Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/14676/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015№910/14676/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14676/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер», м. Київ,

про стягнення 292 320 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,

за участю представників:

позивача - Макашова Владислава (посвідка на тимчасове проживання серія ТР №053241; власник товариства);

Малчанова П.В. (довіреність від 01.07.2015 №б/н);

відповідача - Зайоми О.А. (довіреність від 02.04.2013 №08).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Груп» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер» (далі -Телеканал) 292 320 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських і суміжних прав.

Позов мотивовано тим, що:

- Телеканал використав шляхом публічного сповіщення такі музичні твори: «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

- позивач отримав виключні майнові авторські права на вказані твори за такими правочинами: договір від 14.03.2013 № 14/0313-ІП про передачу повноважень з управління майновими правами (далі - Договір № 14/0313-ІП); договір від 01.01.2011 № 02-01/01/2011 про передачу авторських і суміжних прав (далі - Договір № 02-01/01/2011); договір від 01.01.2011 № 24-01/01/2011 про передачу авторських і суміжних прав (далі - Договір № 24-01/01/2011); ліцензійний договір від 14.03.2013 № 14/03/13 (далі - Договір № 14/03/13); ліцензійний договір від 22.04.2013 № 22/04/13 (далі - Договір № 22/04/13); договір від 20.07.2011 № 02-07/2011 про передачу виключних майнових авторських прав на отримання авторської винагороди (далі - Договір № 02-07/2011);

- факт публічного сповіщення Телеканалом вказаних музичних творів підтверджується відеозаписом із сайту www.inter.ua , який здійснено за допомогою програми BB FlashBack Pro 4 на CD-диск.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2015 порушено провадження у справі.

Відповідач 24.07.2015 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке:

- відповідно до пункту 1 додатку від 15.03.2015 №2 до Договору №14/03/13-ІП повноваження на управління майновими правами передано Товариству на музичні твори: «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_3» на території України строком до 31.12.2013; факт публічного сповіщення твору «ІНФОРМАЦІЯ_3» відбувся 01.01.2015;

- 01.01.2011 позивачем та ОСОБА_5 укладено договір про передачу авторських та суміжних прав №02-01/01/2011 (далі - Договір №02-01/01/2011) та додаток №2 до Договору №02-01/01/2011; згідно з пунктом 1 додатку №2 до Договору №02-01/01/2011 ТОВ «Юніверс Медіа Груп» передані права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (автор слів ОСОБА_6, автор музики ОСОБА_7) на території України строком до 31.12.2011; факт публічного сповіщення твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» відбувся 03.08.2013; з Договору №02-01/01/2011 не вбачається, яким об'ємом прав на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» володіє ОСОБА_8;

- 14.03.2013 позивачем та ОСОБА_9 укладено Договір №14/03/13 про передачу прав на слова до музичних творів «Новогодние игрушки», «ІНФОРМАЦІЯ_4» та додаток від 15.03.2013 №3 до нього на території України строком до 31.12.2014;

- 22.04.2013 позивачем та ОСОБА_10 укладено Договір №22/04/13 про передачу прав на музику до музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_4» та додаток від 22.04.2013 №3 до нього на території України строком до 31.12.2014; факт публічного сповіщення твору «Новогодние игрушки» відбувся 01.01.2015, а твору «ІНФОРМАЦІЯ_4» - 16.12.2014;

- 20.07.2011 позивачем та ОСОБА_11 укладено Договір № 01-20/07/2011 про передачу виключних майнових авторських прав та на отримання авторської винагороди та додаток від 20.07.2011 № 2 до нього про передачу виключного права на отримання 50% авторської винагороди на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» на території країн всього світу строком до 31.12.2013;

- позивач не має виключних майнових прав у відповідності до статей 15 та 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» на музичні твори: «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_4», що виключає можливість позивача надавати дозвіл або заборону використання таких творів іншими особами;

- в обумовлений Законом України «Про телебачення і радіомовлення» термін скарги від позивача щодо змісту телепередач, визначених у позовній заяві, не надходило;

- лист відповідача від 21.07.2015 №822 свідчить про те, що сайт www.inter.ua не є офіційним сайтом телеканалу «Інтер».

Позивач 10.08.2015 подав суду письмові пояснення, в яких зазначив таке:

- у зв'язку із відсутністю письмових повідомлень від жодної із сторін Договору №14/03/13-ІП дія вказаного договору автоматично продовжена ще на один календарний рік до 31.12.2015;

- відповідно до пункту 6.1 Договору №02-01/01/2011 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.12.2013 №1.1, вказаний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами, вказаної на початку цього договору, і діє до 31.12.2015;

- зважаючи на взаємну відсутність у сторін бажання припинити дію Договору №14/03/13, що виражена у відсутності жодних письмових повідомлень за місяць до 31.03.2014, дія Договору №14/03/13 була автоматично продовжена ще на один календарний рік - до 31.03.2015, а Договору №22/04/13 - до 22.04.2015;

- згідно з пунктом 6.1 Договору №01-20/07/2011 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 31.12.2013 № 2 до цього договору, Договір №01-20/07/2011 вступає в силу з дати його підписання сторонами, вказаної на початку цього договору, і діє до 31.12.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 було задоволено заяву Товариства та замінено позивача - Товариство його правонаступником - ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн».

07.09.2015 Телеканал подав суду додатковий відзив на позовну заяву, в якому вказав таке:

- позивачем не надано доказів належності йому повного об'єму прав, що дає можливість зважити на те, що останній володіє виключними майновими правами на музичні твори;

- Товариством не дотриманий порядок офіційного зйому з ефіру телерадіоорганізації;

- позивач не звертався до Телеканалу зі скаргами в порядку статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», чим позбавив останнього забезпечити ефір за зазначені в позовній заяві дати.

У судовому засіданні 17.09.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Товариством в підтвердження належності йому прав на музичні твори «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_2» подано суду копії таких документів: Договору № 14/0313-ІП; Договору № 02-01/01/2011; Договору № 24-01/01/2011; Договору Договір № 14/03/13; Договору № 22/04/13; Договору № 02-07/2011.

Разом тим, вказані копії були зроблені таким чином, що частини тексту правочинів не видно.

Відповідно до пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК України). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК України.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Господарський суд міста Києва неодноразово зобов'язував Товариство надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, зокрема, вказаних договорів.

Товариство вимоги суду не виконало та оригінали документів для огляду суду не подало.

Отже, копії правочинів, подані Товариством, не є належними та допустимими доказами у розумінні статті 36 ГПК України.

З огляду на викладене, Товариством документально не підтверджено належність йому авторського права та/або суміжних прав на музичні твори.

Товариство зазначає, що Телеканал використав шляхом публічного сповіщення такі музичні твори:

- «ІНФОРМАЦІЯ_5» у програмі «Одна родина» від 08.12.2013 о 18 год. 00 хв.;

- «ІНФОРМАЦІЯ_6» у концерті «Весна на Заречной улице» 11.05.2013 о 19 год. 00 хв.;

- «ІНФОРМАЦІЯ_3» у програмі «Жди меня в Новый год» 01.01.2015 о 00 год. 05 хв.;

- «ІНФОРМАЦІЯ_1» у програмі «Летняя кухня с ОСОБА_12» 03.08.2013 о 10 год. 00 хв.;

- «ІНФОРМАЦІЯ_7» у концерті «Мисс Украина Вселенная-2013» 12.10.2013;

- «ІНФОРМАЦІЯ_8» у програмі «Жди меня в Новый год» 01.01.2015 о 00 год. 05 хв.;

- «ІНФОРМАЦІЯ_4» у програмі «Песня года 2014» 16.12.2014 о 07 год. 10 хв.;

- «ІНФОРМАЦІЯ_2» у концерті «Весна на Заречной улице» 11.05.2013 о 19 год. 00 хв.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

На думку позивача, факт публічного сповіщення відповідачем музичних творів підтверджується відеозаписом із сайту www.inter.ua, який здійснено за допомогою програми BB FlashBack Pro 4 на CD-диск.

З метою з'ясування фактичних обставин справи, господарський суд міста Києва витребував у відповідача:

- запис телевізійних ефірів телеканалу «Інтер», які транслювалися:

11.05.2013 в період з 19 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв.;

01.01.2015 в період з 00 год. 05 хв. до 02 год. 07 хв.;

16.12.2014 в період з 07 год. 10 хв. до 08 год. 16 хв.;

08.12.2013 в період з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв.;

- витяг з журналу обліку телепередач за:

11.05.2013 в період з 19 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв.;

01.01.2015 в період з 00 год. 05 хв. до 02 год. 07 хв.;

16.12.2014 в період з 07 год. 10 хв. до 08 год. 16 хв.;

08.12.2013 в період з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв.

Відповідач подав суду витяг з журналу обліку передач та пояснення, в яких зазначив, що: відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту; враховуючи, що в обумовлений законом термін скарг щодо змісту передач відповідачу не надходило, оригінали відеозаписів передач не було збережено.

Що ж до сайту www.inter.ua , то Телеканал вказав те, що вказаний сайт не є офіційним сайтом телеканалу «Інтер»; доказів протилежного суду не подано.

Таким чином, позивачем не доведено факт публічного сповіщення шляхом розміщення на сайті www.inter.ua музичних творів саме відповідачем.

Крім того, Товариством не було оформлено відповідних актів фіксації публічного сповіщення музичних творів, тощо.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

З поданих суду відеозаписів вбачається, що вони зроблені невідомою особою, не в момент трансляції передач та концертів телеканалом «Інтер», а 21.01.2015, 31.05.2015 та 01.06.2015 шляхом відтворення відеозаписів, розміщених на сайті, який не належить відповідачу.

У свою чергу, відтворення відеозапису музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_7» було здійснено на видеохостингу YouTube.

Позивач документально не підтвердив належність йому авторських майнових прав на музичні твори та факт їх публічного сповіщення Телеканалом.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Позивач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували наявність підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Разом з тим, відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.09.2015.

Суддя О. Марченко