Рішення

від 08.09.2015 по справі 908/4634/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/111/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015 Справа № 908/4634/15

За позовом Концерн В«Міські теплові мережіВ» , м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«КОНДОР 97В» , м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 26/20-19 від 05.01.2015р.

від відповідача: не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми 5528грн. 60коп. заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 102150 від 01.10.2019р., яка складається з 3824грн. 97 коп. основного боргу, 406грн. 11коп. пені, 83грн. 82коп. 3% річних, 1213грн.70коп. інфляційних витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається ст.ст. 11, 15, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 102150 від 01.10.2019р. Позивач вказує на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманих послуг позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права та стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням штрафних санкцій, суми 3% річних та індексу інфляції.

Ухвалою суду від 19.08.2015р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 08.09.2015р.

Ухвала суду про порушення провадження по справі була направлена в установленому законом порядку і в належний строк та на адреси сторін, зазначені в позовній заяві.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013 .

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 08.09.2015р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном „Міські теплові мережі" в особі директора філії Концерну „МТМ" Ленінського району (надалі - позивач, теплопостачальна організація) та ПП "КОНДОР 97" (надалі - відповідач, споживач) укладено договір №102150 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009 року (надалі договір) .

Згідно п. 1.1. договору, позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Позивач, в період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року, з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, відпустив відповідачу теплову енергію на суму 3824,97 грн.

Теплова енергія відпускалась на викуплене нежитлове приміщення літера А-5 для розміщення офісу за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 3.

В порушення положень закону, правил та договору відповідач не здійснював оплати за спожиту теплову енергію в спірному періоді.

Заборгованість відповідача за спірні періоди складає 3824,97 грн.

Згідно з п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем, згідно п. 6.3. договору є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно п. 6.7. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул.Щаслива, буд. 2-А, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії.

Відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором. Позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача додаються).

Споживач, згідно п. 6.7.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. договору).

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання -передачі теплової енергії, на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірні періоди не повернув.

Позивачем були зроблені помітки на актах, згідно п. 6.7.2 договору. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Крім того, п. 3.2.26. договору передбачено, що споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно вимог закону серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 3.2.6. договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

На підставі п. 6.4. договору, споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На момент розгляду спору по суті, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 3824 грн. 97 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України - підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2.8. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію, відповідно до терміну, встановленого у пункті п. 6.4. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладеного відповідачу була нарахована пеня у розмірі 406грн. 11 коп.

Судом перевірено наданий суду розрахунок та встановлено, що заявлений позивачем розмір пені підлягає частковому задоволенню в сумі 402 грн. 52 коп.

В решті представленої до стягнення суми пені слід відмовити, як пред'явленій з порушенням вимог діючого законодавства.

Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 83 грн. 82 коп. та суму індексу інфляції в сумі 1213 грн. 70 коп.

Перевіривши надані суду розрахунки, судом встановлено, що сума трьох відсотків річних, за пред'явлений період, складає 83 грн. 52коп., є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В решті пред'явленої до стягнення суми 3% річних слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.

При перевірці розрахунку суми індексу інфляції судом встановлено, що сума індексу інфляції, за зазначений період є більш ніж пред'явлена позивачем до стягнення, тому задоволенню підлягає сума індексу інфляції, що пред'явлена позивачем в розмірі 1213грн. 70коп.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 267, 625 ЦК України, ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну В«Міські теплові мережіВ» до ОСОБА_1 підприємства В«КОНДОР 97В» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «КОНДОР 97», 69121, м. Запоріжжя, вул.Заозерна, 29 А (р/р 26004089301 у АТ «Мета банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 24518345) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району на п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 3824,97 грн. (три тисячі вісімсот двадцять чотири грн. 97 коп.);

Стягнути ОСОБА_1 підприємства «КОНДОР 97», 69121, м. Запоріжжя, вул.Заозерна, 29 А (р/р 26004089301 у АТ «Мета банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 24518345) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району на п/р №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 402 (чотириста дві) грн. 52 коп. пені, 83 (вісімдесят три) грн. 52 коп. 3% річних, 1213 (одна двісті тринадцять) грн. 70коп. суми індексу інфляції, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України .

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет