Рішення

від 21.09.2015 по справі 904/5866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.15р. Справа № 904/5866/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, вул.Орджонікідзе, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Інтехсервіс", 50034, вул.Аглобудівська, 6а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 217019,42 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 01.07.2015 року за № 14-219юр

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 20.08.2015 року за № 2-15-ДВ

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Інтехсервіс" про стягнення санкцій за прострочення поставки продукції в сумі 394 606,82 грн., судового збору.

Позивачем 07.09.2015 року подано до суду заяву від 02.09.2015 року № 141-3/375 юр про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача неустойки у сумі 217 019,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов контракту від 29.10.2013 року за № 3916 в частині своєчасної поставки обумовленого товару.

Відповідач позовні вимоги визнає частково (відзив на позовну заяву від 21.08.2015 року за № 155-15-П) посилаючись на те, що:

- позивач помилково посилається на відсутність поставки товару, однак, відповідно до акту звірки та видаткових накладних відповідачем поставлено позивачу обумовлені договором товари;

- позивач, в порушення п. 3.3 договору, зазначає датою поставки дату прибуткового ордеру, однак, фактично датою поставки є дата видаткової накладної;

- на момент підписання додаткової угоди строки, вказані у замовлення на поставку - сплинули, нові строки не встановлені сторонами, тобто здійснення відповідачем поставок в межах строку дії договору до 31.12.2015 року є правомірним, а порушення строків поставки не відбулось в зв'язку з чим нарахування неустойки є безпідставним;

- нарахування неустойки згідно п. 7.1 договору у розмірі 0,3% за кожний день прострочення поставки суперечить ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.

Також відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК "Інтехсервіс", як продавцем, укладено контракт № 3916 за умовами п. 1.1 якого продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікації(ій), узгодженої(их) до контракту, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного контракту.

Загальна вартість продукції за контрактом складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по всім специфікаціям до даного контракту (п. 2.1 контракту).

Ціна продукції, що поставляється покупцю, контрактна і вказується для кожної позиції в специфікації(ях), що є невід’ємною частиною контракту (п. 2.2 контракту).

Відповідно до п. 3.2 контракту поставка продукції продавцем здійснюється у строки, зазначені у відповідній(них) специфікації(ях), але тільки після надання покупцем письмового замовлення.

Датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від продавця до покупця (перевізника) згідно умов поставки, узгоджених у відповідній(них) специфікації(ціях), зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній, залізничній накладній, кур’єрської служби) (п. 3.3 контракту).

Поставка вважається виконаною продавцем за умови точної відповідності поставленої продукції заявці покупця по строкам, номенклатурі і обсягу, після надання продавцем всіх супроводжувальних документів, зазначених у п. 3.6 (п. 3.4 контракту).

За приписами п. 7.1, п. 7.2 контракту у випадку прострочення поставки продукції проти строків, обумовлених у контракті, продавець оплачує покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції. У випадку прострочення поставки продукції продавцем в повному обсязі або частково більше, ніж на один календарний місяць і при відсутності взаємної угоди про зміну строків поставки, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такої продукції та придбати її в кількості і номенклатурі, у відношенні якої мало місце прострочення поставки, у будь-якого іншого продавця, а також стягнути з продавця заздалегідь визначені сторонами збитки в розмірі 10% вартості відповідної продукції. Збитки за цим пунктом сплачуються продавцем понад неустойку, передбачену п. 7.1 контракту.

Даний контракт вступає в дію з 24.10.2013 року і діє до 31.12.2015 року або до належного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним контрактом, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше (п. 1 додаткової угоди № 1 від 02.12.2014 року до контракту № 3916 від 29.10.2013 року).

Відповідно до замовлень на поставку № НОМЕР_1 від 23.01.2014 року, № НОМЕР_2 від 11.03.2014 року строк поставки товару - 150 календарних днів з дати подання заявки, а згідно замовлень на поставку № НОМЕР_3 від 16.05.2014 року, № НОМЕР_4 від 23.05.2014 року строк поставки товару - 120 календарних днів з дати подання заявки (а. с. 30, 40, 44, 48), тобто:

- за замовленням на поставку № НОМЕР_1 від 23.01.2014 року відповідач повинен був поставити товар 23.07.2014 року,

- за замовленням на поставку № НОМЕР_2 від 11.03.2014 року відповідач повинен був поставити товар 27.07.2014 року,

- за замовленням на поставку № НОМЕР_3 від 16.05.2014 року відповідач повинен був поставити товар 10.11.2014 року,

- за замовленням на поставку № НОМЕР_4 від 23.05.2014 року відповідач повинен був поставити товар 18.11.2014 року.

Як встановлено судом, в порушення прийнятих на себе за контрактом зобов’язань відповідач частково поставив обумовлену продукцію та з порушенням строків, передбачених контрактом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 217019,42 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають (пеня в сумі 181232,98 грн. + збитки 10% в сумі 35786,44 грн.) згідно наступного розрахунку:

- замовлення № НОМЕР_1 від 23.01.2014 року пеня розрахована з 24.07.2014 року до 31.08.2014 року з суми 33820,00 грн., з 24.07.2014 року до 02.10.2014 року з суми 13300,00 грн., з 24.07.2014 року до 12.10.2014 року з суми 11400,00 грн.; збитки 10% розраховані з суми 29640,00 грн.;

- замовлення № НОМЕР_2 від 11.03.2014 року пеня розрахована з 13.07.2014 року до 07.09.2014 року з суми 10000,00 грн.; збитки 10% розраховані з суми 1200,00 грн.;

- замовлення № НОМЕР_3 від 16.05.2014 року пеня розрахована з 11.11.2014 року до 17.06.2015 року з суми 9170,00 грн., з 11.11.2014 року до 17.12.2014 року з суми 5700,00 грн.; збитки 10% розраховані з суми 129168,00 грн.;

- замовлення № НОМЕР_4 від 23.05.2014 року пеня розрахована з 11.11.2014 року до 17.06.2015 року з суми 9170,00 грн., з 11.11.2014 року до 17.12.2014 року з суми 5700,00 грн.; збитки 10% розраховані з суми 129168,00 грн.

Відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено наступне: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідачем 21.09.2015 року подано до суду заяву від 17.09.2015 року за № 173-12-П про зменшення розміру неустойки та розстрочення виконання рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами щомісячно та зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, на розсуд суду.

Заява обґрунтована наступним: 14.04.2014 року розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької області, де на той час розташовувались основні виробничі активи відповідача, що підтверджується указом Президента України від 14.04.2014 року за № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"". Поставка продукції відповідачем позивачу здійснювалось протягом 2014 року, хоч і з невеликими затримками у надзвичайно важких умовах для відповідача, що підтверджується видатковими накладними й не заперечується позивачем. Крім того, відповідач сповіщав позивача про виникнення обставин, які перешкоджають своєчасному виконанню сторонами своїх зобов'язань.

Стосовно даного питання господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Як встановлено судом, 14.04.2014 року розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької області, де на той час розташовувались основні виробничі активи відповідача, що підтверджується указом Президента України від 14.04.2014 року за № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"".

Факт знаходження відповідача у 2014 році на території м. Донецька підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 815450 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 21064316 від 25.08.2015 року.

Враховуючи, що відповідач не мав можливості передбачити й не міг вплинути на акти тероризму та військової дії на території Донецької області, які мали місце у 2014 році та продовжуються зараз на території м. Донецька, суд приходить до висновку про наявність обставин непероборної сили (надзвичайними обставинами).

Крім того, як встановлено в судових засіданнях відповідач надсилав позивачу листи з повідомленням про наявність обставин, які перешкоджають виконанню відповідачем своїх зобов'язань за контрактом у листах № 337-14-П від 26.11.2014 року, № 354-14-п від 22.12.2014 року, отримання яких підтверджено позивачем (пояснення позивача від 21.09.2015 року).

Отже, з урахуванням всіх обставин у їх сукупності, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін адекватним буде зменшення суми пені на 20%, тому вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає задоволенню частково у сумі 36246,61 грн. (181233,03 грн. - 20%).

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

При цьому суд зважає на приписи п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 551, 599, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Інтехсервіс" (50034, м. Кривий Ріг, вул. Аглобудівська, 6а, п/р 260101051801688 в філії КБ "Приватбанк", МФО 335496, код ЄДРПОУ 35319005) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, р/р 26008200354222 у АКБ "Сітібанк (Україна)", МФО 300584, код ЄДРПОУ 24432974) 144 986 (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. - пені, 35788 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 44 коп. - збитків 10%, 4340 (чотири тисячі триста сорок) грн. 39 коп. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 28.09.2015 року.

Суддя С.П.Панна