Рішення

від 25.09.2015 по справі 914/2278/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2015р. Справа№ 914/2278/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», м.Львів;

про стягнення 1 394 064 грн. 44 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 27.06.2014 р.);

від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 20.07.2015 р.)

Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», м. Львів про стягнення 1713000грн. 68 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.07.2015р. призначив розгляд справи на 27.07.2015 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 25.09.2015 р.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.09.2010 р. між позивачем та ТзОВ «АвтоМАЗцентр «Квадрат» було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 3366000грн. 00 коп. Відповідно до умов укладеного 22.10.2010 р. між позивачем, ТзОВ «АвтоМАЗцентр «Квадрат» та відповідачем договору про переведення боргу, ТзОВ «АвтоМАЗцентр «Квадрат» перевело на ТзОВ «Міра і К» борг, що виник на підставі кредитного договору від 22.09.2010 р. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору, позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату простроченої заборгованості у розмірі 164 000 грн. протягом 30 днів з дати отримання вимоги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту у строки, визначені умовами договору, виконав неналежним чином, на дату подання позову до суду заборгованість становила 1665800грн. 00 коп. по кредиту, 19340 грн. 65 коп. по сплаті процентів, 27860грн. 03 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору. У зв'язку з цим, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 1713000грн. 68коп.

24.09.2015 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості, яка становить 1349064 грн. 44 коп., в тому числі 1311000грн. 00 коп. по кредиту, 10 204 грн. 41 коп. по сплаті процентів, 27860грн. 03 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, зазначених у заяві про зменшення позовних вимог.

В судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

22 вересня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоМАЗцентр «Квадрат» (позичальник) було укладено кредитний договір №70/1.

22 вересня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоМАЗцентр «Квадрат» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міра і К» (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу.

Відповідно до п. 1.1. договору первісний боржник переводить на нового боржника борг за кредитним договором №70/1 від 22.09.2010 р., що був укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе виконання зобов'язання у повному обсязі, що випливають з кредитного договору та зобов'язується після підписання цього договору виконувати їх належним чином.

Згідно з п. 1.2. договору, кредитор не заперечує проти переводу боргу за кредитним договором і підписуючи з свого боку цей договір, дає згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

З моменту набрання чинності цим договором новий боржник набуває усіх прав та обов'язків первісного боржника і стає боржником за кредитним договором (п. 1.5. договору про переведення боргу).

За кредитним договором банк (позивач) надає позичальнику (відповідачу) строковий кредит у сумі 3 366 000 грн. 00 коп.

Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19% річних (п. 1.3. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.6. кредитного договору термін погашення кредиту не пізніше 27 вересня 2010 р.

22 вересня 2010 р. сторони уклали додаток №1 та додаток №2 до кредитного договору. Додатком №1 сторони в тексті договору замінили первісного боржника новим боржником, плату за користування кредитом встановили в розмірі 13% річних, визначили новий термін погашення кредиту - згідно графіку, вказаного в додатку №2, але не пізніше 30 листопада 2016 р. Додатком №2 сторони погодили графік погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору позичальник самостійно сплачує банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом. Повний розрахунок по сплаті відсотків здійснюється в день остаточного погашення заборгованості позичальника по кредиту.

Згідно п. 5.1.2. кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання позичальником усіх зобов'язань по кредитному договору (в т.ч. погашення всієї суми по кредиту, нарахованих процентів за користування кредитними коштами, нарахованих штрафів та пень) у наступних випадках:

- утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом (невиконання позичальником графіку часткового погашення кредиту) та/або процентами, понад 30 календарних днів;

- порушення процедури про визнання банкрутом позичальника;

- нездійснення страхування предмету забезпечення на умовах та в страхових компаніях, погоджених з банком протягом 30 календарних днів.

Пунктом 3.2.14. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання у випадках, передбачених п. 1.5.2., впродовж тридцяти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, але не пізніше сорока п'яти з моменту відправлення.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору, за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, банк має право нарахувати, а позичальник, в такому випадку, зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

20 квітня 2015 р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. №112/0-12 від 16.04.2015 р., в якому в якому вимагав в тридцятиденний термін з дати отримання даної вимоги погасити повністю прострочену заборгованість по кредитному договору, яка станом на 16 квітня 2015 р. становить 164 900 грн. 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, позивач просив суд стягнути з відповідача 1311 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 10 204 грн. 41 коп. заборгованості по сплаті процентів, 27 860 грн. 03 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, умовами кредитного договору (п. 3.2.14.) встановлено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання у випадках, передбачених п. 1.5.2., впродовж тридцяти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, але не пізніше сорока п'яти з моменту відправлення.

Згідно п. 5.1.2. кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання позичальником усіх зобов'язань по кредитному договору (в т.ч. погашення всієї суми по кредиту, нарахованих процентів за користування кредитними коштами, нарахованих штрафів та пень) у випадку утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом (невиконання позичальником графіку часткового погашення кредиту) та/або процентами, понад 30 календарних днів.

З огляду на наведене, необхідними умовами дострокового стягнення з відповідача кредитних коштів, що залишилися, за наведених позивачем підстав, є утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом понад 30 календарних днів та невиконання письмової вимоги позивача про дострокове повернення впродовж тридцяти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, але не пізніше сорока п'яти з моменту відправлення.

Позивач на підтвердження виникнення у відповідача обов'язку щодо повернення суми кредиту, що залишилася, процентів та пені, посилається на прострочення відповідачем сплати чергових платежів та надіслання відповідачу 20 квітня 2015 р. листа-вимоги за вих. №112/0-12 від 16.04.2015 р.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень №482 від 30.04.2015 р. на суму 82 450 грн. 00 коп., №636 від 26.05.2015 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., №644 від 28.05.2015 р. на суму 37 450 грн. 00 коп., №649 від 29.05.2015 р. на суму 35000 грн. 00 коп., з яких вбачається, що відповідач суму коштів, які позивач вимагав перерахувати у листі-вимозі від 16.04.2015 р., сплатив до закінчення сорока п'яти днів з моменту надіслання вимоги.

Таким чином, відповідач виконав вимогу позивача про сплату заборгованості у відповідності до умов, що викладені в договорі, оскільки умовами договору хоча і зазначено про виконання вимоги впродовж тридцяти календарних днів з моменту отримання, проте, допускається і можливість виконання вимоги до закінчення сорока п'яти днів з моменту надіслання. Іншими умовами кредитного договору така можливість не ставиться в залежність від особливостей поштового обігу, факту відмови від отримання поштової кореспонденції з поштового відділення, тощо. Також умовами кредитного договору не передбачено права банку вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилася, лише у зв'язку із простроченням сплати боржником чергового платежу без надіслання письмової вимоги про повернення суми кредиту, що залишилася.

Позивачем протягом розгляду справи не долучено до матеріалів справи інших письмових вимог (з іншою датою надіслання, з іншим строком виконання, із відображенням усієї суми кредиту, що залишилася до сплати), з яких би вбачалося, що у відповідача у зв'язку з порушенням строків повернення чергових платежів виник обов'язок повернути достроково суму кредиту, що залишилася, разом з нарахованим процентами.

Таким чином, з урахуванням умов кредитного договору в частині дострокового повернення суми кредиту, що залишилася та фактичних обставин справи, суд вважає безпідставною вимогу позивача про дострокове стягнення суми кредиту у розмірі 1 311 000 грн. 00 коп. та процентів у розмірі 10 204 грн. 41 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З врахуванням цих положень та умов договору, факту прострочення сплати чергового платежу, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення 27 860 грн. 03 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 27 860 грн. 03 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог. Позивачем 02.07.2015 р. сплачено судовий збір у розмірі 34 260 грн. 01 коп. від ціни позову, яка на момент пред'явлення позову становила 1713 000 грн. 68 коп. Після зменшення позовних вимог сума вимог (ціна позову) становить 1349064 грн. 44 коп. Судовий збір від даної ціни позову підлягає до сплати у розмірі 26 981 грн. 29коп., а тому сума судового збору в розмірі 7278 грн. 72 коп. підлягає поверненню позивачу у разі подання відповідного клопотання .

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», м.Львів, вул. Л.Українки, 7 (ідентифікаційний код 32894026) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Львів», м.Львів, вул. Сербська, 1 (ідентифікаційний код 09801546) 27 860 грн. 03 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору, 555 грн. 81коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 25.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 30.09.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.