Рішення

від 07.09.2015 по справі 910/17463/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/17463/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старсвітком"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Петренко С.В. - за довіреністю від 17.07.2014р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 07 вересня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В липні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старсвітком" (відповідач) про стягнення 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7 672,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 986,88 грн. пені, 1 807,12 грн. комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання зі сплати кредиту за договором б/н від 21.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/17463/15. Розгляд справи призначено на 04.08.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 07.09.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Старсвітком» звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів та відбитка печатки (далі - Заява, копія долучена до матеріалів справи).

Згідно Заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови, копія в справі), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяло на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26005055703792 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Позивач стверджує, що у зв'язку із тим, що відповідач допустив порушення виконання своїх зобов'язань зі сплати кредиту за договором б/н від 21.05.2012р., з останнього підлягає стягненню 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7 672,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 986,88 грн. пені, 1 807,12 грн. комісії.

Оцінивши в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як встановлено судом, 21.05.2012р. відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів та відбитка печатки.

Згідно Заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26005055703792 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно до пункту 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано умови укладеного договору, а саме надано кредитні кошти відповідачу, однак, станом на вересень 2015 року у відповідача існує перед позивачем заборгованість за кредитом в розмірі 12 000,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 7 672,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином завірені копії виписок в справі).

Пунктами 3.18.4.1., 3.18.4.1.1. - 3.18.4.1.3. Умов, затверджено порядок розрахунків, а саме, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта шодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 20521ZPB0S0KE від 17.02.2015 року, у якій просив погасити заборгованість за Договором (направлення претензії підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком). Однак, відповідачем своїх обов'язків за Договором виконано не було, зворотного суду не доведено.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів повернення кредиту та процентів, станом на вересень 2015 року до суду позичальником не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 12 000,00 грн. та 7 672,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин невиконання з боку відповідача умов Договору перед позивачем щодо повернення кредиту, визначеного порядку розрахунку, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 807,12 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Перевіривши розрахунок пені, з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем грошового зобов'язання, визначеного порядку розрахунків, суд приймає розрахунок пені, наданий позивачем, та вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 4 986,88 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРСВІТКОМ" (04119, м. Київ, вулиця Зоологічна, будинок 6-Б, ідентифікаційний код 38123068), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень) заборгованості за кредитом, 7 672,00 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят дві гривні) заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 986,88 грн. (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят шість гривень 88 копійок) пені, 1 807,12 грн. (одна тисяча вісімсот сім гривень 12 копійок) заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судових витрат. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/17463/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.09.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало