Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/16568/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/16568/15 За позовом Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти»

до Адвокатського об'єднання «Крикун та Партнери»

про стягнення 89783,94 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Марченков О.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - Рогатюк А.І. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» (далі - Позивач) до Адвокатського об'єднання «Крикун та Партнери» (далі - Відповідач) про стягнення, з урахуванням прийнятої судом в порядку ст.ст. 22, 55 ГПК України заяви про зменшення позовних вимог, 89783,94 грн. заборгованості та санкцій за Договором оренди № 44 від 01.04.2013 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

Відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не висловив, натомість подав заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Клопотання Відповідача від 16.09.2015 про відкладення розгляду справи у зв'язку з заміною представника судом розглянуто та відхилено. Суд зазначає, що закінчився встановлений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у межах якого суд має право за ст. 77 ГПК України відкладати розгляд справи, при цьому явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, тому направлення чи не направлення певного представника у засідання було власним рішенням Відповідача, а не вимогою суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між Позивачем, як орендодавцем, та Відповідачем, як орендарем, Договору № 44 від 01.04.2013 (далі - Договори), Відповідачу було надано в орендне користування приміщення площею 31,5 кв.м., кімната 024, за адресою: м. Київ, вул. Артема, 60, для використання під офіс. Фактична передача приміщення підтверджується залученим до справи актом від 01.04.2013.

Додатковою угодою №1 від 24.12.2013 строк дії Договору було продовжено до 31.12.2014. Додатковою угодою №2 від 30.01.2014 площу орендованих приміщень було збільшено (добавлено кім. 023), та загалом вона становить 69,1 кв.м. Фактичне збільшення орендованої площі підтверджується актом від 31.01.2014.

Також сторонами було погоджено збільшення орендної плати з 01.02.2014 до 7628,64 грн. на місяць, у т.ч. ПДВ, та встановлено обов'язок орендаря перераховувати орендну плату до 30 числа поточного місяця за оренду приміщень за наступний місяць.

Окрім того орендар зобов'язався відшкодовувати (п. 3.3 Договору) експлуатаційні витрати окремо протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунків.

Спір у даній справи виник у зв'язку з несвоєчасним та неповним на твердження Позивача внесення Відповідачем орендних платежів за період оренди з квітня 2013 року по серпень 2014 року включно, та обрахована ним заборгованість становить 69132,87 грн. Також відповідно до наданого Позивачем розрахунку за Відповідачем рахується непогашеною заборгованість по відшкодуванню експлуатаційних витрат за період орендного користування приміщенням з квітня 2013 року по серпень 2014 року включно в розмірі 12488,21 грн.

Відповідачем було визнано вимогу Позивача від 30.04.2015 на суми 69132,87 грн. заборгованості з орендної плати та 12488,21 грн. заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат, і підписано акти звірки на вказані суми, а у листі-відповіді, копія якого залучена до справи, Відповідач гарантував погашення цих сум до кінця квітня 2015 року, однак доказів такого погашення Відповідач суду не надав.

Пунктами 1.1, 4.2 Договору на Відповідача (орендаря) покладено обов'язок своєчасно перераховувати орендну плату до 30 числа поточного місяця за оренду приміщень за наступний місяць, а також за умовами п. 3.3, 4.2 Договору орендар зобов'язався своєчасно відшкодовувати експлуатаційні витрати окремо протягом 5ти банківських днів з дня отримання рахунків.

Позаяк Договором окремий порядок вручення рахунків між сторонами не погоджено, то обов'язок з їх виготовлення до виставлення (підготовку для отримання) покладено та Позивача, а обов'язок з їх отримання та оплати у встановлений Договором строк покладено на Відповідача. Матеріали справи містять належні докази підготовки до виставлення Позивачем Відповідачу вказаних рахунків, а відтак, останнім виконано передбачений Договором обов'язок, та оскільки подальше отримання рахунків та їх оплата є обов'язком Відповідача, то неотримання рахунків та їх несплата відповідно є відповідальністю останнього.

Саме по собі неотримання рахунків Відповідачем та/або не підписання актів наданих по Договору послуг оренди та про відшкодовування експлуатаційних витрат відповідно до умов Договору не є підставою для несплати встановлених Договором орендних платежів та компенсації експлуатаційних витрат. При цьому наведені у актах відомості Відповідачем не спростовані належними засобами доказування, тоді як саме на нього, як на зобов'язану за Договором сторону, покладено обов'язок своєчасної оплати.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлені Договором строки та всупереч вимозі Позивача заборгованість не оплатив, надання йому послуг не спростував, і доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або обсягу наданих по Договору оренди послуг матеріали справи не містять.

На виконання п. 10.1 Договору сторони намагалися врегулювати спір мирним шляхом, одна позитивного результату не досягли.

Наявність у Відповідача вищевказаної заборгованості, яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 69132,87 грн. заборгованості з орендної плати та 12488,21 грн. заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені відповідно до п. 11.2 Договору, статей 546, 549 ЦК України, та з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Суд перевірив доданий Позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок пені, нарахованої за несвоєчасну сплату орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат, та дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, зокрема оскільки розраховані санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, та отже Позивачем було обгрунтвоано нараховано 6913,50 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати та 1249,36 грн. пені за несвоєчасне відшкодування експлуатаційних витрат.

Відповідачем натомість було подано заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Заперечення Позивача проти застосування позовної давності з посиланням на надані Відповідачем гарантійні листи судом відхиляються, оскільки ці листи не є договорами про перенесення строків виконання зобов'язань, відтак строки нарахуванні пені за ними не переносяться, отже про порушення своїх прав Позивач дізнавався вже наступного дня після дня, у яких Відповідачем мав бути сплачений кожний передбачений Договором платіж, однак сплачений не був. Також гарантійні листи, на які посилається Позивач, не є в розумінні ст. 264 ЦК України перериванням строку перебігу позовної давності по вимогам про стягнення пені, оскільки у листах визнавалась наявність основної заборгованості, а не нарахованої пені, відтак їх не можна розцінювати як визнання нарахованих сум пені, про стягнення яких заявлено позов.

З огляду на наведене, суд за заявою Відповідача застосовує позовну давність до вимог про стягнення пені, та враховуючи, що Позивач звернувся до суду 25.06.2015 (дата направлення позову Укрпоштою), суд відмовляє на підставі п. 4 ст. 267 ЦК України у вимогах про стягнення пені, нарахованої на несвоєчасно сплачені орендні платежі за період з квітня 2013 року по червень 2014 року, тобто які підлягали сплаті у відповідні 30 числа місяців, що передували місяцям наступного орендного користування.

Також суд відмовляє на підставі п. 4 ст. 267 ЦК України у вимогах про стягнення пені, нарахованої на несвоєчасно сплачені відшкодування експлуатаційних витрат за період з квітня 2013 року по травень 2014 року, тобто які підлягали оплаті протягом 5ти банківських днів з дня отримання рахунків.

Отже, обґрунтованими до стягнення, з урахуванням вже застосованої судом позовної давності, суд визнає:

- пеню, нараховану Позивачем на несвоєчасно сплачені орендні платежі за період з липня 2014 року по серпень 2014 року разом в сумі 1464,06 грн.;

- пеню, нараховану Позивачем на несвоєчасно сплачені відшкодування експлуатаційних витрат за період з червня 2014 року по серпень 2014 року разом в сумі 345,65 грн.

Отже разом підлягає стягненню пеня в сумі 1809,71 грн., а також, як зазначалось вище, суд стягує 69132,87 грн. заборгованості з орендної плати та 12488,21 грн. заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Адвокатського об'єднання «Крикун та Партнери» (м. Київ, вул. Артема, 60, офіс 20; ідентифікаційний код 36857061) на користь Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» (м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код00148429) 69132 (шістдесят дев'ять тисяч сто тридцять дві) грн. 87 коп. заборгованості з орендної плати, 12488 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 21 коп. заборгованості по відшкодуванню вартості експлуатаційних витрат, 1809 (одну тисячу вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп. пені, а також 1697 (одну тисячу шістсот дев'яносто сім) грн. 72 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.