Рішення

від 25.02.2014 по справі 910/25892/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25892/13 25.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-10"

про стягнення 85 790,88 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Крищук В. П. (дов. № 91/2014/02/14-2 від 14.02.2014 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Вих. № 93/21/10359 від 27.12.2013 року до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-10" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 85 790, 88 грн., з яких 78 278, 40 грн. основного боргу, 839, 75 грн. інфляційна складова боргу, 6 672, 73 грн. 3 % річних, також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/25892/13, розгляд справи призначено на 25.02.2014 року.

25.02.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від відповідача по справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване перебуванням юриста за межами міста Києва. В судове засідання 25.02.2014 року представник відповідача не з'явився.

Представник позивача в судове зсідання 25.02.2014 року з'явився, надав суду документи по справі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.1998 року № 1630226 в частині оплати наданої/поставленої теплової енергії.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши клопотання відповідача по відкладення розгляду справи суд відмовив в його задоволенні, як необґрунтованому, оскільки ухвалу про порушення провадження по справі відповідач отримав 20.01.2014 року (докази чого містяться в матеріалах справи), і відповідно з 20.02.2014 року по 25.02.2014 року мав достатньо часу для пошуку юриста для представлення його інтересів, підготовки заперечень на позовну заяву і надання документів в матеріали справи. Доказів неможливості направити іншу особу для представництва інтересів відповідача чи направлення відзиву у справі, відповідач суду не навів.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.12.1998 року між позивачем, як енергопостачальною організацією, та відповідачем, як абонентом, укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630226 (далі за текстом - договір).

Згідно з п.п. 2.2.1. та 2.3.1. договору, позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах, згідно з додатком 1 до договору, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно п. 8.1. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.1999 року. Відповідно до п. 8.4. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

В додатку № 3 до договори сторони погоди тарифи на теплову енергію: для опалення 29, 64 грн./Гкал (100%) без урахування ПДВ; для гарячого водопостачання 29, 64 грн./Гкал (100 %) без урахування ПДВ. Вказані тарифи затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 866 від 24.06.1997 року. Пунктом 3 додатку № 3 до договору встановлено - можливе змінення тарифів в період дії Договору.

В період дії договору позивач у зв'язку з введенням в дію розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про затвердження тарифів на теплову енергію надсилав відповідачу відповідного листа, яким повідомлю вав останнього про введення в дію нових тарифів, копії таких листів, які є невід'ємними частинами договору наявні в матеріалах справи.

Додатком № 4 до договору сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію. Так, у відповідності до п. 2. зазначеного додатку абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі тепло збуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. 11, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, та платіжну вимогу -доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 3 додатку № 4 до договору сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до договору), у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками (п.п. 3.1. п. 3 додатку № 4 до договору).

За твердженням позивача свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконує в повному обсязі, внаслідок чого за період з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2013 року становить 78278,40 грн., що підтверджується відомостями обліку спожитої теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та розрахунком основного боргу за теплову енергію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.1998 року № 1630226 є договором енергопостачання.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування , крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, тепло транспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Позивачем протягом періоду з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року включно відповідно до умов договору постачалася відповідачу теплова енергія на суму 78 278, 40 грн., що підтверджується обліковими картками, відомостями обліку споживання теплової енергії наявними в матеріалах справи.

Доказів повної оплати поставленої відповідачу теплової енергії протягом періоду з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року матеріали справи не містять. Строк оплати поставленої теплової енергії у відповідності до договору є таким, що настав, відповідно до зазначеного суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену протягом періоду з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року теплову енергію становить 78 278, 40 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 78 278, 40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 78 278, 40 грн. за період з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по оплаті поставленої енергії, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача 3 % річних в розмірі 6 672, 73 грн. за загальний період з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року та інфляційну складову боргу в розмірі 839, 75 грн. за загальний період з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-10» (02217, м. Київ, вул.. Закревського, буд. 29-Б; код ЄДРПОУ 22933790; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) 78 278 (сімдесят вісім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 40 коп. основної заборгованості, 6 672 (шість тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 73 коп. 3 % річних, 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 75 коп. інфляційних втрат та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.2014р.

Суддя Г.П. Бондаренко