Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/16314/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015Справа №910/16314/15 За позовом Антимонопольного комітету Українидо Приватного підприємства «Грандфінресурс»

про стягнення штрафу в розмірі 1000000 грн. та пені в розмірі 600000 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Мазур І.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ПП «Грандфінресурс» про стягнення штрафу в розмірі 1000000 грн. та пені в розмірі 600000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 9-р/тк від 21.05.2013 в частині своєчасної сплати накладеного штрафу в розмірі 1000000 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 1000000 грн. штрафу та 600000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

14.08.2015 через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача 1000000 грн. штрафу та 1000000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2013 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України ухвалено рішення № 9-р/тк (далі - рішення), яким визнано дії Приватного підприємства «Грандфінресурс» (далі - позивач), які полягають у повідомленні суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб в рекламі неповних відомостей, зокрема, внаслідок замовчування окремих фактів, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів (придбання (замовлення) послуг з надання позик) цього суб'єкта господарювання, такими, що порушують законодавство про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 1000000 грн.

Листом від 03.07.2013 (вих. № 127-26/05-6537) позивач повідомив відповідача про порядок сплати накладеного штрафу та надіслав останньому копію рішення (повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.07.2013).

У вересні 2013 року відповідач звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про визнання недійсним зазначеного рішення позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 у справі № 910/18354/13 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 у справі № 910/18354/13 залишено без змін.

У жовтні 2013 відповідач звернувся до Антимонопольного комітету України із заявою про перегляд рішення № 9-р/тк від 21.05.2013 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Антимонопольного комітету України № 293-р від 26.05.2015 зазначене рішення залишене без змін.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 56 Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу (ч. 8 ст. 56 Закону).

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинених відповідачем дій порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивача до суду, а також на час розгляду справи по суті, відповідач штраф, накладений рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 9-р/тк від 21.05.2013, не сплатив.

При цьому, зазначене рішення є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього вищезазначеним рішенням, у строк, визначений ч. 3 ст. 56 Закону.

Враховуюче викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1000000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за періоди з 10.09.2013 по 25.09.2013, з 27.05.2015 по 23.07.2015 в розмірі 1000000 грн.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд погоджується з розрахунком суми пені, наданого позивачем, в зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1000000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 73080 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2-Б, оф. 3; ідентифікаційний код 31469012) до Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31118106700010, код за бюджетним класифікатором 21081100 (символ звітності 106) штраф в сумі 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп. та пеню в сумі 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2-Б, оф. 3; ідентифікаційний код 31469012) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко