Рішення

від 21.09.2015 по справі 910/18881/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015Справа №910/18881/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ ХАУС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "РИС РУСІ";

про: стягнення 688.836,80 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Тараненко Н.І. - керівник;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ ХАУС" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РИС РУСІ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 688.836,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором про надання юридичних послуг від 03.12.2013 № б/н, оскільки не здійснив розрахунок за надані послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 688.836,80 грн, з яких: основна заборгованість складає 419.104,00 грн.; пеня в сумі 48.997,85 грн, 3 % річних в сумі 14.470,43 грн та інфляційних втрат в сумі 206.264,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18881/15.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому, в розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Також відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 ГПК, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ ХАУС" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "РИС РУСІ" (далі - відповідач) укладено договір про надання юридичних послуг від 03.12.2013 № б/н (далі - Договір).

Як вбачається з предмету Договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених Договором а відповідач прийняти та оплатити надані позивачем послуги (п. 1.1 Договору).

Позивач надає юридичні послуги згідно із прийнятими до виконання замовленнями (п. 2.1 Договору).

Вартість послуг за Договором складається з вартості послуг наданих за окремими замовленнями до Договору (п. 4.1 Договору).

Послуги оплачуються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або шляхом внесення готівки до каси позивача (п. 4.3 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що на підтвердження факту надання позивачем відповідачу юридичних послуг відповідно до умов Договору сторони складають та підписують акт прийому-передачі послуг.

У відповідності до п. 6.5 Договору у разі несвоєчасної оплати послуг позивача або оплати не в повному розмірі , визначеному Договором, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, відповідно до укладених та підписаних сторонами спору замовлень від 03.12.2013 № 1, від 04.02.2014 № 2 були надані відповідачу юридичні послуги на загальну суму 419.104,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами надання послуг від 27.12.2013 № 20 та від 30.12.2014 № 43. Вказані акти підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи а їх оригінали оглянуто в судовому засіданні). Після підписання актів надання послуг позивачем виставлені рахунки на оплату від 27.12.2013 № 45 та від 30.12.2014 № 54.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, відповідач оплату наданих юридичних послуг на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 419.104,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені, розмір якої складає 48.997,85 грн, а також відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 14.470,43 грн та інфляційних втрат в сумі 206.264,52 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 419.104,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що відповідачем допущено порушення у зобов'язанні за Договором, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 48.997,85 грн, а також 3 % річних в сумі 14.470,43 грн та інфляційних втрат в сумі 206.264,52 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РИС РУСІ" (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2, літ А; ідентифікаційний код: 37770998, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ ХАУС" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код: 38825754, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 419.104 (чотириста дев'ятнадцять тисяч сто чотири) грн 00 коп; пеню в сумі 48.997 (сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн 85 коп; три відсотки річних в сумі 14.470 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн 43 коп.; інфляційні втрати в сумі 206.264 (двісті шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн 52 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 13.776 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 74 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 вересня 2015 року

Суддя С.В. Балац