Рішення

від 24.09.2015 по справі 909/866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р. Справа № 909/866/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк Олександри Вікторівни,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українські макарони-Львів", вул.Городоцька, буд.367-А, м.Львів, 79040

до відповідача: Приватного підприємства "АНВІК", вул.Ю.Целевича,20, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 26412 грн 60 коп заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - ТОВ "Торговий дім Українські макарони - Львів": ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 14.08.15);

від відповідача - ПП "АНВІК": представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ: ТОВ "Торговий дім Українські макарони - Львів" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПП "АНВІК" про стягнення 26412 грн 60 коп заборгованості.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.15 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17.08.15.

В судовому засіданні 17.08.15 оголошена перерва до 19.08.15, про що сторони повідомлені під розписку.

Ухвалою від 19.08.15 в порядку ст.77 ГПК України відкладено розгляд справи на 24.09.15 та зобов'язано відповідача надати суду документально-обґрунтований відзив на позов і докази в спростування заявлених вимог та витребувано від АТ "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку докази щодо надходження, зарахування та відправлення платежу ПП "АНВІК" (відповідача) на рахунок ТОВ "Торговий дім Українські макарони - Львів"( позивача).

На виконання вимог суду від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" 07.09.15 до суду поступила лист №183-БТ від 03.09.15 з інформацією щодо надходження, зарахування зарахування та відправлення платежу згідно платіжного доручення №77 від 26.12.14 на суму 26412 грн 60 коп на рахунок №26009300002095, відкритий в АТ "Златобанк", що належить ТОВ "Торговий дім "Українські макарони-Львів", до якого додано копію заяви позивача про закриття поточного рахунку в даному банку від 17.12.14, копію електронного повідомлення - відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунку №26009300002095 від 19.12.14, копію платіжного доручення №77 від 26.12.14 та копію меморіального ордеру №889632 від 13.02.15 про повернення ПП "АНВІК" помилково перерахованої суми на закритий рахунок №26009300002095 отримувача - ТОВ "Торговий дім "Українські макарони-Львів".

Представник відповідача - ПП "АНВІК" в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, проте, матеріали справи містять клопотання відповідача (вх.№14513/15 від 14.09.15) про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що 24.09.15 представник прийматиме участь в справі, яка розглядається в Львівському апеляційному адміністративному суді.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив, посилаючись на те, що клопотання відповідача є безпідставне та необгрунтоване, спрямоване на затягування розгляду судового спору.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки ПП "АНВІК" не позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Відповідач не довів суду неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору по суті.

В судовому засіданні 24.09.15 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1101ІФ від 06.01.11, на підставі якого відповідачу відпущено товар згідно видаткової накладної №13966 від 19.12.14 заборгованість відповідача перед позивачем становить 26412 грн 60 коп. Представник позивача зазначає, що відповідач безпідставно здійснив 26.12.14 оплату отриманого товару на рахунок позивача в АТ "Златобанк", оскільки, в договорі №1101ІФ від 06.01.11 та видатковій накладній №13966 від 19.12.14 зазначено інші платіжні реквізити позивача на які слід було здійснювати перерахунок суми боргу за отриманий товар. Кошти не були зараховані на вказаний рахунок АТ "Златобанк", оскільки він був закритий позивачем 18.12.14, тобто до здійснення поставки товару відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.43 ГПК України, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.01.11 між ТОВ "Торговий Дім" Українські макарони-Львів" в особі директора ОСОБА_3 (надалі - продавець) та ПП "АНВІК" в особі ОСОБА_4 (надалі - покупець) укладено договір №1101ІФ.

У відповідності до п.1.1 вказаного договору, покупець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався оплатити його і прийняти на умовах даного договору.

Згідно п.2.1. договору, асортимент і кількість товару, який поставляється по даному договору, визначається накладними в момент відвантаження.

Відповідно до п.4.1. ціна товару договірна і встановлюється сторонами на момент кожної окремої поставки, згідно видаткової накладної.

Згідно до п.5.3. договору покупець проводить оплату з відтермінуванням на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання.

Згідно видаткової накладної №13966 від 19.12.14 ТОВ "Торговий Дім" Українські макарони-Львів" поставило ПП "АНВІК" макаронні вироби на загальну суму 26412 грн, які останній не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №20 від 10.07.15 з вимогою про добровільне погашення заборгованості протягом трьох днів. На вказану претензію відповідач надав відповідь №15/07105 від 16.07.15, в якій повідомив про здійснення оплати за платіжним дорученням №77 від 26.12.14 на суму 26412 грн 60 коп.

Позивач стверджує, що кошти на рахунок позивача не надійшли, станом на час розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 26412 грн 60 коп.

До відносин щодо поставки товарів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарський договір є підставою до виникнення господарських зобов'язань (ст.174 Господарського кодексу України).

Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом).

Пунктом 2 ст.614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт здійснення операції передачі певного товару від постачальника до покупця. Для надання видатковій накладній юридичної сили й доказовості вона повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.

Зокрема, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з накладної №13966 від 19.12.14, на яку посилається позивач, вона містить всі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а отже має юридичну силу й доказовість. Тобто, дана накладна підтверджує факт здійснення господарської операції по передачі товару від постачальника до покупця на загальну суму 26412 грн 60 коп.

Судом встановлено, що в укладеному 06.01.11 між ТОВ "Торговий Дім" Українські макарони-Львів" та ПП "АНВІК" договорі №1101ІФ зазначено розрахунковий рахунок позивача №26004000006944 в ПАТ "Фольсбанк", а у видатковій накладній №13966 від 19.12.14, оформленої ТОВ "Торговий Дім" Українські макарони-Львів" та ПП "АНВІК" вказано розрахунковий рахунок постачальника, на який відповідач повинен був перерахувати кошти за отриманий товар - №2600301567820 у баку Відділення №3 у м.Львів Центральної філії ПАТ "Кредобанк".

Проте, з платіжного доручення №77 від 26.12.14 вбачається, що відповідачем здійснено грошовий переказ в сумі 26412 грн 60 коп на рахунок №26009300002095 в АТ "Златобанк", який належав ТОВ "Торговий дім" Українські макарони-Львів".

Як вбачається з листа АТ "Златобанк" №183-БТ від 03.09.15, банком підтверджено факт направлення ПП "Анвік" на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім "Українські макарони-Львів" №26009300002095 грошових коштів в сумі 26412 грн 60 коп за платіжним дорученням №77 від 26.12.14. Однак зазначає, що кошти на вищевказаний рахунок не могли бути зараховані із-за його відсутності, а тому були зараховані на рахунок сум для з"ясування в АТ "Златобанк". Факт закриття рахунку ТОВ "Торговий дім" Українські макарони-Львів" №26009300002095 в АТ "Златобанк" до перерахунку на нього коштів ПП "АНВІК" підтверджується заявою позивача про закриття поточного рахунку в даному банку від 17.12.14, з відміткою банку про закриття рахунку 18.12.14, електронного повідомлення-відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунку Платника податків у контролюючому органі (Форма №П5) до органу державної фіскальної служби про закриття 18.12.14 рахунку позивача №26009300002095.

Немаючи наміру уточнювати рахунок отримувача, банк сформував документ на повернення коштів у банк платника - ПП "АНВІК". Проте, кошти з АТ "Златобанк" не були відправлені, з огляду на його неплатоспроможність і недостатність залишків на кореспондентському рахунку в НБУ. Останньою датою формування документа для відправки коштів платнику було 13.02.15 (меморіальний ордер №889632 від 13.02.15 про повернення ПП "АНВІК" помилково перерахованої суми на закритий рахунок №26009300002095 отримувача - ТОВ "Торговий дім "Українські макарони-Львів").

Згідно п.2.32, п.2.33 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.04, якщо кошти зараховані "кредиторові до з"ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "кредиторові до з"ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення. Відповідальність за шкоду, завдану суб"єктам переказу у разі недотриманням цих вимог покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Таким чином, правовідносини щодо відповідальності банку за неперерахування вказаної суми на інші відкриті рахунки позивача, або повернення даної суми на рахунок відповідача є виключно цивільно-правовими відносинами між ПП "АНВІК" та АТ "Златобанк".

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач доводи позивача не спростував, належних доказів виконання зобов"язаня суду не надав.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо належного розрахунку за поставлений товар (перерахування коштів на інший розрахунковий рахунок позивача, ніж зазначено в договорі поставки №1101ІФ від 06.01.11 чи у видатковій накладній №13966 від 19.12.14, відповідно не поступлення до позивача коштів за поставлений товар), вимога позивача про стягнення 26412 грн 60 коп боргу обґрунтована та підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір, відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "АНВІК", вул.Юліана Целевича,20, м.Івано-Франківськ, (код 30983763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українські макарони-Львів", вул.Городоцька, буд.367-А, м.Львів, (код 32409400) - 26412 грн 60 коп (двадцять шість тисяч чотириста дванадцять гривень) заборгованості та 1827 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.09.15

Суддя Рочняк О. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"