012 на загальну суму 136400 грн, що підтверджується актами прийняття-передачі робіт:

31.10.2012 на суму 54166,67 грн в т.ч. ПДВ;

З 1.10.2012 на суму 5500 грн в т.ч. ПДВ;

03.12.2012 на суму 58800 грн в т.ч. ПДВ;

03.01.2013 на суму 6000 грн в т.ч. ПДВ.

Відповідачем сплачено позивачу грошові кошти у сумі 71600 грн, відповідно до банківських виписок від 07.11.2012 та 19.11.2012.

Таким чином у відповідача перед позивачем станом на 28.02.2013 виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 64800 грн про що сторонами 14.03.2013 підписано відповідний акт звірки взаєморозрахунків.

У погашення боргу відповідачем було частково сплачено заборгованість, а саме у розмірі 20800 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.10.2013 на суму 2500 грн, 21.11.2013 - на суму 4300 грн, 05.08.2013 - на суму 6000 грн, 16.10.2013 - на суму 6000 грн, 19.12.2013 - на суму 2000 грн (а.с. 27-29)

Станом на 20.12.2013 заборгованість відповідача перед позивачем за договором №03/07 від 25.07.2012 склала 44000 грн.

17.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбурмашінвест" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Завод засобів механізації аеропортів" (далі - покупець) було укладено договір поставки №01/02, відповідно до умов п.1.1 якого постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити у власність покупця в обумовлені в цьому договорі строки товар, згідно з Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даною договору, а покупець зобов'язався прийняти даний товар та оплатити його.

У розділі 2 договору сторони домовились, що загальна сума цього договору визначається вартістю всього поставленого товару в його період дії: ціни окремих позицій вказані у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата за даним договором зазначається у Специфікаціях і здійснюється в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

17.02.2014 сторонами підписано Специфікацію №1 до договору поставки №01/02 від 17.02.2014, відповідно до якої сторони дійшли згоди про вартість товару, що поставляється та складає 60640,04 грн в т.ч. ПДВ.

Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони домовились, що покупець (відповідач) здійснює передоплату в розмірі 60% від вартості партії товару. Остаточний розрахунок 40% здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару (або видаткової накладної) але не пізніше 20 (двадцяти) днів від дати відвантаження (дати в товарно-транспортній накладній).

Відповідачем 22.05.2014 було сплачено 36384,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням №640 від 22.05.2014.

22.07.2014 відповідно до видаткової накладної №ЗН-0000006 позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 60640,04 грн, відповідно до номенклатури та підписаної сторонами Специфікації. Факт отримання відповідачем товару також підтверджується довіреністю від 17.07.2014 №254 виданою Публічним акціонерним товариством "Завод засобів механізації аеропортів" на ім'я ОСОБА_3 на отримання відповідного товару.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором поставки №01/02 від 17.02.2014 та не сплатив позивачу у строк до 12.08.2014 грошових коштів за отриманий товар, в наслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 24256,02 грн.

Не виконання відповідачем своїх зобов'язань по вищевказаним договорами призвело до звернення позивача до суду з цим позовом за стягненням заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №01/02 від 17.02.2014 є договором поставки, а договір №03/07 від 25.07.2012 договором купівлі-продажу, до яких слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт поставки продукції відповідачу підтверджений матеріалами справи і останнім не заперечений.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №01/02 від 17.02.2014 та за договором №03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

У зв'язку з порушенням прийнятого на себе зобов'язання, позивач нарахував відповідачу пеню за договором №03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 за період з 20.12.2013 по 20.06.2014 у сумі 3352,44 грн та за договором поставки № 01/02 від 17.02.2014 за період з 12.08.2014 по 12.02.2015 у сумі 4487,36 грн.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені у зазначених сумах за цими договорами, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачені двома договорами строки оплату продукції не здійснив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірними договорами відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.2 договору № 03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 сторони передбачили, що за кожен день прострочки платежу або відставання від графіка виконання робіт і несвоєчасного виправлення зауважень, виправлений КТД винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 % від суми договору, але не більше 3% в місяць.

Як вбачається з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви пеня нараховувалась на загальну суму боргу за період, що перевищує 6 місяців.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Срок, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права щодо стягнення неустойки (штрафа, пені) визначається п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та складає 1 рік.

Відповідач враховуючи діюче законодавство та наданий до суду розрахунок пені за договором №03/07 від 25.07.2012 заявив, що пеня нарахована за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано з 20.12.2013 по 20.06.2014, тобто поза межами строків позовної давності, оскільки строк позовної давності за стягненням цієї суми закінчився 20.06.2015, а позовна заява датована 13.07.2015.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача, а тому вважає, що пеня за договором № 03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 в сумі 3352,44 грн не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 8.3 договору поставки № 01/02 від 17.02.2014, сторонами узгоджено, що у разі прострочення остаточного розрахунку за товар проти встановленого в цьому договорі строку покупець сплачує постачальнику пеню, обчислювану від вартості несплаченої в строк суми у розмірі 0,1% за кожен минулись день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який сплачується пеня.

Відповідач не погодившись з розрахунком позивача на суму пені 4487,36 грн за договором поставки №01/02 від 17.02.2014 надав до суду власний її розрахунок, за яким за період з 12.08.2014 по 12.02.2015 сума пені складає у загальному розмірі 3415,26 грн.

Перевіривши розрахунки сторін щодо нарахування пені, суд вважає належним наступний розрахунок пені:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУПодвійна облікова ставкаПеня 12.08.14 12.11.14 93 24256,02 12,50% 25,0% 1545,08 13.11.14 05.02.15 85 24256,02 14,0% 28,0% 1581,63 06.02.15 12.02.15 7 24256,02 19,5% 39,0% 181,42 Всього 3308,13 грн Таким чином, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, є пеня в розмірі 3308,13 грн, в іншій частині слід відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за двома договорами, тому позивач у зв'язку з їх невиконанням у визначений термін, нарахував відповідачу:

- за договором №03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 інфляційних нарахувань за період з січня 2014 по травень 2015 в сумі 33000,20 грн та 3% річних за період з 20.12.2013 по 07.07.2015 в сумі 2043,29 грн.

- за договором поставки № 01/02 від 17.02.2014 інфляційних нарахувань за період з серпня 2014 по травень 2015 в сумі 13639,63 грн та 3% річних за період з 12.08.2014 по 07.07.2015 в сумі 657,90 грн.

Дослідивши розрахунки позивача стосовно пені та 3% річних за двома договорами, суд дійшов висновку, що вони обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, враховуючи матеріали справи позов підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення заборгованість за договором №03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 у сумі 44000,00 грн, інфляційних нарахувань в сумі 33000,20 грн та 3% річних в сумі 2043,29 грн та заборгованості за договором поставки № 01/02 від 17.02.2014 у сумі 24256,02 грн, пені в сумі 3308,13 грн, інфляційних нарахувань в сумі 13639,63 грн та 3% річних в сумі 657,90 грн, в решті позову слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 2418,10 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 627, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 216, 222, 230, 232, 265 Господарського кодексу України та ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбурмашінвест" до Публічного акціонерного товариства "Завод засобів механізації аеропортів" про стягнення 147160 грн 65 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод засобів механізації аеропортів", вул. Винокурова, б.3, м. Дніпропетровськ, код 01128481, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбурмашінвест", вул. Бандери, 47/6 м. Стрий, Львівська область, код 37792084, - заборгованість за договором №03/07 на виготовлення конструкторсько-технічної документації від 25.07.2012 у сумі 44000,00 грн, інфляційних нарахувань в сумі 33000,20 грн та 3% річних в сумі 2043,29 грн та заборгованості за договором поставки № 01/02 від 17.02.2014 у сумі 24256,02 грн, пені в сумі 3308,13 грн, інфляційних нарахувань в сумі 13639,63 грн та 3% річних в сумі 657,90 грн, судовий збір у сумі 2418,10 грн, про що видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.09.2015.

Суддя В.Д. Воронько