Рішення

від 23.09.2015 по справі 910/21525/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/21525/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акрукс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Вініпіс Україна» простягнення 319 079,19 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Харченко М.О. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрукс» (надалі - ТОВ «Акрукс») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініпіс Україна» (надалі - ТОВ «Вініпіс Україна») про стягнення 319 079,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №2504-13 від 25.03.2013 р. позивач поставив товар, а відповідач зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 179 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 341,89 грн. та інфляційних у розмірі 131 737,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2015 р. розгляд справи відкладався на 23.09.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02232, м. Київ, просп. Маяковського, 68, кв. 233, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21009511 від 12.08.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 р. між ТОВ «Акрукс» (постачальник) та ТОВ «Вініпіс Україна» (покупець) було укладено договір поставки №2504-13 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується здійснювати поставку у власність покупцю туалетні кабінки та супутні матеріали (продукція), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію у відповідності до умов даного договору.

Згідно з п. 1.4 Договору конкретна кількість, асортимент та ціна партії продукції, що передається за даним договором, вказується у видаткових накладних на цю партію.

Відповідно до п. 2.6 Договору покупець зобов'язується сплачувати вартість кожної придбаної за даним договором партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на п/р постачальника не пізніше 120 календарних днів з дати передачі партії продукції. За попередньою домовленістю між сторонами покупець може здійснювати попередню оплату вартості партії продукції.

На виконання умов Договору на користь відповідача було поставлено продукцію на загальну суму 518 400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №25 від 07.05.2013 р. та №26 від 08.05.2013 р.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію на суму 339 400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 179 000,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видатковими накладними №25 від 07.05.2013 р. та №26 від 08.05.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 518 400,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 2.6 Договору покупець зобов'язується сплачувати вартість кожної придбаної за даним договором партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на п/р постачальника не пізніше 120 календарних днів з дати передачі партії продукції.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію на суму 339 400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

За таких обставин, враховуючи умови Договору суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за поставлений товар становить 179 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Вініпіс Україна» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Акрукс» про стягнення з ТОВ «Вініпіс Україна» заборгованості у розмірі 179 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 341,89 грн. та інфляційних у розмірі 131 737,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 22.01.2014 р. по 11.08.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8 341,89 грн. та інфляційні у розмірі 131 737,30 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Вініпіс Україна» на користь ТОВ «Акрукс» заборгованості у розмірі 179 000,00 грн., 3% річних у розмірі 8 341,89 грн. та інфляційних у розмірі 131 737,30 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрукс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініпіс Україна» (02232, м. київ, просп. Маяковського, 68, кв. 233; ідентифікаційний код 38638031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрукс» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37; ідентифікаційний код 36197578) заборгованість у розмірі 179 000 (сто сімдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 8 341 (вісім тисяч триста сорок одна) грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 131 737 (сто тридцять одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 6 381 (шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 58 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя В.П. Босий