Рішення

від 29.09.2015 по справі 917/1576/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 р. Справа №917/1576/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрогазсервіс", вул. Овочева, 6, м. Полтава, Полтавська область,36003

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МаДо", вул. Лізи Чайкіної, 23,м. Полтава, Полтавська область,36008

про стягнення 25 255,96 гривень боргу

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №04/08-ю від 04.08.2015р.

від відповідача: відсутні

У судовому засіданні 29.09.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 25 255,96 гривень боргу за договором №79/12 від 01.06.2012 року, з яких: 22075,20 грн. - сума основного боргу, 1415,53 грн. - пеня, 1765,41 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрогазсервіс" (позивач, підрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МаДо" (відповідач, замовник) було укладено договір №79/12 від 01.06.2012 року з додатком №1 (арк. с. 7-11).

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручив, а підрядник прийняв на себе монтаж зовнішнього та внутрішньобудинкових газопроводів на об'єкті "Реконструкція з надбудовою колишнього гуртожитку по вул. Центральній, 6 в с. Щербані Полтавського району під житловий будинок".

Загальна вартість договору складає 89286,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 14881,00 грн., згідно розрахунку договірної ціни (додаток 1), затвердженого обома сторонами, який являється невід'ємною частиною даного договору (п.2.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. та пункту 4.3. договору замовник проводить авансування комплектації матеріалами протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання договору в сумі 61740,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, згідно рахунку підрядника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Розрахунки за будівельно-монтажні роботи проводяться протягом 3-х календарних днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на р/р підрядника згідно фактичних об'ємів виконаних робіт та вартості використаних матеріалів, відображених в актах здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем були виконані підрядні роботи на загальну суму 91315,20 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 30.09.2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт № 361-12 за червень 2012 року від 01.06.2012 року на суму 70886,40 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт №362-12 за вересень 2012 року від 30.09.2012 року на суму 20428,80 грн. Вказана довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форма № КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) підписані сторонами та скріплені їхніми печатками, акти не містять посилань на виявлення будь - яких недоліків або претензій до виконаних робіт (арк. с. 12-21).

Як вказує позивач, відповідачем на виконання умов договору 05.06.2012 року було проведено частковий розрахунок у вигляді попередньої оплати на суму 61740,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 05.06.2012 року (арк. с. 22).

Також позивач вказує на те, що відповідач в 25.04.2013 року та 23.04.2015 року частково сплатив заборгованість за виконані підрядні роботи в загальній сумі 7500,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 25.04.2013 року та копією звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку позивача з 23.04.2015 року по 23.04.2015 року (арк. с. 23-26). Отже, за відповідачем рахується заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 22075,20 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22075,20 грн. заборгованості за договором №79/12 від 01.06.2012 року. Також позивачем на підставі п. 8.2. договору та ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 1415,53 грн. за період з 04.10.2012 року по 04.03.2013 року та 3% річних в сумі 1765,41 грн. за період з 04.10.2012 року по 04.06.2015 року.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 т. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

З аналізу ст. ст. 837 та 875 Цивільного кодексу України вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати виконаних робіт (після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт) на суму 22075,20 грн. не виконав.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 22075,20 грн. підтверджується матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року і за вересень 2012 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати від 30.09.2012 року підписані сторонами та скріплені їх печатками і підтверджують факт виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 91315,20 грн.

Вказані документи були підписані обома сторонами, засвідчені печатками та не містять посилань на виявлення будь - яких недоліків або претензій до виконаних робіт.

Отже, відповідач після підписання даних документів визнавав факт наявності в нього зобов'язання з оплати виконаних робіт, які, однак, всупереч взятим на себе зобов'язанням, відповідач оплатив лише частково.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 22075,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Відповідно до пункту 8.2. договору, при несвоєчасній оплаті робіт за кожен прострочений день нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент не сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 1415,53 грн. за період з 04.10.2012 року по 04.03.2013 року та 3% річних в сумі 1765,41 грн. за період з 04.10.2012 року по 04.06.2015 року.

За перерахунком, здійсненим судом за допомогою ІПС "Законодавство" до стягнення підлягає 3% річних в сумі 1765,41 грн. за період з 04.10.2012 року по 04.06.2015 року та пеня в сумі 1367,69 грн. за період з 04.10.2012 року по 04.03.2013 року.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 22075,20 грн. основного боргу, 1367,69 грн. пені, 1765,41 грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43,75,49,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МаДо" (вул. Лізи Чайкіної, 23, м. Полтава, Полтавська область,36008, ідентифікаційний код 23810380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрогазсервіс" (вул. Овочева, 6, м. Полтава, Полтавська область,36003, ідентифікаційний код 13959253) 22075,20 грн. основного боргу, 1367,69 грн. пені, 1765,41 грн. 3% річних, 1823,55 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.10.2015 року

Суддя Тимощенко О.М.