Ухвала

від 05.03.2013 по справі 7/31/5022-477/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"05" березня 2013 р.Справа № 7/31/5022-477/2012 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув скаргу Дочірнього підприємства - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів" №3 від 10.01.2013р. на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по виконавчому провадженню №34790834, у справі №7/31/5022-477/2012:

за позовом: Приватного підприємства "Тернопільміськліфт", вул.15 Квітня, 3, м.Тернопіль, 46023

до відповідача: Дочірнього підприємства - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів", вул. Довженка, 17, м.Тернопіль, 46022

Суть справи:

Рішенням господарського суду від 06.07.2012р. частково задоволено позовні вимоги позивача, та стягнуто з Дочірнього підприємства - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів" на користь Приватного підприємства "Тернопільміськліфт" 17238,50грн. боргу, та 1609,50грн. судового збору, в частині стягнення 3600,00грн. боргу провадження у справі припинено.

На виконання рішення суду 24.07.2012р. видано судовий наказ.

Ухвалою суду від 12.12.2012р. за заявою відповідача, розстрочено виконання рішення господарського суду від 06.07.2012р. у справі №7/31/5022-477/2012 щодо стягнення з Дочірнього підприємства - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів" 17238,50грн. боргу на шість місяців, починаючи з грудня 2012р. по травень 2013р. з оплатою з грудня по квітень щомісячно рівними частинами по 3141,33грн. та у травні - 3141,35грн.

Дочірнє підприємство - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів" звернулося із скаргою на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №3 від 10.01.2013р., в якій просить визнати дії державного виконавця про накладення повторного арешту на грошові кошти незаконним та скасувати арешт.

Заявою №23 від 29.01.2013р. скаржник уточнив вимоги,і просить суд визнати дії державного виконавця Першого відділу ДВС про накладення арешту на рахунки підприємства незаконними та визнати недійсною постанову державного виконавця від 24.12.2012р. №34790834.

Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції подав письмові пояснення, у яких зазначає, що 19.10.2012р. відкрито виконавче провадження №34790834 про примусове виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 24.07.2012р., а 15.11.2012р. накладено арешт на рахунки боржника, однак у зв'язку з розстрочкою виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 06.07.2012р. державним виконавцем 21.12.2012р. винесено постанову про скасування постанови про арешт коштів боржника. Начальником Першого відділу ДВС Тернопільського РУЮ постановою від 24.12.2012р. визнано дії державного виконавця про зняття арешту з рахунків боржника незаконними та зобов’язано його повторно накласти арешт на кошти,що знаходяться на рахунках боржника, а тому державним виконавцем нова постанова не виносилася , а 24.12.2012р. постанову про арешт коштів боржника від 15.11.2012р. повторно надіслано на адресу стягувача та боржника для відома та банківським установам - для виконання.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, неявка учасників судового процесу в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу Дочірнього підприємства - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів" №3 від 10.01.2013р., з врахуванням заяви №23 від 29.01.2013р., суд прийшов до висновку, що таку слід відхилити.

При цьому суд виходив з наступного:

- згідно ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон України);

- накази господарських судів, згідно ст.3 Закону України, є виконавчим документом і підлягає виконанню Державною виконавчою службою в порядку передбаченому даним законом та у спосіб встановлений у даному документі;

- державний виконавець, відповідно до ст.25 Закону України, протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова;

- відповідно до п.4 ст.52 Закону України на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт;

- у п.2 ст.83 Закону України зазначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом;

- відповідно до с.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Матеріалами справи встановлено:

- постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 19.10.2012р. відкрито виконавче провадження №34790834 про стягнення з Дочірнього підприємства - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів" на користь Приватного підприємства "Тернопільміськліфт" 17238,50грн. боргу, та 1609,50грн. судового збору та встановлено строк добровільного виконання рішення господарського суду - до 25.10.2012р.;

- відповідно ст.ст.11, 52 Закону України 15.11.2012р. державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1 накладено арешт на кошти боржника,що містяться на рахунках у банках;

- керуючись ст.60 Закону України, на підставі ухвали господарського суду Тернопільської області від 12.12.2012р, якою розстрочено виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 06.07.2012р. у справі №7/31/5022-477/2012, державний виконавець 21.12.2012р. виніс постанову про зняття арешту з рахунків боржника;

- начальником Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на підставі ст.83 Закону України за результатами проведеної перевірки виконавчого провадження №34790834 винесено 24.12.2012р. постанову якою визнано дії державного виконавця щодо зняття арешту з рахунків боржника незаконними та зобов'язано повторно накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника.

Як випливає з матеріалів справи, матеріалів виконавчого провадження, і підтверджено самим виконавцем, державним виконавцем відповідно до постанови начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 24.12.2012р. не приймалася повторно постанова про арешт коштів боржника від 24.12.2012р., а направлена на адресу банку та боржника супровідним листом від 24.12.2012р. за №19/44207/18 постанова від 15.11.2012р., яка скаржником не оскаржується, як не оскаржена і постанова начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

Скаржником підтверджено, що про накладення повторно арешту саме на підставі постанови від 15.11.2012р. дізнався бухгалтер підприємства від працівників банку 03.01.2013р.

При таких обставинах, матеріалами справи встановлено,що постанови від 24.12.2012р. про повторне накладення арешту на кошти боржника, яку скаржник просить визнати недійсною, державний виконавець, який веде виконавче провадження по виконанню рішення суду у даній справі, не виносив, а тому скарга заявлена безпідставно.

Враховуючи викладене ,керуючись ст.ст.86, 121 2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірнього підприємства - "1" Житлово - експлуатаційної контори -13 житлово - будівельних кооперативів" про визнання незаконними дій державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про повторне накладення арешту на грошові кошти підприємства згідно постанови від 24.12.2012р. №34790834 та визнати недійсною постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 24.12.2012р. №34790834 , відхилити.

Копію ухвали направити сторонам у справі та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (м.Тернопіль, вул.Лисенка, 1).

Суддя М.С. Стадник