Рішення

від 24.09.2015 по справі 910/20443/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015Справа №910/20443/15 За позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша курка"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Шевченківського району"

про розірвання договору та виселення з орендованого приміщення

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Фісун Г.В. (довіреність № 109/01/11-3431 від 28.04.2015)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Фісун Г.В. (довіреність № 133/вих від 12.02.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша курка" в якому просить суд:

- розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 270/1 від 06.05.2014 у зв'язку з невиконанням відповідачем умов передбачених п. 4.2 та п. 9.4 договору;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Наша курка" повернути нежитлове приміщення 60,5 кв.м. за адресою: вул. Артема, 70, м. Київ шляхом виселення відповідача з орендованого приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014 в частині сплати орендних платежів, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 270/1 від 06.05.2014 та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Шевченківського району" та порушено провадження по справі 910/20443/15, розгляд справи призначено на 03.09.2015.

02.08.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, що оформлені супровідним листом від 02.09.2015 № 223- юр.

02.08.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли документи по справі, що оформлені супровідним листом від 01.09.15 № 88.

В судове засідання 03.09.15 з'явився представник позивача та третьої особи.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.15 не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 10.08.2015 документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 03.09.2015 розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги викладені в позові, надав суду для огляду оригінали документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 розгляд справи №910/20443/15, відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладено на 24.09.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2015 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2015, яка повернута на адресу суду поштовим відділенням.

Судом враховано, що відповідно до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Водночас, судом враховано, що в у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи наведене, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, оскільки, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 24.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець, позивач), Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району" (підприємство, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наша курка" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 270/1, відповідно до якого орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації №116 від 06.03.2014, за погодженням постійної комісії Київради з питань власності, протокол №168 від 05.02.2014 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 60,5 кв. м., а саме: підвал з орендованою площею 60,5 кв.м., згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вул. Артема, 70, що належить до територіальної громади міста Києва (надалі - договір).

Згідно із п. 3.1. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 №34/6250, яка на дату підписання договору за перший місяць оренди становить 85,88 грн., за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 5195,85 грн.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно на пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 4.1. договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 60,5 кв. м., а саме: підвал з орендованою площею 60,5 кв.м., згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вул. Артема, 70.

Відповідно до п. 4.2. договору, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 4.15. договору, орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

Згідно із п. 5.2. договору, при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.

Строк дії договору оренди встановлено з 06.05.2014 по 03.05.2017 (п. 9.1. договору оренди).

Пунктом 9.4. договору передбачено, що договір припиняється в разі, зокрема, невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору, достроково за взаємною згодо або за рішенням суду, в інших випадках передбачених законом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 за № 2269-XII та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 270/1 від 06.05.2014 за період з травня 2014 року по березень 2015 року складає 77576,58 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі №910/1686/15-г за позовом Комунального підприємства "Керуюча дирекція Шевченківського району" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша курка" про стягнення 55 716,24 грн. було встановлено порушення ТОВ "Наша курка" зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014 щодо оплати оренди за період з 06.05.2014 по 31.12.2014. Вказаним рішенням позов КП "Керуюча дирекція Шевченківського району" задоволено повністю.

Таким чином, факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати оренди за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014 встановлений рішенням суду.

Частиною 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з частиною 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 782 ЦК України визначено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Судом встановлено, що 26.03.2015 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення від 23.03.2015 №109/01/45-2220, в якому позивач зазначив, що відмовляється від договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014 та вимагав протягом 5 днів передати орендоване приміщення за актом приймання-передачі та сплатити заборгованість по орендним платежам.

Однак, як зазначено позивачем, вказане повідомлення про відмову від договору оренди відповідачем отримано не було та повернуто поштовим відділення зв'язку на адресу позивача. Доказів отримання відповідачем повідомлення позивача від 23.03.2015 №109/01/45-2220 про відмову від договору матеріали справи не містять.

Водночас, право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014 щодо оплати оренди встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі №910/1686/15-г, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Враховуючи те, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування об'єктом оренди, у зв'язку із чим, порушено умови п. 4.2. договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014 та положення ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що є істотним порушенням договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання вказаного договору, укладеного між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наша курка".

Частиною 1 ст. 785 ЦК України також визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі, зокрема, розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно із актами від 05.12.2014 та від 27.03.2015, складених за наслідками обстеження орендованого приміщення загальною площею 60,5 кв. м., а саме: підвал з орендованою площею 60,5 кв.м., згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вул. Артема, 70, вказане приміщення зачинене, замки на вхідні двері змінені орендарем без погодження із балансоутримувачем.

Оскільки, договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №270/1 від 06.05.2014 розірвано та відповідач втратив статус орендаря, в останнього згідно вказаних положень закону існує обов'язок звільнити орендоване приміщення - нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 60,5 кв. м., а саме: підвал з орендованою площею 60,5 кв.м., згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вул. Артема, 70, що належить до територіальної громади міста Києва.

З огляду на вищенаведене та те, що правові підстави для знаходження відповідача у вказаному приміщенні відсутні, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення загальною площею 60,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 70, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша курка" з орендованого приміщення.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевстановлені обставини, позовні вимоги про розірвання договору №270/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.05.2014 та зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення загальною площею 60,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 70, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша курка" з орендованого приміщення за висновками суду є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги Шевченківської районної в місті Києві державною адміністрації.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №270/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.05.2014, укладений між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 37405111), Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району" (код ЄДРПОУ 34966254) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наша курка" (код ЄДРПОУ 38399261).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Наша курка" (04201, м. Київ, вул. Петра Панча, 9, код ЄДРПОУ 38399261) повернути нежитлове приміщення загальною площею 60,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 70, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша курка" з орендованого приміщення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша курка" (04201, м. Київ, вул. Петра Панча, 9, код ЄДРПОУ 38399261) на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 37405111) судові витрати у розмірі 2436,00 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2015 р.

Суддя С.О. Турчин