ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.12.10 Справа № 2/63-38
ПОСТАНОВА
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого -судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційне подання заступника військового прокурора Львівського гарнізону за № 2155 від 25.06.2009.року
на рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2009 року
у справі № 2/63-38
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Мавекс», м.Луцьк
за участю третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП «Волинський облавтодор»ВАТ ДАК «Автодороги України»
про стягнення 42 587,96 грн.
та за зустрічним позовом ТзОВ «Мавекс», м.Луцьк
про стягнення 50 798,00 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури -ОСОБА_2
від позивача -ОСОБА_3 -представник; ОСОБА_4 - представник;
від відповідача -ОСОБА_5 -представник;
від третьої особи -ОСОБА_6 - представник
ВСТАНОВИВ:
Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»в особі 20 Управління начальника робіт звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до ТзОВ «Мавекс»про стягнення 42 587,96 грн.
ТзОВ «Мавекс»звернувся до господарського суду Волинської області з зустрічною позовною заявою до Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»в особі 20 Управління начальника робіт про стягнення 50 798,00 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області у справі № 2/63-38 (суддя Черняк Л.О.) в позові військовому прокурору Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»в особі 20 Управління начальника робіт до ТзОВ «Мавекс»про стягнення 42 587,96 грн., відмовлено . А зустрічний позов ТзОВ «Мавекс» до Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»в особі 20 Управління начальника робіт про стягнення 50 798,00 грн. задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням заступником військового прокурора Львівського гарнізону подано апеляційне подання № 2155 від 25.06.2009 року, в якому просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2009 року по справі № 2/63-38 і прийняти нове рішення яким задоволити позов військового прокурора Львівського гарнізону.
Апеляційне подання мотивоване тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник посилається на те, що згідно договору № 49 від 04.09.2006 року підрядник вз»яв на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по благоустрою АЗС в м. Устин, а 20 УНР ДП МОУ «Західвійськбуд»- прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт. Відповідно до даного договору 20 УНР ДП МОУ «Західвійськбуд»поніс витрати, що були пов'язані із виконанням дочірнім підприємством «Волинський облавтодор»ВАТ ДАТ «Автомобільні дороги України», вказаний факт підтверджується довідкою про вартість робіт Форми КБ-3 та актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2006 року.
ТзОВ «Мавекс»подано відзив на апеляційне подання № 131-2 від 24.07.2004 року, в якому просить рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2009 року у справі № 2/63-38 залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення.
04.08.2009 року сторонами подано заяву про розгляд справи поза межами 2-х місячного терміну.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2009 року залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача субпідрядника виконавця робіт ДП «Волинський облавтодор»ВАТ ДАК «Автодороги України».
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2005 року між ДП Міністерства оборони України «Західвійськбуд»в особі 20 Управління начальника робіт (підрядник) та ТзОВ «Мавекс»(замовник) укладено договір № 10 (а.с. 30-32). Згідно умов даного договору підрядником виконувався комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву об'єкта АЗС в м. Устилуг, вул. Володимирська.
Відповідно до п.1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За своєю правовою природою договір №10 від 27.04.2005р. є договором будівельного підряду, який є різновидом підрядних договорів, і на нього в цілому розповсюджуються норми законодавства, що регулюють підряд, якщо інше не встановлено окремим законодавчим актом.
Відповідно до п. 2.1. договору, встановлено, що оплата за виконі роботи проводиться в 4 етапи, по мірі виконання робіт і підписання поетапно актів ф. КБ-2 .
При відсутності актів виконаних робіт ф. КБ-2 оплата наступного етапу не здійснюється, вина за відсутність акту КБ-2 покладається на підрядника (п.п. «г»п. 2.1. договору).
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами по акту КБ-2 протягом одної неділі з моменту повідомлення замовника про готовність предмету договору до приймання. При наявності мотивувальної відмови однієї сторони від підписання
акту здачі-приймання робіт, сторони складають двохсторонній акт з додатковим виявленням дефектів, недоробок і строків їх усунення (п.6.1.договору).
Прокурор при зверненні в суд першої інстанції посилається на акт № 5/12 прийняття виконаних робіт по благоустрою території за грудень 2006 року, як на доказ виконаних робіт підприємством в грудні на суму 93 385,96 грн. (а.с.15-17).
В свою чергу ст. 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
При огляді вищезазначеного акту судовою колегією встановлено, що він сторонами не підписаний, відтак такий документ не може породжувати будь-яких правових наслідків.
Довідка про заборгованість ТзОВ «Мавекс»перед 20 УНР ДП МОУ «Західвійськбуд»від 27 січня 2009р. є одностороннім документом позивача інформаційного характеру, і не може розцінюватись судом як належний і допустимий доказ в підтвердження виконаних робіт по договору будівельного підряду. З аналогічних підстав, судом не беруться до уваги
односторонні акти звіряння розрахунків.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до п.п. 3.8 п.3 договору № 10 від 27.04.2005 року загальна вартість робіт, які доручаються виконати підряднику становлять 262 600 грн. Будь яких інших доказів про зміну договірної ціни сторонами не подано.
Як стверджує прокурор у позовній заяві і що підтверджується матеріалами справи на виконання умов договору відповідачем перераховано позивачу кошти в сумі 261 909,20 грн.
Отже, кошти на які заявлено позовні вимоги не враховані умовами договору, а також не визначені проектно-кошторисною документацією.
А відповідно до п. 3 ст. 877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника, що позивачем зроблено не було.
Судова колегія дослідила, що матеріали справи не містять доказів про заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 42 587,96 грн. згідно договору № 10 від 27.04.2005 року
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
У зв'язку з чим, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані і не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визначаються такими, що можуть бути підставою для стягнення з ТзОВ «Мавекс»42 578,96 грн.
Посилання прокурора на договір № 49 від 04.09.2006 року, що був укладений між МОУ ДП «Західвійськбуд»в собі керівника 20 Управління начальника робіт та ДП «Волинський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», як на доказ виконання робіт субпідрядником, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки договір № 49 від 04.09.2006 року укладений після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в м. Устил, вул. Влодимирська.
Факт прийняття об'єкта в експлуатацію підтверджується Актом державної приймальної комісії від 17.07.2006 року, що був представлений на вимогу суду представником відповідача по зустрічному позову..
Що стосується зустрічних позовних вимог ТзОВ «Мавекс»до Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»в особі 20 Управління начальника робіт про стягнення 50 798,00 грн., то судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що він також не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як було вже вищезазначено, що 27.04.2005 року між ДП Міністерства оборони України «Західвійськбуд»в особі 20 Управління начальника робіт (підрядник) та ТзОВ «Мавекс»(замовник) укладено договір № 10.
На виконання умов договору № 10 від 27.04.2005 року підрядником виконано роботи на суму 211 111,20 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 1 за травень 2005 року на суму 30 039,60 грн., № 2 за червень 2005 року на суму 27654,00 грн., № 4/09 за вересень 2005 року на суму 21 711,60 грн., № 6 за жовтень 2005 року на суму 27 741,60 грн., № 1 за листопад 2005 року на суму 14 749,20 грн., № 7 за грудень 2005 року на суму 24 334,80 грн., № 1 за січень 2006 року на суму 19 348,80 грн., № 1 за лютий 2006 року на суму 10 028,40 грн., № 2 за березень 2006 року на суму 35 503,20 грн.
Згідно платіжних доручень № 292 від 05.05.2005 року, № 427 від 11.11.2005 року, № 460 від 28.12.2005 року замовником проведено оплата в сумі 209 389 грн.
Позивач за зустрічним позовом, при зверненні в суд першої інстанції посилається на те, що для виконання четвертого етапу робіт по будівництву АЗС згідно договору № 10 від 27.04.2005 року ним платіжним дорученням № 70 від 11.11.2006 року (а.с.72) було перераховано відповідачу суму 52 520 грн., з яких погашення боргу 1 722 грн., а 50 798 грн. для проведення робіт.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що ДП «Західвійськбуд»не виконало роботи, що були передбачені четвертим етапом, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість на суму 50 798 грн.
Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом здійснював платіж на виконання четвертого етапу робіт по будівництву АЗС 11.11.2006 року , тобто вже після прийняття в експлуатацію об'єкту що був предметом договору підряду від 27.04.2005р. №10.
У зв'язку з чим, колегія суддів прийшла до висновку, що сума 52 520 грн. яка була перерахована позивачем 11.11.2006 року за зустрічним позовом відповідачу не була призначена для виконання робіт по будівництву АЗС згідно договору № 10 від 27.04.2005 року, оскільки об'єкт було здано в експлуатацію 17.07.2006 року. Відтак, вона не може вважатися заборгованістю.
При цьому, слід зазначити, що підстава позову, як основний його елемент визначається позивачем і такаю підставою зустрічного позову про стягнення заборгованості позивач зазначає неосвоєння перерахованих коштів, що за його твердженням полягало у невиконанні робіт по договору № 10 від 27.04.2005 року.
Зміна судом підстав позову є порушенням процесу позовного провадження.
Позивач по зустрічному позову при наявності факту перерахування коштів, що доведений матеріалами справи, не позбавлений права звернутись з позовом до суду з інших підстав.
Колегія суддів прийшла до висновку, що позивач за зустрічним позовом не довів, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, обставин, на які він посилався, як на підставу свої вимог, та не надав доказів в підтвердження, таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтовані. 17.07.2006 року АЗС ТзОВ «Мавекс», яка знаходиться в м. Устилуг, вул. Володимирська, була прийнята в експлуатацію, що підвереджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
За таких обставин колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні первісного і зустрічного позовів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Апеляційне подання задоволити частково.
2.Рішення господарського суду Волинської області від 10.06.2009 року у справі № 2/63-38 скасувати частково. Прийняти нове рішення.
3.В задоволенні зустрічного позову відмовити. В решті рішення залишити без змін.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
5.Справу направити в господарський суд Волинської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2010 |
Оприлюднено | 08.10.2015 |
Номер документу | 51829109 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Скрипчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні